Рішення № 12673725, 18.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2010 р. Справа № 52/145-08

вх. № 5910/4-52

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - - Суворов О.І. - голова Кам"яноярузької сільської ради

Прокурор - Марченко М.Ю., посв. №124 від 25.06.2008р.

відповідача - Суркова І.О., дов. № 5479/0039 від 24.12.2009р.

розглянувши справу за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Кам’яноярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області

до Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" в особі Чугуївської філії, м. Чугуїв

про визнання недійсними та скасування рішення, повернення газорозподільних мереж до комунальної власності територіальної громади села Кам"яна Яруга

ВСТАНОВИВ:

Чугуївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Кам’яноярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області (позивач по справі) звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ВАТ "Харківгаз" (з урахуванням прийнятої ухвалою суду від 18 лютого 2010 року заяви про збільшення позовних вимог), в якій просить суд визнати недійсними та скасувати рішення Кам’яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району від 26.03.2004 р., від 07.04.2005 р., від 23.12.2005 р. та від 10.11.2006 р. про безкоштовну передачу у власність ВАТ “Харківгаз” газопроводів, які розташовані в с. Кам’яна Яруга; зобов’язати відповідача - ВАТ „Харківгаз” повернути газорозподільні мережі до комунальної власності територіальної громади, с. Кам’яна Яруга; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2008 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26 серпня 2008 року о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2008 року задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та зупинено провадження по справі № 52/145-08 до розгляду Чугуївським місцевим судом пов’язаної справи № 2-а-51/08 за позовом ВАТ "Харківгаз" до Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області про визнання рішення незаконним, відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2008 р. враховуючи, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунені, суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання на 09 грудня 2008 р.

Ухвалою суду від 09 грудня 2008 р. задоволено клопотання прокурора про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у справі до вирішення Чугуївським місцевим судом Харківської області пов’язаною з нею справ № № 2-а-75 2008 рік, № 2-а-76 2008 рік, № 2-а-77 2008 рік, № 2-а-78 2008 рік.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 року , поновлено провадження у справі та призначено судове засідання 09 лютого 2010 року об 11:45 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 09.02.2010 року, 18.02.2010 року, 16.03.2010 року, 19.04.2010 року 25.05.2010 року, 16.08.2010 року, 27.09.2010 року, 18.10.2010 року, у в зв'язку з неявкою учасників судового процесу та ненадання сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 18 лютого 2010 р. за згодою сторін продовжено строк розгляду справи за межами 2-х місячного строку вирішення спорів, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18 листопада 2010 року , в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18 листопада 2010 року об 11:00 год.

У призначеному судовому засіданні 18 листопада 2010 року прокурор та представник позивача позов підтримали.

Прокурор, через канцелярію господарського суду, супровідним листом (вх. № 24804) надав витребувані судом документи, які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Чугуївською міжрайонною прокуратурою Харківської області проведено перевірку додержання вимог бюджетного законодавства при розпорядженні коштами державного бюджету в діяльності Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Проведеною перевіркою встановлено, що контрольно-ревізійним відділом в Чугуївському районі проведено ревізії використання бюджетних коштів і збереження матеріальних цінностей в Кам'яно - Ярузькій сільській раді та встановлено ряд порушень з питань збереження державної (комунальної) власності та фінансів, які викладені в акті ревізії від 25.04.2008 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно з рішенням X сесії XXIV скликання від 26.03.2004 року Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району безкоштовно передано у власність ВАТ “Харківгаз” газопроводи, які розташовані в с. Кам'яна Яруга.

Вказані газопроводи низького та високого тиску по вул. ХТЗ, вул. Кірова, вул. Миру в с. Кам'яна - Яруга були поставлені йому на баланс ВАТ “Харківгаз” (відповідачу у справі).

Також, рішенням ХУІ сесії IV скликання від 07.04.2005 року Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району передані безкоштовно у власність ВАТ “Харківгаз” (відповідачу у справі) газопроводи низького тиску по вул. Комсомольській, пров. Садовому с. Кам'яна Яруга.

Згідно з рішенням ХХІІ сесії IV скликання від 23.12.2005 року Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району безкоштовно передані ВАТ “Харківгаз” (відповідачу у справі) газопроводи низького тиску по вул. Польовій, с. Кам'яна Яруга, загальною довжиною 440 п.м.

Рішенням УІ сесії V скликання від 10.11.2006 року Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району безкоштовно передані у власність ВАТ “Харківгаз” (відповідачу у справі) газопроводи низького тиску по вул. Садовій с. Кам'яна Яруга., загальною довжиною 960,2 п.м.

Вказані газопровідні мережі були побудовані за рахунок субвенцій державного та місцевого бюджетів, а також власних коштів мешканців сільської ради, в зв'язку з чим є власністю територіальної громади.

На вказані рішення сесії Кам'яно–Ярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області Чугуївською міжрайонною прокуратурою 12.06.2008 року були винесені протести.

Рішенням XXI сесії У скликання Кам'яно-Ярузької сільської ради від 20.06.2008 року були задоволені протести прокурора, рішення X сесії ХХІУ скликання від 26.03.2004 року, рішення ХУІ сесії ІУ скликання від 07.04.2005 року, рішення XXII сесії ІУ скликання від 23.12.2005 року , УІ сесії У скликання від 10.11.2006 року про безкоштовну передачу ВАТ «Харківгаз» спірних газопроводів - скасовані.

Пунктом 2.1 вказаного рішення передбачено необхідність повернення газорозподільної мережі від Чугуївської філії ВАТ “Харківгаз” до комунальної власності територіальної громади села Кам'яна Яруга.

23.06.2008 року позивач (Кам'яно-Ярузька сільська рада) листом № 306 повідомив відповідача (ВАТ “Харківгаз”) про прийняте ним рішення XXI сесії У скликання Кам'яно - Ярузької сільської ради від 20.06.2008 року, у зв’язку з чим вимагав повернути газові мережи до комунальної власності територіальної громади села Кам'яна Яруга.

Проте, відповідач (Чугуївська філія ВАТ “Харківгаз”) відмовився в добровільному порядку виконати рішення XXI сесії У скликання Кам'яно - Ярузької сільської ради від 20.06.2008 року та повернути газової мережі до комунальної власності територіальної громади села Кам'яна Яруга, про що повідомив позивача листом №2505 від 04.07.2008 року, що і стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить із наступного.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає правовий режим права комунальної власності.

Ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що до відання виконавчих органів місцевого самоврядування належить управління комунальним майном.

Відповідно до ст. 23 Господарського кодексу України, відносини між органами місцевого самоврядування та господарюючими суб'єктами, що здійснюється на договірних засадах, регулюються законами та іншими нормативно-правовими актами. В разі порушення договірної дисципліни сторони вправі звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Так, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконком в межах своїх повноважень приймає рішення, а у частині 10 цієї статті вказано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За статтею 31 Закону України "Про власність", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Відповідно до п. 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація визначена, як відчуження майна, що перебуває у державній власності на користь фізичних та юридичних осіб, а відповідно до пункту 4 статті З Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюються органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна здійснюється шляхом продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом.

Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, які мають загальнодержавне значення.

До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться, у тому числі, об'єкти інженерної інфраструктури, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла.

У відповідності до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Як свідчать додані до матеріалів справи докази, спірні газопроводи побудовані на замовлення позивача за рахунок субвенцій державного та місцевого бюджетів, а також власних коштів мешканців сільської ради, що підтверджується дозволами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, договорами підряду на будівництво спірних газопроводів, локальними сметами, актами приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями про оплату за газифікацію, а також актом ревізії використання бюджетних коштів і збереження матеріальних цінностей в Кам”янорузькій сільській раді від 25.04.2008 року № 121 -20/21, в зв’язку з чим, є власністю територіальної громади.

Проте, 26.03.2004 року, 07.04.2005 року, 23.12.2005 року, 10.11.2006 року Кам'яно - Ярузькою сільською радою Чугуївського району Харківської області були ухвалені рішення: X сесії XXIV скликання, ХУІ сесії IV скликання, ХХІІ сесії IV скликання, УІ сесії V скликання про передачу безкоштовно передано у власність ВАТ “Харківгаз” газопроводів низького тиску по вул. Комсомольській, пров. Садовому, по вул. Польовій , які розташовані в с. Кам'яна Яруга.

Згідно з даними Чугуївської філії Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" ( відповідача у справі) , спірні газопроводи знаходяться на балансі його філії.

Рішенням XXI сесії У скликання Кам'яно-Ярузької сільської ради від 20.06.2008 року були скасовані рішення X сесії ХХІУ скликання від 26.03.2004 року, рішення ХУІ сесії ІУ скликання від 07.04.2005 року, рішення XXII сесії ІУ скликання від 23.12.2005 року , УІ сесії У скликання від 10.11.2006 року про безкоштовну передачу ВАТ «Харківгаз» спірних газопроводів.

Пунктом 2.1 вказаного рішення передбачено необхідність повернення газорозподільної мережі від Чугуївської філії ВАТ “Харківгаз” до комунальної власності територіальної громади села Кам'яна Яруга.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)

Відповідно до частини першої ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Втім, тут слід взяти до уваги рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року N 7-рп/2009 року, в якому Конституційний суд України роз'яснив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт ( у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України)

Стаття 19 Конституції України зобов’язує органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, суд відмічає, своїми рішеннями X сесії XXIV скликання, ХУІ сесії IV скликання, ХХІІ сесії IV скликання, УІ сесії V скликання від 26.03.2004 року, 07.04.2005 року, 23.12.2005 року, 10.11.2006 року Кам'яно - Ярузька сільська рада Чугуївського району Харківської області, в порушення норм чинного на той час законодавства розпорядилась своїм майном, безкоштовно передавши у власність ВАТ “Харківгаз” (відповідача у справі) газопроводи низького тиску по вул. Комсомольській, пров. Садовому, по вул. Польовій , які розташовані в с. Кам'яна Яруга, у зв’язку з чим суд вважає прийняття цих рішень Кам”яноярузькою сільською радою Чугуївського району Харківської області незаконним.

Рішенням XXI сесії У скликання Кам'яно - Ярузької сільської ради від 20.06.2008 року були скасовані рішення X сесії ХХІУ скликання від 26.03.2004 року, рішення ХУІ сесії ІУ скликання від 07.04.2005 року, рішення XXII сесії ІУ скликання від 23.12.2005 року , УІ сесії У скликання від 10.11.2006 року про безкоштовну передачу ВАТ «Харківгаз» спірних газопроводів, оскільки зазначені рішення були винесені з порушенням норм діючого законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про підставність і ґрунтовність позовних вимог в частині визнання недійсними на скасування рішень Х сесії ХХІV скликання від 26.03.2004 року, ХУІ сесії ІV скликання від 07.04.2005 року, ХХІІ сесії ІV скликання від 23.12.2005 року та УІ сесії V скликання від 10.11.2006 року Кам”яноярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області про безкоштовну передачу у власність та на баланс Чугуївської філії ВАТ “Харківгаз” спірних газопроводів.

Пунктом 2.1 рішення XXI сесії У скликання Кам'яно - Ярузької сільської ради від 20.06.2008 року передбачено необхідність повернення газорозподільних мереж від Чугуївської філії ВАТ “Харківгаз” до комунальної власності територіальної громади села Кам'яна Яруга.

Враховуючи недійсність вказаних рішень, суд вважає, що спірні газопроводи належать Кам'яноярузькій сільській раді Чугуївського району Харківської області та знаходяться у володінні ВАТ "Харківгаз" без достатніх правових підстав.

Наявність підстав для передачі майна випливає з факту незаконності рішення про передачу майна з моменту його прийняття.

До відносин, пов’язаних із набуттям майна без достатніх правових підстав підлягає застосуванню ст. 1212 Цивільного кодексу України. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на викладене, правові підстави для перебування спірного устаткування у власності відповідача відсутні, а тому воно має бути повернуто до власника – територіальної громади в особі Кам”яноярузької сільської ради .

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд зазначає про те, що згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; відповідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

За таких обставин, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги прокурора та позивача про зобов’язання ВАТ “Харківгаз” повернути до комунальної власності територіальної громади в особі Кам”яноярузька сільська рада Чугуївського району Харківської області спірні газопроводи обґрунтовані, законні, підтверджені матеріалами справи, а тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, у тому числі, вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень. У відповідності з ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.

З урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовними вимогами в інтересах держави в особі Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району Харківської області до ВАТ "Харківгаз", оскільки неповернення спірного майна порушує права законного власника - територіальної громади села Кам”яна Яруза в особі відповідної ради володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном, що завдає шкоди інтересам держави, яка відповідно до статей 7 та 142 Конституції України гарантує місцеве самоврядування та бере участь в його фінансовій підтримці.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо вимоги відповідача про відмову в задоволенні позову, у зв’язку зі спливом строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру ”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст.2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положення ст.2 ГПК України, під поняттям орган, уповноважений здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, треба розуміти орган держаної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК не обмежує прокурора в здійсненні своїй діяльності принципом теріторіальності.

Чугуївською міжрайонною прокуратурою Харківської області проведено перевірку дотримання вимог бюджетного законодавства при розпорядженні коштами державного бюджету в діяльності Кам”яно-Ярузькій раді Чугуївського району Харківської області, за результатами якої встановлено, що контрольно-ревізійним відділом в Чугуївському районі проведено ревізії використання бюджетних коштів і збереження матеріальних цінностей в Кам”яно-Ярузькій сільській раді та встановлено ряд порушень з питань збереження державної (комунальної) власності та фінансів, а саме: прийняття Кам*яно - Ярузькою радою рішень про безкоштовну передачу на баланс Чугуївської філії ВАТ “Харківгаз” газопроводів,які викладені в акті ревізії від 25.04.2008 року.

Таким чином, враховуючи, що ці порушення виявлені 25.04.2008 року, суд прийшов до висновку про непорушення прокурором строку позовної давності при зверненні з відповідним позовом до суду, у зв’язку з чим вважає за необхідно відмовити в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності .

Пунктом 4 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення, а також, найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна).

Враховуючи, що прокурор у позові (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) не визначив найменування майна, яке підлягає поверненню позивачу, та не вказав строк виконання дій відповідача щодо передачі спірного майна, суд в порядку частини 2 статті 83 ГПК України вважає за необхідне зазначити найменування та перелік майна, яке підлягає поверненню позивачу та строк його поверення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача..

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 319,261,1212 Цивільного кодексу України, статтями, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України "Про приватизацію державного майна", суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу в застосуванні строку позовної давності.

Позов задовольнити повністю

Визнати недійсними та скасувати:

- рішення ХVІ сесії IV скликання від 07.04.2005 року Кам'яно -Ярузької сільської ради Чугуївського району «Про безкоштовну передачу у власність ВАТ «Харківгаз» , які розташовані в с.Кам'яна Яруга по вул. Комсомольській та пров. Садовому»,

- рішення ХХІІ сесії IV скликання від 23.12.2005 року Кам'яно -Ярузької сільської ради Чугуївського району «Про безкоштовну передачу у власність ВАТ «Харківгаз» газопроводу, який розташований в с. Кам'яна Яруга по вул. Польовій»,

- рішення VІ сесії V скликання від 10.11.2006 року Кам'яно -Ярузької сільської ради Чугуївського району «Про безкоштовну передачу у власність ВАТ «Харківгаз» газопроводу, який розташований в с.Кам'яна Яруга по вул. Садовій»

- рішення X сесії XXIV скликання від 26.03.2004 року Кам'яно - Ярузької сільської ради Чугуївського району «Про безкоштовну передано у власність ВАТ «Харківгаз» газопроводів, які розташовані в с. Кам'яна Яруга»

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Харківгаз» (код 03359500, 61022, м.Харків, Держпром, 4 під'їзд, 3 поверх,) до 18 січня 2010 р. повернути Кам'яно -Ярузькій сільській раді Чугуївського району Харківської області (63512, с. Кам'яна Яруга, Чугуївський район, Харківcька область) наступні газопроводи, які розташовані в с. Кам"яна Яруга :

1) від ГРП вул. ХТЗ до вул. Кірова підземний газопровід низького тиску

діаметр 273 мм довжиною - 10 п.м.

діаметр 102 мм довжиною - 105.4 п.м

надземний газопровід низького тиску діаметр 152 мм довжиною 10 п.м.

діаметр 102 мм довжиною - 94.6 п.м

2) по вул. Кірова (від № 47 до № 64)

підземний газопровід низького тиску діаметр 89 мм довжиною - 191.9 п.м

діаметр 76 мм довжиною - 201.4 п.м-

3) від вул. Миру до топочної школи підземний газопровід низького тиску

діаметр 76 мм довжиною - 215.4 п.м

4) газопровід високого тиску від ГРПБ по вул. ХТЗ до вул. Кірова

підземний газопровід діаметр 89 мм довжиною - 114.3 п.м

надземний газопровід діаметр 89 мм довжиною - 95.7 п.м

надземний газопровід діаметр 57 мм довжиною - 10 п.м

5) ГРПБ по вул. Комсомольській № 1-а .

6) Станція електро - хімічного захисту газопроводів від корозії по вул.. ХТЗ.

7) Підземний газопровід низького тиску по вул.. Комсомольській :

діаметр 273 мм -довжиною 10 п.м

діаметр 219 мм - довжиною 144 п.м

діаметр 159 мм - довжиною 124 п.м

діаметр 108 мм - довжиною 260 п.м

діаметр 89 мм - довжиною 252 п.м

діаметр 76 мм - довжиною 225 п.м

8) Підземний газопровід низького тиску по пров. Садовому:

діаметр 76 мм - довжиною 315,3 п.м

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» (код 03359500, 61022, м.Харків, Держпром, 4 під»їзд, 3 поверх,) до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 1156,00 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» (код 03359500, 61022, м.Харків, Держпром, 4 під»їзд, 3 поверх,) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 23 листопада 2010 року

справа № 57/190-10