Рішення № 12673106, 02.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                 Справа № 15/73

          за позовом

Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

до Луганського обласного військового комісаріату, м. Луганськ

про стягнення 3 281 грн. 20 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Федорова О.А., юрисконсульт, довіреність № Н-01/3308 від 28.09.2009;

від відповідача - Пузиніна О.В., провідний спеціаліст, довіреність № б/н від 05.01.2009.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 18.11.2010 по 02.12.2010.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором № 0047 від 03.01.2007 в сумі 2419 грн. 29 коп., 3% річних –124 грн. 03 коп., пені - 238 грн. 81 коп. та інфляційних витрат –499 грн. 07 коп.

Представником позивача у судовому засіданні 18.11.2010 надано заяву про зменшення позовних вимог, де вони викладені в наступній редакції:

- стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за договором № 0047 від 03.01.2007 в сумі 2419 грн. 29 коп., 3% річних –126 грн. 86 коп., пеню - 58 грн. 37 коп. та інфляційні витрати –510 грн. 47 коп.

Після перерви в судовому засіданні 02.12.2010 позивачем подано ще заяву про зменшення позовних вимог, де вони викладені в наступній редакції:

- стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за договором № 0047 від 03.01.2007 в сумі 2419 грн. 29 коп., 3% річних –126 грн. 86 коп., пеню - 14 грн. 45 коп. та інфляційні витрати –382 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, вказані заяви позивача прийняті судом до розгляду.

На день прийняття рішення предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором № 0047 від 03.01.2007 в сумі 2419 грн. 29 коп., 3% річних –126 грн. 86 коп., пені - 14 грн. 45 коп. та інфляційних витрат –382 грн. 07 коп.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та заявив клопотання про застосування строків позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані суд встановив наступне.

Між сторонами укладено договір про надання послуг електрозв’язку від 03.01.2007 № 0047.

Відповідно до п. 3.5 даного договору платник зобов’язаний сплачувати на розрахунковий рахунок підприємства за послуги зв’язку за поточний місць до 30-го числа поточного місяця або авансом за будь-який термін, але не пізніше 20-го числа, що настає після розрахункового періоду.

Відповідач відповідно до умов договору не в повному обсязі оплачував послуги зв’язку, внаслідок чого за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року виникла заборгованість у сумі 2 419 грн. 29 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та договором інше не встановлено.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.5 ч.1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати послуг не надав.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Заявлена позивачем вимога по стягненню 3% річних у сумі 126 грн. 86 коп. є необґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 69 грн. 76 коп.

Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат у розмірі 382 грн. 07 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, задовольняється частково в сумі 184 грн. 59 коп.

Вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Первісно за позовною заявою позивачем заявлено до стягнення нарахована відповідно до умов п. 4.2.1 договору пеня в сумі 238 грн. 81 коп. За останньою заявою про зменшення розміру позовних вимог розмір пені зменшено до 14 грн. 45 коп. Відповідач на підставі п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявив про застосування строку позовної давності.

Враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності обґрунтований розрахунок пені складає 17 грн. 20 коп., який є більшим, ніж заявлено позивачем (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), тому вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у сумі 2 419 грн. 29 коп., пеня в сумі 14 грн. 45 коп., 3% річних в сумі 69 грн. 76 коп. та інфляційні витрати в сумі 184 грн. 59 коп. (всього 2688 грн. 09 коп.). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю. Таким чином, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: державного мита в сумі 83 грн. 56 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 193 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського обласного військового комісаріату, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, б. 5, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 07668758, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, б. 68, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01074957: борг у сумі 2 419 грн. 29 коп., пеню в сумі 14 грн. 45 коп., 3% річних в сумі 69 грн. 76 коп. та інфляційні витрати в сумі 184 грн. 59 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 83 грн. 56 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 193 грн. 33 коп., наказ видати. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. На підставі ч. 5 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. В судовому засіданні 02.12.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 06.12.2010.

СуддяЄ.Ю.Пономаренко