Рішення № 12672760, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/52305.11.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»в особі Київської           філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»

до                     Приватного підприємства «Індекс»

про                    стягнення 2593,70 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Позивача           Єфремова О.С. –предст.

Від Відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Індекс»про стягнення 2435,70 грн. заборгованості, 127,90 грн. пені, 20,96 грн. –3% річних від суми заборгованості, 9,14 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань в частині оплати за поставлений товар згідно накладних за Договором поставки.

Відповідач відзиву на позов не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»(далі –Позивач, Постачальник) та Приватним підприємством «Індекс»(далі –Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 32912427, відповідно до якого Продавець зобов’язався передати Покупцю належний Продавцю Товар, а Покупець –прийняти цей товар і оплатити його.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Згідно з досягнутими між Позивачем та Відповідачем домовленостями Київською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»на користь Приватного підприємства «Індекс»був поставлений останньому Товар, що підтверджується видатковими накладними № РНКК-53269 від 23.03.2010 та № РНКК-60733 від 08.05.2010 на суму 1561,20 грн. та 2569,26 грн. відповідно, копії яких залучені до матеріалів справи.

У пункті 4 приміток зазначених накладних вказано, що Покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 8 календарних днів з моменту одержання товару. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Як встановлено в ході розгляду спору, та не спростовано Відповідачем, станом на час розгляду спору зобов’язання щодо оплати поставленого Позивачем Товару Відповідачем в повному обсязі не здійснені.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданими суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати поставленого Позивачем Товару.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати поставленого Позивачем за накладними Товару. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 2435,70 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено умовами Договору, та визначено в п. 5 приміток накладних № РНКК-53269 від 23.03.2010 та № РНКК-60733 від 08.05.2010, за недотримання строків оплати товару Покупець сплачує Постачальникові неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Сума пені за Договором, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумі, яка підлягала оплаті у визначений час та за період прострочення, і підлягає стягненню з Відповідача в розмірі 127,90 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Індекс»(02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, б. 14, код 32912427) на користь Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»(02100, м. Київ, вул. Будівельників, 27-а, прим. 105, код 34211511) 2435,70 грн. заборгованості, 127,90 грн. пені, 20,96 грн. –3% річних від суми заборгованості, 9,14 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 01.12.2010