Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" жовтня 2010 р. м. КиївК-2306/08
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Гаманка О.І., Загороднього А.Ф., Кобилянського М.Г.,
секретар судового засідання Сіпаренко С.В.,
за участю представника відповідача військової частини А 0704 Ліщенка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 0704, фінансово-економічного управління Повітряних Сил Збройних Сил України, третя особа відділення Державного казначейства України у Богодухівському районі Харківської області про стягнення недоплаченої відсоткової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України за касаційною скаргою військової частини А 0704 на постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 25 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
В липні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що в періоди з 11 листопада 1979 року по 28 вересня 1981 року та з 1 червня 1982 року по 15 лютого 2006 року проходив дійсну військову службу в Збройних Силах. Відповідно до Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу»від 5 травня 2003 року № 389 позивачу повинна була виплачуватись щомісячна надбавка за безперервну військову службу у Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби. На день прийняття зазначеного Указу Президента України ОСОБА_2 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині А 2374, правонаступником якої є військова частина А 0704. За період з липня 2005 року по березень 2006 року позивачу було нараховано надбавку за безперервну військову службу на загальну суму 11090,40 грн., фактично виплачено 9971,76 грн., недоплачена сума становить 1118,64 грн. В березні 2006 року позивачу встановлено зазначену надбавку в розмірі 70% та виплачено 700,79 грн. з розрахунку безперервної військової служби понад 20 років. Проте станом на березень 2006 року його вислуга років становила понад 25 років, тому надбавка повинна виплачуватись в розмірі 90%, недоплачена сума становить 140,16 грн. Зменшення суми виплати надбавки виникло у звязку з не включенням до періоду безперервної військової служби позивача періоду проходження ним строкової військової служби з 11 листопада 1979 року по 28 вересня 1981 року. Просив визнати дії військової частини А 0704 незаконними та стягнути з неї недоплачену суму щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України у розмірі 1258,80 грн.
Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 25 травня 2007 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Визнано незаконними дії військової частини А 0704 щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу безперервної календарної військової служби строкової служби в період з 11 листопада 1979 року по 28 вересня 1981 року. Зобовязано військову частину А 0704 перерахувати стаж безперервної військової служби позивача для виплати щомісячної набавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України з урахуванням попередньої військової служби до звільнення в запас. Стягнуто з військової частини А 0704 Міністерства оборони України, розташованої в м.Васильків-3 Київської області (код 24978957), на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щомісячної набавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірі 1258,80 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2008 року апеляційну скаргу військової частини А 0704 залишено без задоволення, а постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 25 травня 2007 року без змін.
Вказуючи на допущені, на думку військової частини А 0704, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що відповідно до послужного списку позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах в період з 11 листопада 1979 року по 28 вересня 1981 року (4 листопада 1981 року). Після звільнення зі служби в запас через 8 місяців знову був з 1 червня 1982 року прийнятий на службу. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 15 лютого 2006 року ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у запас за пунктом 63 «г»(у звязку із скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Відповідного до цього наказу вислуга років у пільговому обчисленні становила понад 26 років. Позивач був виключений із списків особового складу військової частини 9 березня 2006 року. Згідно рішення Міністра оборони України, яке доведено до військ телеграмою від 30 березня 2005 року №248/8/99, за березень-листопад 2005 року щомісячна надбавка за безперервну військову службу особам зі стажем служби понад 25 років виплачувалась в розмірі 85%, а з грудня 2005 року згідно рішення Міністра оборони України, доведеного до військ телеграмою від 27 грудня 2005 року №248/9/384, - в розмірі 90%. Відповідно до довідки військової частини А 2374 від 9 березня 2006 року №78 позивачу надбавка за безперервний стаж служби за липень грудень 2005 року нарахована в розмірі 85%, а за січень та лютий 2006 року в розмірі 90%. Згідно з довідкою військової частини А 2374 від 9 березня 2006 року №79 позивачу надбавка за безперервний стаж служби за липень грудень 2005 року нарахована в розмірі 65%, а за січень - березень 2006 року в розмірі 70%.
Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу»від 5 травня 2003 року № 389 було надано Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та начальником Управління державної охорони України.
У відповідності до статті 2 зазначеного Указу виплату надбавок здійснювати з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.
Відповідно до положень цього Указу Міністром оборони України наказом від 26 травня 2003 року № 149 було затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України (далі Інструкція), а також систематично, в залежності до наявного фонду грошового забезпечення, встановлювались розміри надбавки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до пункту 3.3 Інструкції стаж безперервної календарної військової служби військовослужбовців, звільнених у запас, а потім знову прийнятих (призваних) на військову службу, обчислюється з урахуванням попередньої служби до звільнення у запас, якщо військовослужбовці прийняті (призвані) повторно на військову службу не пізніше ніж через один рік після звільнення в запас. Оскільки ОСОБА_2 після звільнення 28 вересня 1981 року зі строкової військової служби в запас з 1 червня 1982 року був знову прийнятий на військову службу, тобто перерва в службі становить 8 місяців, менше одного року, тому строк строкової військової служби з 11 листопада 1979 року по 28 вересня 1981 року повинен зараховуватись до безперервного стажу служби для виплати надбавки військовослужбовцям.
Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Відповідач у касаційній скарзі посилається на послужний список ОСОБА_2, відповідно до якого позивач з 11 листопада 1979 року по 4 листопада 1981 року проходив строкову військову службу. Наказом Міністра оборони СРСР від 28 вересня 1981 року № 244 він був звільнений в запас. З 1 червня 1982 року зарахований курсантом школи прапорщиків військової частини 63148. З моменту звільнення в запас до зарахування в школу прапорщиків пройшло 8 місяців.
Згідно з положенням підпункту 3.1.6 Інструкції до стажу безперервної військової служби для виплати надбавки військовослужбовцям зараховується в календарному обчисленні період строкової військової служби (у разі прийняття військовослужбовців на службу за контрактом або направлення на навчання у військові навчальні заклади без звільнення в запас).
Таким чином, передбачених законодавством підстав для зарахування періоду з 11 листопада 1979 року по 4 листопада 1981 року, протягом якого позивач проходив строкову військову службу, до його безперервної військової служби немає, оскільки позивач після закінчення строкової військової служби був звільнений у запас.
Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи, що фактичні обставини справи судами встановлені повно й правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені в справі рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч.2, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу військової частини А 0704 задовольнити.
Постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 25 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2008 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до військової частини А 0704, фінансово-економічного управління Повітряних Сил Збройних Сил України, третя особа відділення Державного казначейства України у Богодухівському районі Харківської області про стягнення недоплаченої відсоткової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Гаманко О.І.
Загородній А.Ф.
Кобилянський М.Г.
Судове рішення № 12675867, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № с-223171/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: