Рішення № 12673162, 02.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                 Справа № 14/344

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Електродмаш”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 982 грн. 45 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача - Гуртова К.В., довіреність № 242 від 30.03.10;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 982,45 грн., за договором на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008 № 323/2.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 22.11.2010, 02.12.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”(позивач у справі), як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю “Електродмаш”, (відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 323/3 від 01.08.2008 на послуги з водопостачання та водовідведення (дали –Договір).

Згідно Договору Постачальник зобов’язується постачати Споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а Споживач (відповідач) –своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення на умовах, визначених Договором.

Відповідно п. 6.2 Договору, Споживач оплачує за надані послуги авансовим платежем у розмірі 100% від суми нарахування за попередній місяць до 07 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, Споживач робить на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивач за серпень 2009р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, передбачені Договором.

Вартість наданих послуг згідно виставленного відповідачу груп-рахунку №520323 за серпень 2009 р., вручення якого підтверджується матеріалами справи, склала 993,95 грн.

Проте, відповідач умови договору порушив та виставлений рахунок повністю не сплатив. У зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 982,45 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору, а також доказів перерахування заборгованості, не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем за серпня 2009р, було надано відповідачу 58,33 м3 води.

Плата відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно Договору склала 993,95 грн. Відповідач виставлений рахунок повністю не сплатив, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 982,45 грн., що підтверджена матеріалами справи.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги слід задовольнити.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги слід задовольнити повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електродмаш”, м. Стаханов Луганської області, вул. Коперніка, будинок 25, ідентифікаційний код 24186073, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, буд.166, ідентифікаційний код 35554719, борг у сумі 982,45 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні 02.12.2010 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 06 грудня 2010 р.

Суддя                                                                                Є.А. Лісовицький