Рішення № 12673364, 23.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.10 Справа№ 6/181(2010)

За позовом: Закритого акціонерного товариства Проектно-вишукувальний, науково-дослідний, конструкторсько-технологічний інститут “Укрзахіденергопроект”, м.Львів

до відповідача: Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про: стягнення 24386грн. 93коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Бігун Н.В., Стельмах Н.П.

від відповідача : Клевцов С.А.

Представникам сторін, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Закритим акціонерним товариством Проектно-вишукувальний, науково-дослідний, констркторсько-технологічний інститут “Укрзахіденергопроект” до Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 14910грн. 00коп. основного боргу, 797грн. 79коп. 3 % річних, 3072грн. 98коп. інфляційних втрат та 5606грн. 16коп. пені.

Ухвалою суду від 04.11.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.11.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов від 23.11.2010р. (зареєстрований канцелярією суду 23.11.2010р. за №22649) проти позовних вимог заперечив з покликаючись на те, що поданий позивачем акт здачі-приймання виконаної роботи не підписаний начальником управління ОСОБА_1, який зазначений в цьому акті як особа, яка приймає роботу. Оскільки на даний час ОСОБА_1 не працює в Управлінні, а інших підтверджень факту прийняття ОСОБА_1 виконаної роботи не отримано, відповідач вважає, вимогу про оплату неприйнятої роботи безпідставною.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

13.10.2008р. між Закритим акціонерним товариством Проектно-вишукувальний, науково-дослідний, конструкторсько-технологічний інститут “Укрзахіденергопроект” (підрядник) та Управлінням капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовник) було укладено договір №190 на проведення авторського нагляду за “Реконструкцією Першого українського театру для дітей та юнацтва на вул.Гнатюка,11 у м.Львові” з метою забезпечення відповідності технологічних, архітектурно-будівельних та інших технічних рішень об”єктів будівництва рішенням, що передбачені в затвердженому проекті.

Вартість виконаних робіт відповідно до п. 4.1. договору становить 14910грн. 00коп.

Замовник протягом десяти днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт і звітних документів, зазначених в п. 5.1. даного договору, направляє підряднику підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від прийняття роботи (п.5.2. договору).

22.12.2008р. сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору №190 від 13.10.2008р. Тобто, 02.01.2009р. закінчився строк оплати робіт за даним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на час звернення з позовом до суду та прийняття рішення відповідачем виконані роботи не оплачені.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково ( ст.854 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

Виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.3 договору та ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за 651 день становить 5606грн. 16коп. Розглянувши дану вимогу, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення, та відповідно до здійсненого судом перерахунку за останні шість місяців становить 1575грн. 93коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач також просить стягнути з відповідача 797грн. 79коп. 3 % річних та 3072грн. 98коп. інфляційних втрат. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача, стосовно того, що акт здачі-приймання виконаної роботи не підписаний начальником управління ОСОБА_1, судом до уваги не береться, оскільки роботи фактично прийняті відповідачем і відмови від прийняття робіт позивачу не направлялось.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення 14910грн. 00коп. основного боргу, 1575грн. 93коп. пені, 797грн. 79коп. 3 % річних та 3072грн. 98коп. інфляційних втрат. В частині стягнення решти суми пені відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 509,526,530,546,549,611,612,625,837,854 ЦК України, ст.ст. 230, 231,343, ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів, вул.Горбачевського, 10 (ідентифікаційний код 04056049) на користь Закритого акціонерного товариства Проектно-вишукувальний, науково-дослідний, конструкторсько-технологічний інститут “Укрзахід-енергопроект” 14910грн. 00коп. основного боргу, 1575грн. 93коп. пені, 797грн. 79коп. 3 % річних, 3072грн. 98коп. інфляційних втрат, 203грн. 56коп. витрат по сплаті державного мита та 197грн. 00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення 4030грн. 23коп. пені - відмовити.

Суддя