Рішення № 126717803, 18.04.2025, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/178/25

Провадження №:2/138/360/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільськийміськрайонний судВінницької областів складіголовуючого суддіХолодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4290777. Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в розмірі 12000 грн. Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 10.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги № 06Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за Кредитним договором № 4290777, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку з повернення кредиту в строк, передбачений Кредитним договором. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем становить 33618,00 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 12000 грн. та нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 21618,00 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 27.01.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без участі представника.

Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, 13.02.2025 через свого представника адвоката Калініна С.К. надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Відзив мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в позові обставин. Зокрема матеріалами справи не підтверджено укладення ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору, погодження ними умов кредитування та надання відповідачу кредиту. Разом з тим, відповідач заперечує факт укладення вказаного кредитного договору, отримання кредиту та наведений позивачем розмір заборгованості, яка не підтверджена позивачем первинними бухгалтерськими документами. При цьому, позивачем на підтвердження укладення з відповідачем договору в електронній формі, не надано електронних доказів, що підтверджують укладення між сторонами договору в електронній формі та в паперових копіях, посвідчених в порядку передбаченому законом. Крім того, наданий позивачем на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору проект платіжного доручення, сформовано не в автоматичному режимі банком, а зацікавленими особами ТОВ «Мілоан», не має печатки банку та підпису особи, відповідальної за здійснення банківської операції, а тому не є належним доказом. Також, позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4290777 від 08.05.2021 від первісного кредитора до позивача, оскільки відсутній реєстр прав вимоги (боржників) до договору відступлення прав вимоги № 06Т від 10.08.2021, з якого вбачалося б право вимоги за кредитним договором. Крім того, представник відповідача зазначив, що розрахунок заборгованості наданий позивачем не відповідає вимогам закону та долученому договору. Зокрема відсотки нараховані поза межами строку дії договору, що не передбачено його умовами. При цьому позивачем не надано детального розрахунку заборгованості по відсоткам з зазначенням періоду нарахування та відсоткової ставки. Також, представник відповідача звернув увагу суду на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, початок перебігу якого необхідно обраховувати починаючи з наступного дня виникнення заборгованості за кредитним договором тобто з 24.05.2021, а з клопотанням про поновлення строку позовної давності позивач до суду не звертався.

20.02.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що доводи представника відповідача є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема, наданою позивачем копією кредитного договору підтверджується факт його укладення, оскільки договір містить зазначення про його підписання шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником. Також, представник позивача зазначив, що надана позивачем платіжне доручення на підтвердження факту перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, відповідає вимогам Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (п. 22.1 ст. 22 та п. 4 ст. 22). Крім того, представник позивача вказав, що поданий належним чином засвідчений витяг з Додатку № 2 до договору про відступлення прав вимоги (реєстр прав вимоги) не суперечить вимогам п. 95 ЦПК України та є належним та достатнім доказом на підтвердження переходу до позивача прав вимоги за спірним кредитним договором. Щодо твердження представника відповідача про те, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані позивачем після закінчення строку дії кредитного договору, представник позивача пояснив, що п. 2.3.1.2 Договору сторони передбачили порядок продовження строку договору, а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. При цьому, наданий розрахунок заборгованості представником відповідача не спростовано належними та допустимими доказами, зокрема не надано власного розрахунку та не подано клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум. Щодо пропущення строку позовної давності, представник позивача зазначив, що починаючи з березня 2020 року строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час, а відтак строк позовної давності позивачем не пропущено.

Ухвалою суду від 24.02.2025 частково задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів та повністю задоволено клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів.

Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до такого висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 08.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4290777, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Вказаний договір укладений сторонами в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток (п. 6.1 Договору).

Пунктом 6.2 Договору визначено, що розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

Процес оформлення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 відображено у Анкеті-заяві на кредит 4290777 від 07.05.2021, де відображено порядок дій вчинених сторонами, спрямованих на укладення вказаного договору, зокрема, протягом часу з 2021-05-08 06:51:38 по 2021-05-08 07:24:08 була вчинена дія «Підписання договору».

Згідно зп.1.2.-1.4.,2.1.Кредитного договору,сума (загальнийрозмір)наданого ОСОБА_1 кредиту становить12000грн.,який надаєтьсястроком на15днів з08.05.2021шляхом переказуна картковийрахунок позичальника. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 23.05.2021.

08 травня 2021 року ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в сумі 12000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №45722964 від 08.05.2021.

В пунктах 1.5.-1.7. Кредитного договору передбачено, що загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 18.00 грн. в грошовому виразі та -100.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 12018.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Проценти за користування кредитом: 18.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно пункту 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

До позовної заяви позивачем приєднано Графік платежів за договором про споживчий кредит № 4290777 від 08.05.2021 як Додаток №1 до Кредитного договору та Паспорт споживчого кредиту № 4290777як Додаток № 2 до Кредитного договору.

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки та комісії, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Таким чином, укладаючи вказаний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац 2 ч. 2ст. 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставіЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З вказаного слідує, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позикодавця можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6,627 ЦК Українита ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, суд відхиляє заперечення представника відповідача, що подана позивачем копія договору не містить відомостей про його підписання одноразовим ідентифікатором, а тому є неналежним доказом на підтвердження факту його укладання, оскільки виходячи з наведених вище положень законодавства та встановлених обставин справи, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про споживчий кредит №4290777 від 08.05.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

При цьому, стороною відповідача не надано суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_1 не укладала з ТОВ «Мілоан» кредитного договору.

Щодо факту отримання кредитних коштів та наявності заборгованості, позивач зазначив, що ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти на банківську карту в сумі 12000 грн.

Як доказ перерахування коштів позивач надав суду копію платіжного доручення № 45722964 від 08.05.2021, відповідно до якої на картковий рахунок № НОМЕР_1 перераховані грошові кошти в сумі 12000 грн. Також, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-250311/83654-БТ від 20.03.2025 надало суду виписку про рух коштів по картці № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , згідно якої 08.05.2021 на вказаний рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 12000,00 грн.

Також, відповідно до вказаного повідомлення АТ «КБ «Приватбанк» фінансовим номером телефону ОСОБА_1 вказано НОМЕР_3 .

Вказаний номер телефону також зазначений в пункті 10 Кредитного договору «Реквізити сторін» та в Анкеті-заяві на кредит № 4290777, як номер телефону ОСОБА_1 .

Таким чином наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 12000,00 грн., а відтак і факт виконання ТОВ «Мілоан» умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачу.

При цьому відповідач, як користувач своєї картки та власник відповідного рахунку, на підтвердження своїх заперечень не надала суду доказів, які б свідчили про неналежність їй зазначеної картки, відсутність надходжень коштів на її картковий рахунок від первісного кредитора на підставі вказаного кредитного договору.

10.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 06Т, відповідно до якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові права вимоги до боржників, які виникли у кредитора внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання кредитором боржникам кредитних коштів та які входять до портфеля заборгованості

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості

Згідно з п. 6.2.2 договору, для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, кредитор надає новому кредитору документацію в порядку, передбаченому цим договором.

Факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним Актом приймання-передачі (Додаток № 5 до цього договору), підписаним особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної зі сторін (п. 8.2 Договору).

Факт укладення вказаного договору підтверджується також платіжними інструкціями про сплату коштів за договором факторингу.

Як вбачається з витягу з Додатку до Договору факторингу № 06Т від 10.08.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4290777 від 08.05.2021 загальна сума заборгованості за яким станом на 10.08.2021 становила 33618,00 грн., з яких 12000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 21 618,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, пунктами 4.1, 4.2 договору договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), за наявності вимоги Кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. У разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як зазначалось вище, сторонами в договорі, зокрема, в п. 2.3.1.2 погоджено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Таким чином,зі змістукредитного договорута розрахункузаборгованості вбачається,що кредитнийдоговір булоукладено строкомна 15днів тав подальшому,враховуючи,що відповідачне здійснилапогашення кредитута продовжилакористуватись кредитнимикоштами,на підставіп.2.3.1.2договору відбуласьпролонгація договоруще настрок 60днів.Отже,нарахування процентівза користуваннякредитними коштамипочинаючи з16дня післяукладення кредитногодоговору,здійснювалось упорядку передбаченомуст.ст.1048,1056-1ЦК України та такі проценти не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні ст. 625 ЦК України, що свідчить про безпідставність заперечень представника відповідача стосовно того, що позивачем проценти нараховувались поза межами строку кредитного договору.

Так, позивачем до позовної заяви додано детальний розрахунок заборгованості ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 4290777 від 08.05.2021 за період з 08.05.2021 по 22.07.2021, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 22.07.2021 складала 33618,00 грн., з яких 12000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 21 618,00 грн. сума заборгованості за відсотками. З вказаного розрахунку вбачається, що за період з 09.05.2021 по 23.05.2021 відповідачу нараховувались відсотки за користування кредитом згідно п. 1.5.2 Договору, сума яких становила 1,20 грн. за кожен день. Починаючи з 24.05.2021 договір було пролонговано на стандартних умовах та нарахування процентів здійснювалось згідно п. 1.6 договору, їх розмір за кожен день з 24.05.2021 по 22.06.2021 становив 600,00 грн., а з 23.06.2021 по 22.07.2021 120,00 грн (а.с. 40).

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а не ст. 625 ЦК України, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним.

При цьому відповідачем не надано доказів на спростування вказаного розрахунку та розміру заборгованості.

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано кредит в розмірі 12000,00 грн., строком користування кредитом на 15 днів з пролонгацією на строк до 60 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % в день за зниженою процентною ставкою та 5,00 % в день за стандартною процентною ставкою, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованими, доведеними, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).

11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

24.02.2022 Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

1 липня 2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023).

Разом з ти, згідно з Законом України від 15 січня 2025 року про «Затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року на 90 діб.

Отже, строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020 продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Оскільки кредитний договір № 4290777 укладено між сторонами 08.05.2021, відповідно строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу, надані адвокатом Стародуб І.В. у сумі 6000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.11.2024; копію додаткової угоди № 4290777 від 30.11.2024 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.11.2024; детальний опис робіт наданих адвокатом Стародуб І.В. на суму 6000 грн. за 5,5 год., що включає: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» (1500 грн. за 1 год.) - 1,5 год. = 2250 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи (1000 грн. за 1 год.) - 3 год. =3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (750 грн. за 1 год.) - 1 год. =750 грн.; копію акту № 4290777 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.11.2024.

Вказані документи суд оцінює, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

Отже, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 6000 грн., які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3 ч. 1 п. 6, 12, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 256, 257, 509, 12, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 612, 625-628, 639, 1048, 1054 ЦК України, ст. 2, 4, 7 ч. 13, 12, 15 ч. 1, 2, 16, 58 ч. 3, 61, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5,289ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Діджи Фінанс»(кодЄДРПОУ 42649746)заборгованість заДоговором проспоживчий кредит№ 4290777від 08.05.2021 в розмірі 33618 (тридцять три тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.та судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42649746.

Представник позивача за довіреністю: Романенко Михайло Едуардович, адреса для листування: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Представник відповідача: адвокат Калінін Сергій Костянтинович, адреса для листування: вул. Холодногірська, 45, м. Суми, 40004, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Суддя: Т.Ю. Холодова