Рішення № 12673411, 30.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.10                                                                                           Справа№ 16/147(2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук при секретарі О.Шереметі розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М”, м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Інтергрупфарм”, м.Львів

про стягнення 4728,69 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача не з”явився

від відповідача не з”явився

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало. Згідно до клопотання представника позивача технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Інтергрупфарм”, м.Львів про стягнення 4728,69 грн. заборгованості, в тому числі 4286,62 грн. основного боргу, 389,98 грн. пені, 13,30 грн. інфляційних нарахувань та 65,39 грн. –3% річних.

Ухвалою суду від 18.10.2010р. прийнято даний позов, порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду. У зв”язку із необхідністю витребування додаткових доказів у справі, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин спору та прийняття об”єктивного рішення, з метою забезпечення принципу змагальності, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 02.11.2010р. та від 16.11.2010р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 16.11.2010р. забезпечив, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвал суду від 02.11.2010р. та 16.11.2010р. виконав, докази витребувані судом представив, зокрема, долучив до матеріалів справи згідно із заявою (Вх.№21654 канцелярії суду від 09.11.2010р.), надав оригінали документів для огляду.

Ухвали суду надіслані, зокрема, відповідачу - Приватному підприємству „Інтергрупфарм” за адресою: 79007, м.Львів, вул.Городоцька,2, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, повернулись на адресу суду із довідкою поштового відділення зв”язку „за закінченням терміну зберігання”. Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД №931618, Приватне підприємство „Інтергрупфарм”, внесено до Єдиного державного реєстру, реєстраційний номер 10004262576, ідентифікаційний код 33533105, місцезнаходження: 79007 м. Львів, вул.Городоцька,2. Як вбачається із змісту інформаційних листів Вищого господарського суду України, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Листи Вищого господарського суду, від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"). За умовами Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними та фізичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. У разі коли відбувається, зокрема зміна місцезнаходження, то повинно бути проведено державну реєстрацію цих змін. Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідачем зміни про місцезнаходження фізичної особи до Єдиного державного реєстру не вносилися та жодних повідомлень про такі зміни до суду не поступало. За таких обставин, з врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

15.03.2010р. між ТзОВ „Фра-М” (Постачальник) та ПП „Інтергрупфарм” (Покупець) укладено договір поставки товару №499/ІФ. Згідно до умов договору Постачальник зобов”язується систематично постачати та передавати у власність Покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та ін., а Покупець зобов”язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах дійсного договору. Загальна кількість товарів, що мають бути поставлені, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в товарно-транспортних накладних (що є специфікаціями в розумінні ст.266 ГК України), які є невід”ємною частиною даного договору (п.п.1.1,1.2 договору). Відповідно до п.3.1 договору, сума кожної поставки, строк оплати поставленого та розмір націнки вказуються у товарно-транспортних накладних, які є невід”ємною частиною даного договору. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку, у формі платіжного доручення.

          На виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними №21213/2 від 19.03.2010р. на суму 991,44 грн. із строком оплати 3 дні з моменту одержання, №23378/2 від 26.03.2010р. на суму 3626,52 грн. із строком оплати 7 днів з моменту одержання, №25211/ від 01.04.2010р. на суму 660,10 грн. із строком оплати 3 дні з моменту одержання, всього на загальну суму 5278,06 грн.

          Відповідачем у справі частково сплачено вартість отриманого товару на загальну суму 991,44 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.03.2010р., внаслідок чого виникла заборгованість на суму 4286,62 грн., яка станом на день заявлення позову відповідачем оплачена не була.

          За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення, відповідач заборгованості в повному обсязі не оплатив.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховано 13,30 грн. інфляційних нарахувань та 65,39 грн. - 3%річних.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до п.5.2 договору №499/ІФ від 15.03.2010р. за несплату вартості товару у встановлені строки, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту погашення заборгованості. З врахуванням вищезазначеного, за невиконання відповідачем договірних зобов”язань позивачем нараховано пеню в розмірі 389,98 грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При здійсненні перевірки розрахунку проведеного позивачем при нарахуванні пені, згідно до вимог ст.. 232 ГК України та положень укладеного між сторонами договору щодо строків оплати, встановлено, що останній припустився арифметичної помилки при обрахунку та визначення періоду, тому пеня підлягає перерахунку та у встановленому законом періоді складає 385,34 грн.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позовні вимоги не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати заборгованості не представив.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4286,62 грн. основного боргу, 385,34 грн. пені, 13,30 грн. інфляційних нарахувань та 65,39 грн. –3% річних є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

          Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України

          Керуючись ст.ст. 4-3,22,33,34,35,36,43,49,75,82,83,84,85 ГПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

          Позов задоволити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства „Інтергрупфарм” (79007, м.Львів, вул.Городоцька,2, код ЄДРПОУ 33533105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фра-М” (83023, м.Донецьк, проспект Полеглих комунарів,95-Б, код ЄДРПОУ 20322326) –4286,62 грн. основного боргу, 385,34 грн. пені, 13,30 грн. інфляційних нарахувань, 65,39 грн. –3% річних, 101,90 грн. державного мита та 235,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

          В іншій частині позову відмовити.          

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя