Ухвала суду № 126749764, 21.04.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" квітня 2025 р. Справа № 480/1992/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у встановленні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до призначеної пенсії з 01.07.2021 року в повному розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих-категорій осіб»,

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області невідкладно встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до призначеної пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 року, після перерахунку пенсії (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду) з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 19.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 до 13.09.2024.

У порядку усунення недоліків позову позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду , в якій вказав, що позивачу на початку грудня 2024 року стало відомо, що коли була перерахована пенсія на підставі рішення суду і з 1 липня 2022 року позивач почав отримувати перераховану пенсію на підставі рішення Сумського адміністративного суду у справі №480/2425/22 від 24.05.2022 року, можливо ГУ ПФУ в Сумській області перестало йому доплачувати 2000 грн. відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 року. При цьому після перерахунку пенсії з ГУ ПФУ в Сумській області ніяких повідомлень, що до перерахунку пенсії та з яких саме сум грошового забезпечення вона складається позивачу нічого не надходило, та чи проводиться йому щомісячна доплати в сумі 2000 грн. відповідно до Постанови КМУ №713 від 14.07.2021 року також нічого не було відомо. Тому позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, на яку 28.01.2025 отримав лист-відповідь з додатками. Тому після отримання листа відповідача позивач у березні 2025 звернувся до суду з цим позовом.

Крім того, вказав, що в Україні введено воєнний стан та позивач з 24.02.2022 до 06.04.2022 безпосередньо брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. З 06.04.2022 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та приймав активну участь у заходах для забезпечення оборони України і був звільнений з військової служби 15 вересня 2023 року. На підтвердження вказаного надав копію військового квитка, витягу з наказу Військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 №264, довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 та довідки Військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 про безпосередню участь у заходах по забезпеченню оборони України.

Крім того, вважає, що порушення прав позивача зі сторони відповідача ГУ ПФУ в Сумській області є тривалими , і про порушення яких позивач дізнався лише на початку грудня 2024 року то вважаю, що строк звернення до адміністративного суду не є пропущеним і підлягає поновленню.

Перевіривши матеріали справи, а також оцінюючи доводи заяви позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, як вбачається з матеріалів позову, позивачем оскаржується правомірність не нарахування та не виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб саме з 01.07.2021.

У заяві в порядку усунення недоліків щодо обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду в частині вимог з 01.07.2021 до 13.09.2024 позивач посилається на те, що про порушення прав дізнався на початку грудня, тому звернувся до відповідача із заявою, відповідь на яку надано листом від 16.01.2025. Відтак, вказує, що про порушення своїх прав дізнався на початку грудня 2024 року.

Оцінюючи вказані доводи, суд вказує наступне.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При визначенні початку строку для звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №805/3881/18-а.

Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття ж повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Грошове забезпечення є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Отримання позивачем від відповідача відповіді на заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення тощо.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.

Відтак, посилання позивача на те, що від лише на початку грудня 2024 року дізнався, що має право на спірну доплату, після чого лише у грудні 2024 року почав вчиняти активні дії щодо захисту своїх порушених прав, суд не розцінює як такі, що вчинив позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з вирішення спірного питання.

При цьому суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Доказів, на підтвердження доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій, у тому числі засобами електронного зв`язку, щодо звернення до відповідача, а також щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не надано.

Покликання позивача в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду на звернення з позовом до суду саме в умовах воєнного часу, суд оцінює критично з огляду на таке.

Дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та введений воєнний стан триває станом і на сьогодні.

Суд погоджується, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому.

При цьому Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказав, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок та поновлення строку на подання позовної заяви до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, щодо того, яким саме чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з позовом до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 вересня 2022 року у справі №140/13772/21, від 09 лютого 2023 року у справі №240/44132/21.

Позивач вказує, що з 24.02.2022 до 06.04.2022 безпосередньо брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а з 06.04.2022 до 15.09.2023 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та приймав активну участь у заходах для забезпечення оборони України. Дійсно, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.05.2023 позивач з 24.02.2022 до 06.04.2022 брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у відсічі збройної російської агресії в складі Четвертого батальйону ДУК ПС, а згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 №3600 позивач у період з 22.05.2022 до 27.06.2022, з 24.02.2023 до 01.03.2023, з 15.03.2023 до 09.05.2023, з 14.05.2023 до 24.05.2023, з 05.06.2023 до 14.08.2023, з 25.08.2023 до 15.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Звільнений позивач з військової служби був з 15.09.2023.

Натомість позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні у той час коли він не перебував на військовій службі, а саме у період з 01.07.2021 до 24.02.2022 та у період з 16.09.2023 вплинуло на пропуск строку на подання позову саме у цій справі та не надає відповідні докази на підтвердження такого обґрунтування.

З урахуванням наведеного, вказані доводи позивача також є необґрунтованими, а тому суд не приймає їх до уваги.

Таким чином суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у заяві, поданій у порядку усунення недоліків позову, є безпідставними, а відтак, зазначені у заяві підстави не можуть бути розцінені поважними, що унеможливлює поновлення строку звернення судом в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. за період з 01.07.2021 до 13.09.2024.

Будь-яких інших заяв у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачем, станом на сьогодні, не подано.

В цьому випадку, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23, від 01 серпня 2024 року в справі № 620/10981/23, від 08 серпня 2024 року в справі № 460/19702/23, позивачем було пропущено 6-місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. за період з 01.07.2021 до 13.09.2024.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2).

Відповідно до п.п.1,9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п.9).

З урахуванням наведеного вище, вбачається необхідним позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. за період з 01.07.2021 до 13.09.2024 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у вказаній частині вимог в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у встановленні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до призначеної пенсії у повному розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих-категорій осіб» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області невідкладно встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до призначеної пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», після перерахунку пенсії (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду) з урахуванням раніше виплачених сум, в частині вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 до 13.09.2024 - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко