Ухвала суду № 126727366, 16.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

16 квітня 2025 року справа № 580/4083/24

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 10.04.2024 №231050004743 щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити та нарахувати позивачу з 04.04.2024 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України від 28.02.1991 №796- XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 позов задоволено частково.

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24, в якій заявник просить:

- переглянути судове рішення у справі № 580/4083/24 за нововиявленою обставиною, у зв`язку з визнанням посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_1 від 28.03.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 недійсним;

- витребувати копії листа Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 03.10.2024 за вих. № 2300-0209- 6/73261 та витягу із протоколу № 3 від 07.02.2025 засідання Комісії;

- задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування вищезазначеної заяви вказано, що відповідно до витягу із протоколу №3 від 07.02.2025 засідання Комісії у зв`язку з не підтвердженням періоду проживання або роботи на території зони посиленого радіологічного контролю не менше 4-х років з дня аварії на Чорнобильській АЕС станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 не підтверджено статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4. Посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_1 від 28.03.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 , визнано, таким що видано необґрунтовано.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято до розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами та відкрито провадження за нововиявленими обставинами.

Від позивача до суду надійшло заперечення на заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24, в якій вона просить суд відмовити повністю у задоволенні поданої заяви, оскільки станом на час розгляду справи по суті та прийняття рішення, обставини, на які посилається заявник, не існували та не були відомі.

Позивач та представники відповідачів в судові засідання з перегляду за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24 не прибули, просили суд здійснювати розгляд заяви за їх відсутності.

Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами врегульований ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ч. 1 якої визначено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Крім того, ч. 2 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку здійснювати розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24 за відсутності заявника та інших учасників справи, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Частинами четвертою, п`ятою статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови №2 (Popov v. Moldova №2, заява №19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі Христов проти України (заява №24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі Желтяков проти України, заява №4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі Желтяков проти України, заява №4994/04, пункт 43).

Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №826/15038/17, від 22 лютого 2021 року у справі №420/3785/19 та від 10 березня 2021 року у справі №826/15267/17.

Отже, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.

Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2023 року у справі №9901/57/19 вказав, що необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте). Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області за правилами екстериторіальності прийнято рішення від 10.04.2024 №231050004743, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки факт постійного проживання чи роботи на території зони посиленого радіологічного контролю у період до 01.01.1993 (не менше 4 років) документально не підтверджено.

У мотивувальній частині рішення суду вказано, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 роки не менше 4 років, зменшується пенсійний вік на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 видано посвідчення особи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, серія НОМЕР_1 , з підстав постійного, не менше 4-х років починаючи з 1986 року, проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Отже, подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 роки не менше 4 років, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку є протиправною. Таким чином, матеріалами адміністративної справи підтверджено постійне проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 роки не менше 4 років, що дає право їй на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.09.2021 у справі №357/1917/17, від 05.06.2018 у справі №565/841/17, від 31.07.2018 у справі №572/1003/17, від 22.09.2018 у справі №146/1024/17, від 30.10.2018 у справі №360/1685/17, тому згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17 посилаючись на практику касаційного суду зазначив: єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Крім того, із копії акту депутата Звенигородської міської ради Петрова Є.В. від 13.02.2024 судом встановлено, що позивач у період з червня 1988 року по 21.04.1993 проживала та доглядала людину похилого віку гр. ОСОБА_2 у м. Звенигородка Черкаської області.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 10.04.2024 №231050004743 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Разом з цим, в обґрунтування вимог поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24, Головне управління ПФУ в Кіровоградській області вказує про те, що відповідно до витягу із протоколу №3 від 07.02.2025 засідання Комісії у зв`язку з не підтвердженням періоду проживання або роботи на території зони посиленого радіологічного контролю не менше 4-х років з дня аварії на Чорнобильській АЕС станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 не підтверджено статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4. Посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_1 від 28.03.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 , визнано, таким що видано необґрунтовано.

Однак суд звертає про відсутність існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подана заява, тому нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що нові обставини щодо визнання посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_1 від 28.03.2003, виданого на ім`я ОСОБА_1 , як таким, що видано необґрунтовано вже з`явились після ухвалення судом рішення, тому нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи, відповідно нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у даній справі у зв`язку з нововиявленими обставинами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24.

Керуючись ст. ст. 240-243, 248, 250, 256, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24 - відмовити повністю.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №580/4083/24 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО