Рішення № 12673038, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/27416.11.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Авто», м. Хмельницький

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд», м. Київ

про          стягнення 10569,95 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Бражук Р.П., предст. за дов. б/н від 03.03.2010 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Авто»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд»про стягнення 10569,95 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати виконаного співробітниками позивача ремонту автомобіля та придбаних автомобільних покришок, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 7194,57 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 2769,91 грн. та 3% річних в розмірі 605,47 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.10.2010 року.

          Розгляд справи відкладався.

          Представник відповідача в судові засідання, зокрема призначене на 16.11.2010 року не з’явився, вимог ухвали суду не виконав. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження по справі від 04.10.2010 року та відкладення розгляду справи на 16.11.2010 року направлялись відповідачеві за адресою його реєстрації, що підтверджена Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, однак відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника в судових засіданнях.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 16.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

13.11.2007 року товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж Авто»(надалі по тексту ТОВ «Престиж Авто», позивач) за замовленням товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд»(надалі по тексту ТОВ «Енергоінвестбуд», відповідач) було проведено ремонтні роботи автомобіля AUDI A6, що підтверджується актом виконаних робіт № 04728 від 13.11.2007 року підписаного сторонами на суму 1410,51 грн. (копія в матеріалах справи).

Крім того, 13.11.2007 року позивачем відповідачеві було поставлено товар –автопокришки 205/55 ZR16 94W NOKIAN Z на загальну суму 1360 грн., що підтверджується видатковою накладною № 04723 від 13.11.2007 року (копія в матеріалах справи).

Повноваження особи, що підписала акт виконаних робіт та видаткову накладну від імені відповідача підтверджується довіреністю НАЧ № 264201 від 05.11.2007 року (копія в матеріалах справи), що видана відповідачем та містить підписи посадових осіб та скріплена печаткою відповідача.

В акті виконаних робіт та видатковій накладній від 13.11.2007 року, підписаних сторонами було погоджено строк їх оплати до 16.11.2007 року.

20.11.20007 року позивачем за замовленням відповідача було проведено ремонтні роботи автомобіля AUDI A6, що підтверджується актами виконаних робіт № 04933 від 20.11.2007 року на суму 1902,26 грн. та № 04960 від 20.11.2007 року на суму 2521,8 грн. підписаних сторонами (копії в матеріалах справи). Повноваження особи, що підписала акти виконаних робіт від імені відповідача підтверджуються довіреністю ЯОИ № 116900 від 16.11.2007 року (копія в матеріалах справи), що видана відповідачем та містить підписи посадових осіб та скріплена печаткою відповідача.

В актах виконаних робіт від 20.11.2007 року було погоджено строк оплати до 23.11.2007 року.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт та отриманого товару у встановлені строки не виконав.

В травні 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав погашення заборгованості за виконані роботи та отриманий товар ( отримано відповідачем 31.05.2010 року), однак відповідач, згідно наявних матеріалів, на претензію не відповів, заборгованості не погасив.

          Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі станом на дату винесення рішення.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважаться вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між позивачем та відповідачем господарських відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо передачі позивачем товару у власність відповідача та щодо прийняття відповідачем зазначеного товару і оплати його вартості, а також щодо виконання позивачем робіт по ремонту автомобілю відповідача та оплати відповідачем вартості такого ремонту.

Таким чином між сторонами фактично було укладено договір поставки та договори підряду.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторонами в видаткових накладних та актах виконаних робіт, що підписані повноважними представниками сторін, було визначено певну дату оплати отриманого товару та робіт, зокрема строк оплати товару отриманого згідно видаткової накладної від 13.11.2007 року та ремонтних робіт згідно акту виконаних робіт від 13.11.2007 року визначений сторонами до 16.11.2007 року, а згідно актів виконаних робіт від 20.11.2007 року до 23.11.2007 року.

Відповідач в визначені строки з позивачем не розрахувався. Не розрахувався відповідач з позивачем і після отримання претензії.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню в розмірі визначеному позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач проти наведених позивачем обставин не заперечував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А, ід код 30563666 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Авто»(29000, м. Хмельницький, вул. Прибузька, 48/2 ід. код 32954865) 10569,95 грн. (десять тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять гривень дев’яносто п’ять копійок), з яких 7194,57 грн. (сім тисяч сто дев’яносто чотири гривні п’ятдесят сім копійок) –основного боргу, 605,47 грн. (шістсот п’ять гривень сорок сім копійок) відсотки річних, 2769,91 грн.(дві тисячі сімсот шістдесят дев’ять гривень дев’яносто одну копійку) втрати від інфляції, а також 105, 70 грн. (сто п’ять гривень сімдесят копійок) –державне мито та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням по справі законної сили видати наказ.

Суддя                                                                      О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 01.12.2010 року