Рішення № 12671708, 20.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.10 Справа № 19/187/10

Суддя

Позивач: Акціонерний банк “Діамант”, м. Київ

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Константа”, м. Запоріжжя

Про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Даценко Л.І.

Присутні:

Від позивача Краско Ю.М., дов. № 119 від 04.08.10р.

Від відповідача - не зявився

Заявлено позов Акціонерним банком “Діамант” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 15.09.2010р. порушено провадження у справі № 19/187/10, судове засідання призначено на 11.10.2010р.

Оскільки на призначене судове засідання відповідач не зявився, суд ухвалою від 11.10.2010р. відклав засідання суду, в порядку ст.. 77 ГПК України, на 20.10.2010р., явку представників сторін визнав обовязковою. Але відповідач в черговий раз у відкладене на 20.10.2010р. судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України.

19.10.2010р. від відповідача до суду надійшло письмове клопотання в порядку статті 79 ГПК України про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Орджонікідзеського районного суд м. Запоріжжя від 21.09.2010 р. по справі № 2 1198/2010 р.

Суд відхилив клопотання відповідача у справі, як процесуально необґрунтоване та вважає, що воно спрямоване на умисне затягування судового процесу.

У своїй заяві відповідач вказує на наявність в провадженні судді Орджонікідзеського районного суду м. Запоріжжя справи № 2-1198/2010 р. та винесеного по ній рішення від 21.09.2010 р. Але як зазначив у відзиві на заяву позивач АБ «Діамантбанк»не є стороною по даній справі. Надане суду позивачем рішення від 21.09.2010р. свідчить про те, що АБ «Діамантбанк»і відповідач є сторонами по справі № 2-1199/2010 р. при розгляді якої Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя винесено ухвалу про забезпечення позову, та рішення, яке не набрало законної сили та жодним чином не стосується даної справи.

По-перше позивачем по справі № 2-1199/2010 р. виступає фізична особа ОСОБА_1, який є засновником (учасником) ТОВ «Константа», а відповідачами виступають - ТОВ «Константа»та АБ «Діамантбанк». Жодних правочинів між фізичною особою ОСОБА_1 та АБ «Діамантбанк»укладено не було відповідно, будь-які правовідносини між ними відсутні. Навпаки, між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ «Константа) існують корпоративні відносини, до яких АБ «Діамантбанк»не має жодного відношення.

По-друге ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про припинення дій Акціонерного банку «Діамант»в особі філії АБ «Діамант»в м. Запоріжжі, що порушують цивільні права та інтереси ОСОБА_1, шляхом присудження Акціонерному банку «Діамант»в особі філії АБ «Діамант»в м. Запоріжж суворо дотримуватися порядку вилучення предметів лізингу за договорами фінансового лізингу укладеними із ТОВ «Константа».

Вказаним позовом ОСОБА_2 фактично оспорив законне право АБ «Діамантбанк»на зверненн: стягнення на предмети лізингу шляхом вчинення виконавчих написів у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Законом України «Про фінансовий лізинг», Закону України «Про нотаріат».

По-третє з огляду на те, що з метою звернення стягнення на предмети лізингу АБ «Діамантбанк: було отримано виконавчі написи та пред'явлено до виконавчої служби, ухвалою Орджонікідзеського районного суд м. Запоріжжя по вказаній справі від 21.12.2009 р., на яку посилається відповідач, заборонені підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області та Акціонерному банку «Діамант»в особі філії АБ «Діамант»в м. Запоріжжі здійснювати будь-які виконавчі дії, пов'язані з примусовим вилученням предметів лізингу за договорами фінансового лізингу.

Як вбачається з наведеного, справа в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя порушена за позовом особи, з якою АБ «Діамантбанк»не укладав договори фінансового лізингу.

Наявність порушеної стосовно відповідача справи про банкрутство № 19/157/10 також не є підставою для зупинення провадження по даній справі.

АБ «Діамантбанк»звернувся із позовом по даній справі з метою захисту свого порушеного цивільного права, а саме: права власності.

Відповідно до договорів фінансового лізингу протягом усього строку дії договору предмет лізингу є власністю лізингодавця. По закінченню строку дії договору, якщо сторони повністю виконали інші власні зобов'язання за договором, предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача, про що сторонами складається та підписується відповідний акт. Право власності переходить до лізингоодержувача після сплати ним всіх лізингових платежів у встановлений договором строк.

Відповідач по жодному договору фінансового лізингу не сплатив у повному обсязі та у встановлені строки лізингові платежі, відповідно, право власності на предмети лізингу залишилося за АБ «Діамантбанк».

В той же час, майно, за рахунок якого можливе погашення вимог кредиторів (ліквідаційна маса) може складатися тільки з майна, яке є власністю боржника або знаходиться у нього на праві повного господарського відання.

Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: ч. 1 - усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; ч. 3 - Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на підставі речових прав, крім права власності і повного господарського відання, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що справа про банкрутство відповідача не пов'язана із даною справою, оскільки предмети лізингу, що витребовуються АБ «Діамантбанк»є власністю останнього та не можуть бути використані у процедурі банкрутства в якості ліквідаційної маси, за рахунок якої можливе погашення вимог кредиторів відповідача.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Справу розглянуто у судовому засіданні 20.10.2010р. В засіданні суду, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Господарським судом встановлено, що Акціонерним банком «Діамант»(надалі «Позивач») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа»(надалі «Відповідач») укладено Договори фінансового лізингу транспортних засобів № 66 від 29.05.2006 р. та № 066-Л від 24.12.2007 р. (надалі разом так і кожен з них окремо («Договір лізингу»), відповідно до умов якого, Позивач зобовязався набути у власність транспортні засоби, зазначені в Договорі лізингу та Актах приймання-передавання до Договору лізингу (надалі «Предмет лізингу») та передати їх у користування Відповідачу за встановлену плату на умовах фінансового лізингу (копії Договорів із додатками додаються).

Відповідно до умов п. 1.3, п. 2.1 Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 66 від 29.05.2006 р., п. 1.4, п. 2.1 Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 066-Л від 24.12.2007 р., Позивач передав Відповідачу Предмет лізингу виключно на умовах сплати останнім на користь Позивача Лізингових платежів у розмірі та порядку, встановлених розділом 2 та Додатком № 1 Договору лізингу.

Позивач належним чином та у повному обсязі виконав зобовязання за Договором лізингу та передав Предмет лізингу Відповідачу, що підтверджується Актами приймання-передавання Предмета лізингу (додаються). Предметами лізингу, які отримав відповідач є:

За договором фінансового лізингу транспортних засобів № 66 від 29.05.2006 р.:

-Вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_2, у кількості 1 (однієї) одиниці;

-Вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_1, у кількості 1 (однієї) одиниці;

-Вантажний сідловий тягач МАЗ 543205-220, № шасі НОМЕР_5, реєстраційний НОМЕР_6, у кількості 1 (однієї) одиниці;

-Напівпричіп бортовий МАЗ 9758, № шасі НОМЕР_7, реєстраційний НОМЕР_8, у кількості 1 (однієї) одиниці.

За договором фінансового лізингу транспортних засобів № 066-Л від 24.12.2007 р.:

Автомобіль Volkswagen Passat B6, 2007 року випуску, реєстраційний НОМЕР_9, у кількості 1 (однієї) одиниці.

Однак, Відповідачем були порушені умови Договору лізингу, а саме, не були сплачені в повному обсязі лізингові платежі згідно Графіків сплати лізингових платежів та прострочення складало більше 30 днів:

-За договором фінансового лізингу транспортних засобів № 66 від 29.05.2006 р. станом на 12.10.2009 р. заборгованість складала 295780,25 грн.;

-За договором фінансового лізингу транспортних засобів № 066-Л від 24.12.2007 р. станом на 12.10.2009 р. заборгованість складала 3625,03 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (ГК) зазначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (ЦК) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно п.п. 9.1.1, 9.4 Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 66 від 29.05.2006 р., п. 8.2 Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 066-Л від 24.12.2007 р. та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»Позивачу надано право відмовитись від Договору лізингу та вимагати повернення Предмета лізингу від Відповідача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Відповідач не сплатив Лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Враховуючи, що Відповідач прострочив сплату лізингових платежів за Договором лізингу більше 30 (тридцяти) днів, Позивач, у відповідності до п. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п.п. 9.1.1, 9.4. Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 66 від 29.05.2006 р., п. 8.2 Договору фінансового лізингу транспортних засобів № 066-Л від 24.12.2007 р. відмовився від Договору лізингу в односторонньому порядку на підставі відповідних листів № 4928/35.2-02 від 13.10.2009 р., № 4925/35.2-02 від 13.10.2009 р. (копії додаються), які були вручені уповноваженому представнику Відповідача особисто під розпис 14.10.09 р.

На вказані листи відповідач жодним чином не відреагував, будь-яких платежів не здійснював.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»відмова Позивача від Договору лізингу є вчиненою з 14.10.09 р., а відповідач зобовязаний був повернути Позивачу Предмет лізингу за Договорами лізингу протягом наданого часу не пізніше 17.10.09 р.,

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу про лізинг, найм (оренду), купівлю продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідач, не зважаючи на відмову Позивача від Договору лізингу та вимог, зазначених у ч. 1 ст. 785 ЦК України, якою визначено обовязок Відповідача негайно повернути Предмет лізингу у разі припинення Договору лізингу, Предмети лізингу не повернув, та по теперішній час фактично продовжує безпідставно користуватися ним.

Окрім того, згідно п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», Відповідач зобовязаний повернути Предмет лізингу Позивачу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому Договором лізингу, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання Договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення Предмета лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Глави 58 «Найм (оренда)»ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Однак відповідач до теперішнього часу продовжує безпідставно користуватися предметами лізингу, які є власністю Позивача, протиправно обмежуючи останнього у здійсненні права власності.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Тому, право власності Позивача підлягає захисту, а Предмет лізингу підлягає негайному поверненню від Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до Звіту №16 від 27.08.2010 р. про незалежну оцінку вартості спеціалізованих дорожньо-транспортних засобів вартість витребуваного майна складає:

-Вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_2, у кількості 1 (однієї) одиниці 195216,52 грн.;

-Вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_1, у кількості 1 (однієї) одиниці 195216,52 грн.;

-Вантажний сідловий тягач МАЗ 543205-220, № шасі НОМЕР_5, реєстраційний НОМЕР_6, у кількості 1 (однієї) одиниці 116662,50 грн.;

-Напівпричіп бортовий МАЗ 9758, № шасі НОМЕР_7, реєстраційний НОМЕР_8, у кількості 1 (однієї) одиниці 72675,00 грн.;

-Автомобіль Volkswagen Passat B6, 2007 року випуску, реєстраційний НОМЕР_9, у кількості 1 (однієї) одиниці 129544,43 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”лізингодавець має право: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідач не виконав свої господарські зобов'язання визначені договором лізингу, а саме: не здійснював сплату лізингових платежів та не повернув у визначений строк предмет лізингу.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Оскільки відповідач не надав доказів щодо виконання ним зобовязань, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Акціонерний банк “Діамант” правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю “Константа”, м. Запоріжжя повернути предмети лізингу, а саме: (Вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_4, реєстраційний НОМЕР_2, у кількості 1 (однієї) одиниці; Вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_3, реєстраційний НОМЕР_1, у кількості 1 (однієї) одиниці; Вантажний сідловий тягач МАЗ 543205-220, № шасі НОМЕР_5, реєстраційний НОМЕР_6, у кількості 1 (однієї) одиниці; Напівпричіп бортовий МАЗ 9758, № шасі НОМЕР_7, реєстраційний НОМЕР_8, у кількості 1 (однієї) одиниці; Автомобіль Volkswagen Passat B6, 2007 року випуску, реєстраційний НОМЕР_9, у кількості 1 (однієї) одиниці) Акціонерному банку “Діамант”, м. Київ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 200/29, ЄДРПОУ 13622097, р/р 26000205165099 ЗРУ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь Акціонерного банку “Діамант” (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, ЄДРПОУ 23362711, р/р 36193919300611 в АБ “Діамант”, МФО 320854) судові витрати у розмірі 7 093 (сім тисяч нуль девяносто три) грн. 15 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.І. Даценко

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 20.10.2010р.