Рішення № 12673654, 25.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25 листопада 2010 року справа № 5020-9/186 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарин»(95022, м. Сімферополь, вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, буд. 57В/2А; 95011, м. Сімферополь, вул. Турецька, буд. 12)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (99053, АДРЕСА_1)

про розірвання договору та стягнення 5643,38 грн.,

суддя Рибіна С.А.

За участю представників:

позивача Ставіло Андрій Олександрович, довіреність б/н від 01.10.2010;

відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквамарин»(далі ТОВ «Аквамарин») звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення 5643,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.10.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-9/186.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати за договором №29 від 19.03.2010 оренди нерухомого майна.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині визначення періодів стягнення заборгованості за комунальні послуги та штрафних санкцій (а.с.59).

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.51).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які надіслані за юридичною адресою та повернуті органами поштового звязку з позначками «адресат вибув», «за закінченням терміну зберігання», можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій (а.с.40-43, 55-58).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Южний город»(Засновник) та ТОВ «Аквамарин»(Керуючий) укладений договір №67-РАЛ/3 (далі - Договір №67-РАЛ/3, а.с.27-32), відповідно до умов якого Засновник передає Керуючому на певний строк майно в довірче управління, а Керуючий зобовязується надавати послуги з ефективного управління майном Засновника та здійснювати управління цим майном в інтересах Засновника.

Обєктом договору є нерухоме майно Засновника згідно Додатку №1 (а.с.33), в якому вказується його вартість (пункт 1.3 Договору 67-РАЛ/3).

Позивачу було передане відповідне майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.06.2009 (а.с.34).

19.03.2010 між ТОВ «Аквамарин»(Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №29 (далі Договір, а.с.17-23), відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю в платне користування (оренду) нерухоме майно, а саме: торгівельну площу розмірі 22 м2 у секції 02/42, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 78, ДУ «Палас»(далі - обєкт оренди).

Даний договір діє з моменту підписання його сторонами, скріплення печатками та внесення авансового платежу до моменту повного виконання сторонами грошових зобовязань за Договором (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору відповідач зобовязаний здійснювати плату за користування обєктом оренди в розмірах та строки, які визначені Договором, відповідно наступних видів:

·авансовий гарантійний платіж;

·орендна плата;

·відшкодування вартості комунальних послуг, до складу яких входить: електрика (в тому числі електроенергія), водопостачання, каналізація, послуги з опалювання, вентиляції та кондиціювання, телефон, інтернет, вивіз ТБО, послуги охорони.

Ціна договору є звичайною відповідно до пункту 1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Ціна Договору складається з усіх платежів за період дії Договору (пункт 4.2 Договору).

Згідно пунктів 5.1-5.3 Договору авансовий гарантійний платіж сплачується Орендарем до 20.02.2010 в розмірі 100% від орендної сплати за місяць. Орендна плата за місяць складає 2500,00 грн. (з урахуванням ПДВ). Нарахування орендної плати здійснюється з моменту фактичної передачі та підписання акту прийому передачі обєкту оренди, і закінчується в день закінчення договору. Орендна плата сплачується Орендарем кожний місяць, не пізніш 25 числа місяця, попереднього оплачуємому. Відшкодування вартості комунальних послуг Орендар здійснює, починаючи з моменту передачі обєкту оренди в розмірі, який визначається Орендодавцем на підставі показників лічильників та/або за розрахунком в строк до 25 числа поточного місяця за розрахунковий період.

Розрахунковий період встановлений сторонами с 15 числа попереднього місяця по 15 числа поточного календарного місяця.

На виконання пункту 3.1 Договору відповідачу було передане відповідне майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 19.03.2010 (а.с.24-25).

Відповідно до пункту 12.3 Договору Орендар має право ініціювати дострокове розірвання даного Договору, про що зобовязаний повідомити Орендодавця в письмовому повідомленні не менш, ніж за три місяці до дати розірвання Договору, включаючи строк звільнення обєкту оренди та погашення заборгованості.

Свої зобовязання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином у звязку з чим його заборгованість перед позивачем за період з 10.08.2010, з урахуванням комунальних послуг, складає 5628,58 грн.

13.09.2010 відповідач на адресу позивача надіслав телеграму, в якій повідомив про розірвання договору №29 від 19.03.2010 (а.с.36), однак 15.09.2010 відповідач для передачі торгівельної площі не зявився, що підтверджується відповідним актом (а.с.63).

14.09.2010 позивачем на адресу відповідача був надісланий лист, з вимогою про сплату боргу, який отриманий відповідачем 16.09.2010, але відповідач відповіді не надав, наявну заборгованість не погасив (а.с.37).

23.09.2010 позивачем на адресу відповідача була надіслана телеграма з проханням погасити наявну заборгованість, проте телефонограма була повернута відділенням поштового звязку (а.с.35).

Дані обставини стали підставою для звернення позивача із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №29 від 19.03.2010 з урахуванням штрафних санкцій та розірвання договору оренди.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частково з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Докази погашення відповідачем заборгованості по орендній платі, з урахуванням комунальних послуг, відповідно до уточнень позовних вимог, за період з 10.08.2010 по 14.09.2010 в розмірі 5628,58 грн. на день прийняття рішення відсутні.

Враховуючи викладене заявлена позивачем сума основної заборгованості у розмірі 5628,58 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 14,80 грн.

Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що 3% річних підлягає стягненню частково в розмірі 14,34 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

562825.09.2010 - 25.10.2010313 %14.34

У звязку з неналежним виконанням відповідачем обовязків щодо оплати вартості користування орендованим майном та телеграмою відповідача про дострокове розірвання договору, позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна №29.

Суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

За змістом частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, встановлені статтею 783 Цивільного кодексу України.

Орендодавець має право достроково розірвати договір у разі, зокрема, прострочки платежів (повністю або частково) на строк більш 5 (пяти) календарних днів з моменту, коли дані платежі повинні були бути сплачені відповідно до умов даного Договору (пункт 12.2 Договору).

Крім того, 13.09.2010 відповідач на адресу позивача надіслав телеграму, в якій повідомив про розірвання договору №29 від 19.03.2010 (а.с.36).

Як було зазначено вище, порядок розірвання договорів визначений статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Із цією нормою узгоджується стаття 11 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлений факт суттєвого порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №29 в частині строків внесення орендної плати орендна плата та комунальні послуги з 10.08.2010 не сплачуються взагалі, що є суттєвим порушенням договору.

Свої вимоги щодо розірвання договору відповідач до кінця не довів, тому він вважається судом таким, що існує на момент вирішення спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про розірвання договору оренди суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

У разі розірвання договору зобовязання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобовязання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні в частині розірвання договору підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (99053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквамарин»(юридична адреса: 95022, м. Сімферополь, вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, буд. 57В/2А, ідентифікаційний код 32836776, р/р26002000700006 в ВАТ Банк «Демарк», МФО 353575) 5980,92 грн., з яких: заборгованість з орендної плати 5000,00 грн., комунальні послуги 628,58 грн., 3% річних 14,34 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Вважати розірваним договір оренди нерухомого майна №29 від 19.03.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквамарин»(юридична адреса: 95022, м. Сімферополь, вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, буд. 57В/2А, ідентифікаційний код 32836776) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (99053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з моменту набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (99053, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) в доход Державного бюджету України (р/р № 31113095700007 в ГУ ДКУ м. Севастополя, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200, одержувач Ленінський район) державне мито в сумі 85,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.В інший частині позову відмовити.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 30.11.2010