Рішення № 12673517, 02.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10 Справа№ 11/191 (2010)

По справі:

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Яворів, Львівської області

До відповідача Приватного підприємства «Укрпеллета», м.Яворів, Львівської області

Про стягнення заборгованості на суму 125000грн.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3-предст. доручення № 2301 від 30.11.2010року

Від відповідача не з»явився

Сторонам, які беруть участь у справі, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення із Приватного підприємства «Укрпеллета»125000,00грн. боргу, з яких: 105400,00грн. складає сума основної заборгованості, 5000,00грн. - пені, 3275,00грн. 3% річних та 11080,00грн.-інфляційних.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.12.2010року.

В судовому засіданні 02.12.2010року позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

10.09.2009року між ФОП ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Укрпеллета»транспортного експедирування відповідно до якого експедитор (позивач по справі) зобов»язався надати за плату і за рахунок замовника (відповідача по справі) або організувати виконання послуг, пов»язаних з перевезенням вантажів замовника автотранспортом по Україні та її межами.

Послуги за цим договором надаються протягом строку дії даного договору на підставі заявки замовника.

Відповідно до п. 6.2 договору строк дії договору до 31.12.2010року.

Відповідно до п.1.3 договору на підтвердження надання експедитором замовнику послуг за цим договором сторони підписують Акти виконаних робіт, які є підставою для здійснення оплати послуг.

На виконання умов договору позивачем здійснено перевезення товару , що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання робіт:

- № ОУ-63 від 14.09.09року на суму 7200,00грн.;

- № ОУ-64 від 14.09.09року на суму 7200,00грн.;

- № ОУ-65 від 16.09.09року на суму 7200,00грн;

- № ОУ-66 від 19.09.09року на суму 12000,00грн;

- № ОУ-67 від 21.09.09року на суму 4000,00грн;

- № ОУ-67 від 21.09.09року на суму 11100,00грн;

- № ОУ-68 від 21.09.09року на суму 11100,00грн;

- № ОУ-68 від 24.09.09року на суму 7200,00грн;

- № ОУ-70 від 29.09.09року на суму 16000грн.;

- № ОУ-72 від 24.09.09року на суму 8000,00грн;

- № ОУ-69 від 02.10.09року на суму 10800,00грн.;

- № ОУ-70 від 02.10.09року на суму 16000грн.

Вищезазначені Акти виконаних робіт підписані повноважними представниками обох сторін та скріплені мокрими печатками сторін.

Загальна вартість виконаних позивачем робіт складає 118600,00грн.з яких відповідачем проплачено 13200,00грн.

Решту суми, що складає 105400,00грн. на момент подання позову залишається не погашеною.

Відповідно п.3.2 договору оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, шляхом безготівкового переказу грошової суми на поточний рахунок експедитора.

Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано 11080,00грн. інфляційних, 3275,00грн. річних та 5000,00грн. пені.

Таким чином, загальна сума позову складає 125000,00грн.

Заслухавши пояснення представника сторони, дослідивши долучені до справи матеріали, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

10.09.2009року між ФОП ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Укрпеллета»транспортного експедирування відповідно до якого експедитор (позивач по справі) зобов»язався надати за плату і за рахунок замовника (відповідача по справі) або організувати виконання послуг, пов»язаних з перевезенням вантажів замовника автотранспортом по Україні та її межами.

На підставі умов договору позивачем надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 118600грн., що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання та рахунками-фактурою.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Процес укладення цього договору супроводжує встановлений законодавством порядок документального оформлення перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Транспортні документи, які підтверджують укладення договорів перевезення вантажів прийнято називати перевізними документами.

Відповідно до ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення підтверджується складанням перевізного документа - транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Ці ж вимоги дублює ст. 307 Господарського кодексу України. Згідно ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1.3 договору на підтвердження надання експедитором замовнику послуг за цим договором сторони підписують Акти виконаних робіт, які є підставою для здійснення оплати послуг

Відповідно п.3.2 договору оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, шляхом безготівкового переказу грошової суми на поточний рахунок експедитора.

Інший термін або інша форма оплати сторонами не погоджувалася. Тому відповідач повинен був розрахуватися за здійснене перевезення вантажу протягом п'яти днів з моменту отримання відповідних документів, тобто рахунку-фактури. Термін останньої поставки був 02.10.2009року.

Оскільки оплата була здійснена не в повному обсязі (в сумі 13200грн.) у позивача виникло право вимоги оплати за надані послуги, а у Відповідача зобов'язання їх оплатити. Розмір недооплаченої відповідачем суми складає 105400,00грн.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім суми, позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні збитки понесені ним внаслідок невиконання ним грошових зобовязань та 3% річних за користування чужими коштами.

Відповідач (Емітент) не може бути звільненим від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно вимог пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача 3% річних за користування чужими коштами, що складає 3275,00грн. та інфляційні втрати в розмірі 11080,00грн. Дана сума підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Стаття 546 ЦК України у п.1 зазначає, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, у п.3 зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ст. 4.1 договору за прострочення оплати послуг експедитора клієнт несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на період прострочення від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33. 34, 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути із Приватного підприємства «Укрпеллета», вул. січових Стрільців, 16, м.Яворів, Львівської області (код ЄДРПОУ 36417016) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідн. номер НОМЕР_1) 105400,00грн. основної заборгованості, 5000,00грн. - пені, 3275,00грн. 3% річних, 11080,00грн.-інфляційних, 1250,00грн. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя