Рішення № 126766796, 22.04.2025, Близнюківський районний суд Харківської області

645/270/25

2-а/612/8/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2025року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульноїполіції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

До Близнюківського районного суду, згідно розпорядження Барвінківського районного суду Харківської області від 20 березня 2025 року, надійшла вищезазначена справа, розподілена на суддю Лобановську С.М.

Магда А.М. звернувся з адміністративним позовом до поліцейського другого взводу 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області та Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 06.01.2025 серії ЕНА № 3799170, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою серії ЕНА № 3799170 від 06.01.2025 поліцейським 2 взводу 6 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Смігуновим Р.В. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень (а у разі несплати в 15-денний строк 680,00 гривень) за те, що, як стверджує відповідач, 06.01.2025 о 08 годині 46 хвилин на автодорозі М-03573 км у населеному пункті с. Волохів Яр, він, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 102 км/год. при дозволеній 50 км/год., чим порушив п. 12.4. ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС № 001133. Зазначену постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що поліцейські не повідомили його, як водія, про конкретну причину зупинення ними транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Також, вказує, що поліцейський другого взводу 6 роти 2 батальйону Смігунов Р.В., повідомив, що його зупинено в населеному пункті Кам`яна Яруга. Однак, як свідчить відео фіксація дорожнього знаку 5.49, який знаходиться на початку населеного пункту Кам`яна Яруга, він взагалі не містить найменування і початок забудови населеного пункту, тобто не відповідає вимогам Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Крім того, поліцейський під час фіксування швидкості руху її автомобіля, прилад TruCam тримав в руках, чим порушив положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Також, посилається на те, що, в порушення ст. 251 КУпАП, працівники поліції не надали доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис.

Вказує, що результати фіксації з приладу TruCam не є належними доказами факту перевищення ним швидкості, оскільки такий прилад не був стаціонарно зафіксований, натомість ручне розміщення засобів фото- і відеотехніки для вимірювання і фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 зазначеного Закону. Працівники Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції НП України Смігунов Р.В. та Духно Б.В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення 06 січня 2025 року, не надали йому свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (серійний номер ТС001133), виданого ДП «Укрметртестстандарт», тобто відсутні докази того, що цей прилад є придатним до застосування.

Також поліцейським не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Зазначає, що працівники поліції перебивали його при спілкуванні з ними, позбавляючи можливості надати пояснення з приводу обставин справи та вживали ненормативні висловлювання.

Посилаючись на вищевикладене, позивачка просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3799170 від 06.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень; провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.

Ухвалою судді Близнюківського районного суду Харківської області від 27 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України.

Від представникавідповідача задовіреністю ФедюкаД.В.31березня 2025року надійшоввідзив напозовну заяву,у якомуостанній зазначив,що лазернийвимірювач швидкостіTruCamLTI20/20отримав сертифікатзатвердження типузасобів вимірювальноїтехніки від29серпня 2012року №UA-MI/1-2903-2012.На підставіпозитивних результатівдержавних приймальнихвипробувань Міністерствомекономічного розвиткуі торгівліУкраїни затвердженийтип засобувимірювальної техніки«Вимірювач швидкостіавтотранспортних засобівлазерний LTI20/20TruCam»,який булозареєстровано вдержавному реєстрізасобів вимірювальноїтехніки заномером У3197-12. Чинним законодавствомне передбаченоповторного проходженняданої процедури(сертифікації)для приладів,які вжебули завезеніна територіюУкраїни тавведені вексплуатацію.Крім того,така процедураяк «сертифікація»взагалі неміститься внормах чинногозаконодавства України.Всі прилади,що використовуютьсяпрацівниками патрульноїполіції,пройшли повірку.Міжповірочний інтервалдля TruCamвизначено Перелікомзасобів вимірювальноїтехніки,типи якихзатверджені напідставі результатівдержавних приймальнихта контрольнихвипробувань іміжнародних договорівУкраїни,затвердженим наказомМіністерства економічногорозвитку іторгівлі України05квітня 2012року №437і становить1рік. Відповідно досвідоцтва проповірку законодавчорегульованого засобувимірювальної техніки№ 22-01/32863,виданого ДП«Укрметртестстандарт» від03грудня 2024року,лазерний вимірювачшвидкості транспортнихзасобів TruCamLTI20/20№ ТС001133,є придатнимдо застосування. Зазначає, що можливість використання виробу «TruCam LTI 20/20» виробництва «LaserTechnologyInc» також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 15.12.2023 № 04/03/02/-1178/ВС1, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Окрім того, як вбачається з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 № 22-38/49, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Відтак, в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному.

Також вказав, що в позовній заяві позивач стверджує, що поліцейськими не вжито жодних заходів щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання правової допомоги. З даним твердженням не погодився, оскільки воно об`єктивно не свідчить про порушення права позивача на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі. З відеозапису з портативного відеореєстратора № 471148 отриманого капітаном поліції Смігуновим Р.В. та вказаного у постанові чітко вбачається, як позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, зокрема те, що він може скористатися правовою допомогою та ніхто йому у цьому не заважав. Таким чином, з огляду на поведінку поліцейських та зміст діалогу позивача з працівниками поліції можна об`єктивно прийти до висновку, що працівники поліції не вчиняли жодних дій спрямованих на позбавлення позивача можливості отримання правової допомоги, а тому він мав можливість спрямувати свої дії на реалізацію його прав. Санкція частини першої статті 122 КУпАП, відповідно до якої позивача притягнуто до відповідальності, не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак, подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що поліцейськими не надано доказів вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та статтею 283 КУпАП, що підтверджується відеофіксацією. Просить суд звернути увагу, що вказане твердження позивача повністю протирічить обставинам події, так як відповідно до відеозапису з портативного відеореєстратора № 471148 (отриманого капітаном поліції Смігуновим Р. та зазначеного у постанові серії № ЕНА № 3799170 у графі № 7, як належний доказ) о 09.07 06.01.2025 працівники поліції, а саме: старший лейтенант поліції Духно Б.В. ознайомив позивача з відеодоказами вчиненого правопорушення з технічного приладу TruCam LTI 20/20 № ТС001133 зафіксованого в ручному режимі.

В судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить суд розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача Федюк Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши доводи представника відповідача, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122 КУпАП.

За приписами частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 06.01.2025 о 08:46:38 на автодорозі М-03573 км. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті с. Волохів Яр, рухався зі швидкістю 102 км/год. при дозволеній 50 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС001133, чим порушив п. 12.4. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивач накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як зазначено в пункті 12.4. ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Частина 2 інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Частиною 3 визначено строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Тобто вищезазначені положення надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом на швидкості 102 км/год. в межах населеного пункту при законодавчо допустимій швидкості у 50 км/год. Рухаючись із перевищенням дозволеної швидкості, він порушив правила дорожнього руху, наражаючи інших учасників дорожнього руху на небезпеку. На думку суду, саме здійснення працівниками патрульної поліції належного контролю на дорогах населених пунктів запобігає настанню негативних наслідків неправомірної поведінки водіїв.

Доводи позивача стосовно того, що фіксування швидкості здійснювалось поліцейським, який тримав вимірювальний прилад в руках, що на його думку, є порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», суд вважає неспроможними.

Так, приписами п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» регулює порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, частиною першої якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

За змістом частини 2 статті 40 «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.

За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Наведене також узгоджується з Методичними рекомендаціями щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки руху, відповідно до розпорядження від 08.10.2018 №11299/41/2/02-2018 Національної поліції України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про помилковість доводів позивача про порушення відповідачем порядку використання вимірювача швидкості, оскільки законодавство не містить імперативних приписів стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі. При цьому суд наголошує, що фіксування правопорушення проводилось не в автоматичному режимі.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Суд звертає увагу на те, що наявний у матеріалах справи фотознімок, який здійснений сертифікованим приладом TruCam (серійний номер ТС001133) зафіксував, що автомобіль позивача з номерним знаком НОМЕР_1 дійсно рухався зі швидкістю 102 км/год.

Відповідач, зупинивши транспортний засіб позивача, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, які попросив надати відповідно до п. 2.1 ПДР України та на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію». Водій виконав законну вимогу поліцейського та надав документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення: порушення вимог п. 12.4. ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП України, поліцейський виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

За правилами визначеними статтею 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Слід звернути увагу, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12.

При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32863, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03 грудня 2024 року та чинного до 03 грудня 2025 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС001133 є придатним до застосування.

Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі: ±2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що ЄСПЛ вказав у своєму рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та, як наслідок, про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності визначеної ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Слід також зазначити, що на фотознімку, зробленому приладом TruCam, яку відповідач долучив до матеріалів справи, відображено наступну інформацію, а саме: назву файлу, дату та час створення, серійний номер приладу, прізвище поліцейського, що здійснював заміри, номер жетона поліцейського, виміряна швидкість, відстань, на якій здійснено замір, встановлений ліміт швидкості на даній ділянці дороги та назва ділянки дороги, де здійснювався замір, а також назва населеного пункту с. Волохів Яр.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо твердження позивача, що поліцейським не вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, а також, що працівники поліції перебивали його при спілкуванні з ними, позбавляючи можливості надати пояснення з приводу обставин справи та вживали ненормативні висловлювання, спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами, як з нагрудної камери поліцейського, так і відеозаписом з особистого телефону позивача.

Твердження позивача, що дорожній знак 5.49, який знаходиться на початку населеного пункту, взагалі не містить найменування і початку забудови населеного пункту, про що він надав як доказ відеозапис зі свого власного мобільного телефону, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема безперервним записом із нагрудної камери капітана поліції ОСОБА_2 , з якого вбачається, що працівник поліції разом із позивачем ОСОБА_1 прослідували до дорожнього знаку 5.49 із написом населеного пункту «Волохів Яр», який не був пошкоджений та відповідав вимогам ПДР України. (час відеозапису 08:59:30 08:59:50)

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху України, які зафіксовані лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 TC001133.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні уточненого адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.04.2025.

Суддя С.М. Лобановська