Ухвала суду № 126746025, 21.04.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1156/25

2-с/705/7/25

У Х В А Л А

21 квітня 2025 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 березня 2025 року у справі № 705/1156/25 про стягнення заборгованості за надання послуги з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2025 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» заборгованості за надання послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 10508 грн. 38 коп.; суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 1925, 41 коп.; суми 3% річних у розмірі 561 грн. 60 коп.; судового збору у сумі 302 грн. 80 коп.

29 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, яка була зареєстрована судом 31.03.2025 року.

Ухвалою суду від 01.04.2025 вказану заяву повернуто без розгляду у зв`язку з тим, що заявником не був сплачений судовий збір.

18.04.2025 року боржник ОСОБА_1 знову звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку та скасування судового наказу, яку обґрунтовує тим, що вважає вимоги КП «Уманське РЕУ-3» необґрунтованими, оскільки послуги з утримання будинку не надавались, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а також вказує, що вимога про стягнення заборгованості за лютий 2022 року виходить за межі позовної давності. Вважає, що пропущений строк був з поважних причин, оскільки він повторно звернувся із заявою про скасування судового наказу після набрання ухвалою суду від 01.04.2025 року законної сили.

Суддя, вивчивши заяву, вважає, що її належить повернути заявнику без розгляду з таких підстав.

03 березня 2025 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» заборгованості за надання послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 10508 грн. 38 коп.; суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 1925, 41 коп.; суми 3% річних у розмірі 561 грн. 60 коп.; судового збору у сумі 302 грн. 80 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (ч. 2 ст. 171 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України повертається особі, яка її подала, якщо суд не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви, або з підстав, передбачених ч. 6 ст. 170 ЦПК України повертається судом без розгляду у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу. У інших випадках заява про скасування судового наказу підлягає розгляду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 127 ЦПК України, яка регламентує поновлення та продовження процесуальних строків, встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» викладено висновок Європейського суду з прав людини про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом із тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що 29 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» боржник ОСОБА_1 подав заяву про скасування судового наказу, яка була зареєстрована 31.03.2025 року.

Ухвалою суду від 01.04.2025 заяву повернуто без розгляду у зв`язку з тим, що заявником не був сплачений судовий збір.

Вказану ухвалу заявник ОСОБА_1 отримав в підсистемі «Електронний суд» 02.04.2025 року, проте лише 18.04.2025 повторно звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, мотивуючи це тим, що чекав вступу у законну силу ухвали суду від 01.04.2025.

Доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 сплатити судовий збір та скористатись правом на звернення до суду повторно із заявою про скасування судового наказу, після отримання ухвали суду від 01.04.2025 року, скаржником не надано, тому суд вважає, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

З огляду на зазначене, оскільки судом встановлено, що боржником ОСОБА_1 подано заяву про скасування судового наказу після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, а також, зважаючи на те, що судом не встановлено підстав для поновлення пропущеного строку для подання цієї заяви, дану заяву належить повернути заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст.170, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У поновленні строку ОСОБА_1 на звернення із заявою про скасування судового наказу - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Душин