Рішення № 12671692, 02.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" грудня 2010 р.Справа № 5/1289

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Бобчик І.М. - дов. №674 від 25.10.10.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Підприємства Облспоживспілки "Житомирська універсальна база" (м. Житомир)

до Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки (м. Олевськ)

про стягнення 109717,25грн

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 109717,25грн заборгованості за договором поставки товарів від 01.01.10.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до умов договору поставки товарів від 01.01.10. позивач поставив відповідачу товар, за який останній розрахувався не в повному обсязі, в результаті чого станом на день подачі позову у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 109717,25грн. Проте, під час розгляду справи в суді Олевським комбінатом громадського харчування райспоживспілки частково погашено заборгованість, а саме - на суму 1000,00грн. Тому, представник позивача підтримав позовні вимоги в розмірі 108717,25грн боргу. Крім того, надав підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, в якому відповідач визнав заборгованість у сумі 108717,25грн.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Разом з тим, направив до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення 108717,25грн визнає в повному обсязі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Судом у засіданні суду досліджено матеріали справи, а саме: договір поставки товарів від 01.01.10.; видаткові накладні; виписки з банку; довідку про стан заборгованості; обгрунтований розрахунок стягуваної суми боргу; відзив на позовну заяву; акти звірки взаєморозрахунків; статут, свідоцтво про державну реєстрацію позивача; довідки про включення сторін до ЄДРПОУ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.10. між Підприємством Облспоживспілки "Житомирська універсальна база" (продавець, позивач) та Олевським комбінатом громадського харчування райспоживспілки (покупець, відповідач) укладено договір поставки товарів (а.с.12-13), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець - прийняти товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Асортимент товару зазначається в накладних, які оформляються й підписуються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару. Усі накладні є невід'ємними частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, кількості та найменування товару (п.2.1. договору).

Відповідно до п.4.1. договору покупець оплачує товар за ціною, передбаченою у видатковій накладній.

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються протягом 30 днів з моменту отримання товару. Форма розрахунків - безготівкова (п.п.4.2. - 4.3. договору).

На виконання умов договору поставки товарів від 01.01.10. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 119464,95грн що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15-62).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо розрахунку за отриманий товар виконав частково, в результаті чого станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед ним існувала заборгованість у розмірі 109717,25грн.

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Частина 1 статті 265 ГК України визначає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Слід зазначити, що під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 1000,00грн, що підтверджується випискою з банку від 22.11.10. (а.с.87-88).

Таким чином, враховуючи викладене, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 1000,00грн заборгованості за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України та задовольняє позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 108717,25грн (109717,25грн - 1000,00грн).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив; позовні вимоги про стягнення 108717,25 боргу визнав, про що свідчать підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків (а.с.89-90) та письмовий відзив на позовну заяву (а.с.92).

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 108717,25грн, оскільки вони є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи. У частині стягнення 1000,00грн боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки, відповідач спонукав позивача звернутися з позовом до суду, суму заборгованості частково сплатив під час розгляду справи в суді, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1000,00грн боргу за відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки (11001, м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 1; ідент. код 01748918)

на користь Підприємства Облспоживспілки "Житомирська універсальна база" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 6; ідент. код 01771544):

- 108717,25грн - боргу;

- 1097,17грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 06.12.10.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.)

3 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.)