Рішення № 12671218, 30.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.10 р.                     Справа № 28/197пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Коростеньпостач”, м.Коростень

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівник” м.Горлівка

про визнання недійсної угоди про залік зустрічних вимог та зобов’язання відшкодувати вартість векселя

Представники сторін:

Від позивача: Терещук О.В., Кулікович Ф.С.

Від відповідача: Калініна О.Д.

СУТЬ СПРАВИ:

У судовому засіданні оголошено перерву з 02.11.2010р. по 16.11.2010р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Коростеньпостач” м.Коростень, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівник” м.Горлівка про визнання недійсної угоди про залік зустрічних вимог та зобов’язання відповідача повернути отриманий вексель, а у разі неможливості його повернення відшкодувати вартість векселя в розмірі 313168,21грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 207, 215, 216 Цивільного кодексу України, рішення господарського суду Донецької області № 1/54 від 11.05.2010р. та зазначає, що з боку позивача залік зустрічних вимог підписаний не уповноваженою особою.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. було порушено провадження по справі № 28/197пд.

Відповідно до відзиву на позовну заяву № 50-2/1015 від 07.10.2010р., відповідач просить суд припинити провадження у справі.

З доповнення до відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на момент укладання угоди про залік зустрічних позовних вимог від 12.09.2007р. відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання позивача банкрутом не були внесені.

До початку розгляду справи по суті 10.10.2010р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно якої пункт 2 позовних вимог викласти в наступній редакції: зобов’язати відповідача відшкодувати вартість векселя у розмірі 313 168,21 грн., в іншій частині позовні вимоги залишені без змін. Тобто, позивач в частині другої вимоги змінив предмет спору до початку розгляду справи по суті відповідно до ст. 22 ГПК України. Заява прийнята судом розглянута та прийнята до розгляду.

29.11.2010року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням відповідача на 15 днів.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:

12.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Коростеньпостач” (продавець) в особі директора Кравченко С.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінекс” (Ліцензія ДКЦП та ФР серії АВ № 020644 від 03.04.2006р.), в особі директора Спірідоненко Г.І., який діяв на підставі Статуту та договору доручення від 12.09.2007р. № Б471 від імені та за рахунок Закритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівник” (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу векселя № Б472.

Сума договору складає 313 168,21грн., перехід права власності на вексель здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі (п. 2.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі за договором купівлі-продажу векселя № Б472 від 12.09.2007р. продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв простий вексель Серія АА №0761991, емітент ВАТ „Донецькгірмаш” номінальною вартістю 313 168,21 грн., строк платежу за пред’явленням.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2010р. по справі № 1/54 зазначений договір купівлі-продажу векселя № Б472 від 12.09.2007р. визнано недійсним, з огляду на те, що укладаючи договір купівлі-продажу векселя, який є майном банкрута (позивача по справі), директор позивача діяв за межами своїх повноважень.

Згідно з актом пред’явлення ТОВ „Коростеньпостач” векселя до платежу від 12.09.2007р., ЗАТ „Горлівський машинобудівник” прийняв до оплати простий вексель на суму 37 183,79 грн.

Відповідно до умов договору № 5909/355 від 20.12.2005р., що був укладений між ТОВ „Коростельпостач” (продавець) та ЗАТ „Горлівський машинобудівник” (покупець), продавець зобов’язався передати належний йому товар у власність покупцю, а покупець зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього узгоджену суму на умовах договору (п. 1.1. даного договору).

Згідно додаткової угоди від 12.09.2007р. до договору № 5909/355 від 20.12.2005р., сторони домовились внести в п. 4.4.6 договору доповнення: продавець та покупець прийшли до згоди відповідно до ст. 601 ЦК України про припинення зобов’язання заліком зустрічних однорідних вимог на суму 350 352,00 грн.

12.09.2007року між ТОВ „Коростеньпостач”, в особі директора Кравченко Сергія Анатолійовича, що діяв на підставі статуту, та ЗАТ „Горлівський машинобудівник”, в особі генерального директора Єременко В.В., була укладена угода про залік зустрічних вимог.

Відповідно до п.1. зазначеної угоди, сторони припиняють взаємні зобов’язання заліком зустрічних вимог на суму 350352,00 грн., а саме:

- вимога ТОВ „Коростеньпостач” до ЗАТ „Горлівський машинобудівник” на суму 313168,21 грн., що виникла з виконання ЗАТ „Горлівський машинобудівник” зобов’язань за договором купівлі-продажу векселя № Б 472 від 12.09.07р., укладеного між ЗАТ „Горлівський машинобудівельник” та ТОВ „Коростеньпостач”;

- вимога ТОВ „Коростеньпостач” до ЗАТ „Горлівський машинобудівник” на суму 37183,79 грн., що виникла з пред’явлення векселя серії АА 0408810 від 12.09.2007р. номінальною вартістю 37183,79 грн. до платежу згідно акта від 12.09.2007р.

та

- вимога ЗАТ „Горлівський машинобудівник” до ТОВ „Коростеньпостач” на суму 350352,00 грн., що виникла з зобов’язань по поверненню оплати за товар відповідно до договору №5909/355 від 20.12.2005р., що був укладений між ТОВ „Коростеньпостач” та ЗАТ „Горлівський машинобудівник”.

Сторони згодні з припиненням вищезазначених взаємних зобов’язань, які припиняються згідно ст.601 Цивільного кодексу України (п.3,4 зазначеної угоди).

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.1,4 ст.202 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 статті 207 вказаного Кодексу правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З угоди про залік зустрічних вимог від 12.09.2007р. вбачається, що при її підписанні директор ТОВ „Коростеньпостач” діяв на підставі Статуту.

Однак, господарським судом Житомирської області у відношенні позивача 15.06.2007р. було порушено провадження у справі про визнання його банкрутом, про що внесений запис 02.07.2007р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою від 12.07.2007р. вказане товариство визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатором ініціюючий кредитор –Коростенська об’єднана державна податкова інспекція.

Пунктом 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Стаття 25 зазначеного закону визначає перелік повноважень ліквідатора серед яких є функція управління та розпорядження майном банкрута віднесені до ліквідатора.

Отже, укладаючи угоду про залік зустрічних однорідних вимог від 12.09.2007р., директор товариства діяв за межами повноважень. Відповідач повинен був знати про факт обмеження, оскільки в Єдиному державному реєстрі був проведений запис про порушення справи про банкрутство товариства за № 13061150006000240 від 02.07.2007р. При цьому, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює спеціальний порядок укладання угод з підприємством, відносно якого порушено справа про банкрутство.

Крім того, в угоді про залік зустрічних однорідних вимог від 12.09.2007р. сторони припинили зобов’язання за договором, який в судовому порядку був визнаний недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем доведені позовні вимоги в частині визнання угоди про залік зустрічних вимог від 12.09.2007року укладеної між ТОВ „Коростеньпостач” та ЗАТ „Горлівський машинобудівник” недійсною, тому вони підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд зобов’язати відповідача відшкодувати вартість векселя у розмірі 313 168,21 грн.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідач зазначив, що простий вексель АА № 0761991 від 31.08.2007р., який був придбаний у позивача за договором купівлі-продажу № Б472 від 12.09.2007р., відчужений ЗАТ „Науково-виробнича компанія „Гірничі машини” згідно договору купівлі-продажу векселя № Б474 від 12.09.2007р. За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги недійсність договору купівлі-продажу №Б472 від 12.09.2007р., суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача відшкодувати вартість векселя у розмірі 313168,21 грн. підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача стосовно припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (п. 2 ч.1 ст.80 ГПК України).

В позовній заяві по справі № 1/54 позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу векселя № Б472 від 12.09.07р. та стягнути вартість векселя в розмірі 313168,21грн. з посиланням на наявність грошового зобов’язання відповідача перед позивачем та норми Уніфікованого закону про переказні та прості векселя.

По цій справі позивач просить визнати недійсною угоду про залік зустрічних вимог та відшкодувати вартість векселя – 313 168,21 грн. з посиланням на ст. 216 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивачем не доведено, що є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Крім того, 29.11.2010року відповідачем заявлено вимогу про застосування позовної давності при вирішенні спору по справі.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.ст.256,257 Цивільного Кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного Кодексу України).

Як вище встановлено судом, угода про залік зустрічних вимог укладена сторонами 12.09.2007р.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Оскільки, позовна заява датована 10.09.2010р., а надіслана на адресу суду 11.09.2010р., про що свідчить штамп Укрпошти на конверті, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а отже заява відповідача є необґрунтованою.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Коростеньпостач” м.Коростень, до Закритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівник” м.Горлівка, задовольнити.

Визнати недійсною угоду про залік зустрічних вимог від 12.09.2007року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Коростеньпостач” та Закритим акціонерним товариством „Горлівський машинобудівник”.

Закритому акціонерному товариству „Горлівський машинобудівник” (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1, ЄДРПОУ 31534348, р/р 260023833 в ДОД АППБ “Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Коростеньпостач” (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Франка, 17/14, ЄДРПОУ 31781014, п/р № 26004302348 в АТ „Райффайзен банк Аваль” м.Київ, МФО 380805) вартість простого векселя в розмірі 313168,21 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівник” (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1, ЄДРПОУ 31534348, р/р 260023833 в ДОД АППБ “Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Коростеньпостач” (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Франка, 17/14, ЄДРПОУ 31781014, п/р № 26004302348 в АТ „Райффайзен банк Аваль” м.Київ, МФО 380805) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 3216,68грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 30.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 02.12.2010р.

Суддя Г.Є. Курило

Суддя