Рішення № 12672698, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/27403.12.10 За позовом           Малого приватного підприємства «Пара» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Манар-1»

про                     стягнення 3202 грн. 91 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Зудінов О.С., Харченко Є.М.          

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Мале приватне підприємство «Пара», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заяво до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манар-1» про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Відповідно до накладної № 210 від 16.07.2008 р. позивач 16 липня 2008 року відпустив відповідачеві зі складу масло «И-20»налив, «И-40»налив, «Тап-15»налив, «Литол-24»смазка, всього на загальну суму 3484,00 грн., про що є відмітки у накладній.

Як вбачається, відповідач 27.11.2008 р. здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 1000,00 грн., що підтверджується належним дорученням № 409.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

31.08.2010 р. позивачем була направлена відповідачеві вимога про сплату боргу.

Як свідчать матеріали справи, вказана вимога відповідачем була залишена без розгляду та задоволення.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манар-1» (м. Київ, вул. Пухівська, 3; код ЄДРПОУ 33229051) на користь Малого приватного підприємства «Пара»(м. Київ, вул. Виборзька, 32; код ЄДРПОУ 16288138) 2484 (дві тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 11 коп. інфляційних, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 20 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.О.Домнічева

Повне рішення складено 30.11.2010 р.