Рішення № 12671349, 30.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.10 р.                     Справа № 19/296                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, ідентифікаційний код 00039002, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 09334636

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Медіа Груп”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34705727

про: стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р. в сумі 560595,60грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Ломовцев В.О. (за довіреністю №1849 від 11.11.2010р.);

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 18.11.2009р. на 08.12.2009р., з 08.12.2009р. на 17.12.2009р. На підставі ст. 79 ГПК України 17.12.2009р. зупинено провадження по справі, 18.11.2010р. поновлено та призначено на 30.11.2010р.

У судовому засіданні 30.11.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Медіа Груп”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р. в сумі 560595,60грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р., внаслідок чого були пред’явлені вимоги про дострокове повернення кредиту, через незадоволення яких станом на 09.10.2009р. утворилась стягувана заборгованість, що включає в себе суму кредиту в розмірі 491757,59грн., відсотки за користування кредитними коштами за період з 01.12.2008р. по 01.10.2009р. у розмірі 67238,01грн. та комісійну винагороду за період з 01.12.2008р. по 09.10.2009р. в розмірі 1600грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р., договір №1 від 20.08.2008р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-94/19-3547/07 від 20.08.2007р., договір №2 від 26.05.2008р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р., листи, розрахунок заборгованості, виписку з позичкового рахунку.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54, 55, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Задля забезпечення позовних вимог Позивач надав заяву про забезпечення позову №09/16-527 від 27.10.2009р. (т.1 а.с.а.с. 45, 46) з вимогами про накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно Відповідача в межах суми 560595,6грн. та додатки на її обґрунтування (т.1 а.с.а.с.47-95).

Позивачем на виконання вимог суду та для обґрунтування своєї позиції були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (т.1 а.с.а.с.132-150, т.2 а.с.а.с.1-36).

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 07.12.2009р. (т.1 а.с.а.с.111,112), яким проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність з боку Позивача факту порушення грошових зобов’язань за кредитним договором і безпідставність вимоги про дострокове повернення кредиту. З цих же підставі Відповідач заперечив проти вжиття забезпечувальних заходів.

Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. справу передано на розгляд судді Попкова Д.О., який ухвалою від 18.11.2010р. поновив провадження у справі і призначив до розгляду.

У судовому засіданні 30.11.2010р. Позивач повідомив про часткове погашення визначеної у позові суми заборгованості за рахунок відчуження заставленого майна, у зв’язку із чим станом на поточний момент залишок заборгованості за кредитом становить 374906,9грн., на стягненні якого Позивач наполягає, вказуючи на можливість вирішення спору за наявними документами незважаючи на відсутність у судовому засіданні представника Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, позиція сторін по суті розглядуваного спору сформульована письмова і представлена в матеріалах справи, і судом з моменту поновлення провадження у справі було надано достатньо часу для доведення до відома суду будь-яких нових доказів (у разі їх наявності) на обґрунтування своєї позиції.

Крім того, подальше зволікання із вирішенням спору у світлі загальної перебігу час з моменту порушення провадження у справі (30.10.2009р.), є несумісним із встановленої ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантією вирішення справи впродовж розумного строку.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2007р. між Позивачем (Банк) та Відповідачем (Позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3547/07 (т.1 а.с.а.с.23-29), згідно п. п. 1.1. - 1.3. якого Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит у сумі відновлювальної кредитної лінії 500000,00грн., на умовах, передбачених цим договором, для сплати транспортних послуг, виконаних робіт, наданих послуг, погашення кредиторської заборгованості, сплату заробітної плати та прівняних до неї платежів, повернення обігових коштів та на інші виробничі потреби, із датою повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту до 19.08.2010р., або не пізніше 10 банківських днів з моменту настання випадків, вказаних у п.3.3.4 цього договору.

Розділом 2 договору кредиту сторони узгодили зокрема наступні умов кредитування:

-          фінансовий кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку (балансовий 2063), відкритого Банком в філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, код банку 334635, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. Підтвердженням переходу права власності на кредитні кошти є сплачені розрахункові документи Позичальника, в яких вказано дебет позичкового рахунку. За надання фінансового кредиту Позичальник протягом семи календарних днів з моменту отримання кредиту, одноразово сплачує Банку комісійну винагороду в розмірі 500,00грн. без ПДВ (п.2.1). За управління фінансовим кредитом Позичальник сплачує Банку щомісячну комісійну винагороду у розмірі 200,00грн. без ПДВ починаючи з серпня 2007р. Комісійна винагорода нараховується Банком починаючи з 20 серпня 2007р. щомісячно до 26 числа за повний календарний місяць і сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця;

-          проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 16,0% річних. Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредиту коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком у передостанній робочий день місяця за період, попередній даті нарахування та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Відсотки, нараховані Банком у день остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту, сплачуються Позичальником в той же день. В грудні відсотки нараховуються Банком 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) по 31 грудня включно та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця (п.2.2);

-          у випадку порушення Позичальником встановленого п. 1.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 18% річних за кредитом, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 2.2. цього договору (п.2.3.).

Пунктом 2.4. сторони встановили черговість погашення заборгованості Позичальником, передбачивши право Банку самостійно зараховувати кошти, які направлені Позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості, а у п. 2.9. у якості забезпечення кредиту вказали заставу майна, іпотек, заставу транспортних засобів та застава права вимоги.

Положеннями розділу 3 договору сторони встановили кореспондуючи права та обов’язки у кредитних правовідносинах, а також передбачили випадки (п.3.3.4.), за наявністю яких Банк має право вимагати від Позичальника сплати у повному обсягу (незалежно від настання строку погашення кредиту) заборгованості за всіма передбаченими договором платежами, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, зокрема, коли Позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та/або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

Договорами №1 від 20.08.2007р., №2 від 26.05.2008р. (т.1 а.с.а.с. 30-31), сторонами вносилися зміни до п.п. 2.1, 2.6, 2.9, 3.2.8, 3.3.10, 3.3.11, 5.10 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р., які остаточно передбачали:

- у разі перерахування кредитних коштів на рахунки контрагентів Позичальника, відкритих не в філіях Промінвестбанку, в день перерахування Банком нараховується комісійна винагорода в розмірі 0,01% від суми такого перерахування. Ця комісійна винагорода сплачується Позичальником протягом 7 календарних днів, але не пізніше останнього робочого дня місяця в якому було здійснено нарахування цієї комісії;

- Банк вправі передати свої права по даному Договору іншій особі шляхом продажу прав вимоги або укладання договору відступлення права вимоги, з передачею оригіналу цього Договору, інших документів та інформації, необхідних такій особі для набуття та реалізації прав Нового кредитора;

- при необхідності захисту своїх прав та інтересів, Банк вправі оприлюднити шляхом опублікування, відступлення або продажу прав вимоги, а також іншим способом, інформацію про умови кредитування Позичальника;

- Позичальник та Банк згодні з усіма умовами даного Договору, а також погоджують усі права та обов’язки, закріплені за ними даним Договором;

- пункт 2.9. та пункт 3.2.8 Кредитного договору виключено.

Задля забезпечення всіх грошових зобов’язань Відповідача за кредитним договором сторонами були укладені:

1. Договір застави транспортних засобів №15-94/19-5313/07 від 22.08.2007р. (т.1 а.с.а.с.55-62) (Позивач – Заставодержатель, Громадянин України Анікеєв Ігор Олегович – Заставодавець, який виступає як майновий поручитель за Відповідача), перелік якого викладений у п.1.2 договору застави, №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р. (т.1 а.с.а.с.72-78) та №15-94/5514/07 від 03.09.2007р. (т.1 а.с.а.с.87-95) (Позивач – Заставодержатель, Громадянин України Баскін Володимир Борисович – Заставодавець, який виступає як майновий поручитель за Відповідача), перелік якого викладений у п.1.2 договору застави, із змінами, запровадженими договорами №1 від 03.09.2007р. (т.1 а.с.а.с. 63-71, 79-86).

2. Іпотечний договір (Позивач – Іпотекодержатель, Громадянин України Анікеєв Ігор Олегович– Іпотекодавець, який виступає майновим поручителем за Відповідача) №15-94/19-5513/07 від 03.09.2007р. (т.1 а.с.а.с. 47-54) щодо об’єктів нерухомості, зазначених в п. 1.2. договору.

Із змісту наданої довідки про рух коштів на позичковому рахунку Відповідача (т.1 а.с.41) , а також платіжних доручень (т.1а.с.а.с.134-150, т.2 а.с.а.с. 1-18) вбачається, що Банком в період кредитних правовідносин шляхом перерахування грошових коштів на рахунки контрагентів Позичальника були надані кредитні кошти у загальній сумі 980907,59грн., заборгованість з повернення яких станом на 09.10.2009р. становить 491757,59грн., а з урахуванням несплачених відсотків за користування (67238,01грн.) та несплаченої комісії (1600,00грн.) – 560595,60грн.

Станом на 09.10.2009р. (на дату розрахунку стягуваної суми заборгованості) згідно довідки (т.1 а.с.41) заборгованість складала 560595,60грн., з яких:

- за основною сумою кредиту – 491757 грн. 59 коп.;

– по процентах за період з 01.12.2008р. по 01.10.2009р. - 67238 грн. 01 коп.;

- за комісією з управління фінансовим кредитом за період з 01.12.2008р. по 09.10.2009р. - 1600 грн. 00 коп.

У зв’язку з порушення умов кредитного договору Відповідачем, останньому задля позасудового врегулювання спору Позивачем було надіслано вимогу №19-25/2143 від 04.11.2008р. (т.1 а.с.а.с.32, 33) з вимогою про сплату відсотків за користування наданим в межах кредитної лінії кредитом за період з 29.09.2008р. по 29.10.2008р. кредиту у 10-ти денний строк у сумі 6664,26грн. з дати отримання повідомлення, у випадку невиконання зазначених вимог Банк буде змушений розпочати звернення стягнення на майно, передане в заставу відповідно до Договору застави права вимоги №15-94/19-5276/07 від 20.08.2007р., договору застави транспортних засобів №15-94/19-5315/07 від 22.08.2007р., договору застави транспортних засобів №5-94/19-5514/07 від 03.09.2007р., договору застави транспортних засобів №15-94/19-5313/07 від 22.08.2007р. та Іпотечного договору №15-94/19-5513/07 від 03.09.2007р.- на власний розсуд. Отримання цього листа Відповідачем 14.11.2008р. підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В подальшому Банком було направлено (т.1 а.с.а.с.35, 37) вимоги №19-25/2258 від 20.11.2008р., отримана 01.12.2008р. (т.1 а.с.34), №19-25/774 від 10.04.2009р., №19-25/1340 від 12.08.2009р., отримана 08.09.2009р. (т.1 а.с.39) про повернення на протязі 10 календарних днів кредиту та процентів в повному обсязі.

У зв’язку із невиконанням означених вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 07.12.2009р. (т.1а.с.а.с.111,112).

Як вбачається із складеного Позивачем та надісланого (т.2 а.с.21) Відповідачеві акту звіряння розрахунків (т.2 а.с.а.с.19, 20), пояснень, наданих у судовому засіданні 30.11.2010р. (т.2 а.с.22), а також виписок про рух коштів (т.2 а.с.а.с.23-36), Відповідач частково погасив стягувану заборгованість:

-          за відсотками в розмірі 71549,31грн. – 04.11.2010р.;

-          за комісією в розмірі 1600грн.- 04.11.2010р.;

-          погашення кредиту 21850,69грн. – 04.11.2010р. і 95000грн. – 05.11.2010р., зважаючи на що станом на момент прийняття рішення із стягуваної заборгованості залишилась сума заборгованості за кредитом у розмірі 374906,9грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань з дострокового повернення кредиту.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, інших нормативних актів, та умовами укладеного між ними договору № 15-93/19-3547/07 від 28.08.2007р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. За своєю природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір № 15-93/19-3547/07 від 28.08.2007р. є кредитним договором у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов’язується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.

В свою чергу, положення п.2.4. договору № 15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р. відносно комісійної винагороди за управління кредитною лінією у світлі закріпленого у п.3 ч. ст.6, ч.2 ст.6 та ст. 627 Цивільного кодексу України дають підстави для висновку про можливість встановлення грошових зобов’язань у такий спосіб.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем кредитний договір № 15-93/17-2521/07 від 25.06.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним та сплати комісії, визначених (зобов’язань) умовами такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як встановлюють положення ч. 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачу суми кредиту та сплати процентів за весь період користування ним згідно умов кредитного договору № 15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р.

Зазначена позиція у повній мірі стосується із зобов’язань Відповідача зі сплати комісії.

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Натомість невиконання або неналежне виконання зобов’язань є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення зобов’язань з повернення позики позичальником є сплата останнім на користь позикодавця грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. В свою чергу, за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Як було встановлено судом Відповідач отримав від Позивача кредитні кошти за кредитним договором № 15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р., проте всупереч п. 3.2.2. кредитного договору припускав порушення зобов’язань зі сплати відсотків, що відображено в довідці станом на 09.10.2009р. (т.1 а.с.40), і Відповідачем всупереч ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України ці обставини жодними доказами не спростовані, що розцінюється судом як прострочення у розмінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України. Вказане порушення грошових зобов’язань з боку Позичальника є підставою для реалізації Банком передбаченого п. 3.3.4. договору права вимагати від Позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов’язань за договором.

Означене право було реалізовано Позивачем шляхом надсилання Відповідачу вказаних вище вимог здійснити повне дострокове повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, перша з яких (вимог) була отримана Відповідачем 01.12.2008р., а остання – 08.09.2009р., тоді позов подано до суду 28.10.2009р. (вже після закінчення 10-ти денного строку після отримання будь-якої вимоги). За змістом ч. 1 ст. 651, ч. 1 ст. 653 та ст. 654 Цивільного кодексу України реалізація Банком цього права мало наслідком передбачену кредитним договором односторонню зміну його умов щодо строку виконання обов’язків з повернення кредитних коштів. Отже, з моменту реалізації Позивачем свого права на дострокове повернення кредиту сторони в цій частині грошових зобов’язань за кредитним договором мали керуватися умовами про кінцеву дату повернення кредитних коштів, як безпідставно зауважує Відповідач у відзиві, а положеннями договору про його (кредиту) дострокове повернення разом із відповідними нарахуваннями.

Враховуючи встановлені судом обставини часткового погашення стягуваної суми заборгованості в перебігу розгляду справи в контексті приписів ст. 534 Цивільного кодексу України, які встановлюють черговість погашення вимог кредитора за грошовим зобов’язанням у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсягу, суд дійшов висновку, станом на момент прийняття цього рішення є доведеною обставиною погашення стягуваних відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2008р. по 01.10.2009р. в розмірі 67238,01грн., комісійної винагороди за період з 01.12.2008р. по 09.10.2009р. в розмірі 1600грн. – у повному обсягу, а заборгованості з повернення суми кредиту – частково в сумі 116850,69грн.

Здійснення зазначених платежів зумовило як припинення у такий спосіб відповідного грошового зобов’язання, так і, відповідно, - існування предмету спору в цій частині. Оскільки сплата частини боргу у загальному розмірі 185688,7грн. з боку Відповідача відбулася в перебігу розгляду справи, таке усунення існування предмету спору у зв’язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення залишку заборгованості за кредитом встановленим судом обставинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах несплаченого залишку – у сумі _374906,9грн.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Суд відмовляє у задоволені заяви Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (т.1а.с.а.с.45, 46) у вигляді накладання арешту на все рухоме і нерухоме майно Відповідача в межах суми 560595,6грн., оскільки Позивачем не представлено доказів існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення, як обов’язкової умови застосування таких заходів за змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України. Більш того, оскільки позовні вимоги спрямовані на отримання грошових коштів і не містять жодних зазіхань на певне рухоме чи нерухоме майно Відповідача, запропонований Позивачем спосіб забезпечення не тільки не кореспондує із позовними вимогами, але й може призвести до безпідставного втручання і обмеження звичайної господарської діяльності Відповідача, що є неприпустимо.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача повністю, оскільки саме внаслідок його неправильних дій (прострочення грошових зобов’язань) виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002), в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Медіа Груп”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34705727) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-3547/07 від 20.08.2007р. в сумі 560595,60грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Медіа Груп”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34705727) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636) заборгованість за кредитом у сумі 374906,9грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі відносно решти позовних вимог у зв’язку із відсутністю предмету спору.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Медіа Груп”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34705727) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334636): відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 5605,96 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.11.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2010р.

Суддя