Ухвала суду № 126711335, 18.04.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2454/25

Провадження №2-о/639/84/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2025 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась з заявою ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Колєснікової Ольги Миколаївни, треті особи: ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин, відповідно до якої просила суд: встановити юридичний факт, що громадянка Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір?ю дитини жіночої статі ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Чернівці (Україна) шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви (заяви) має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 4 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником, у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов`язки.

Представником заявника, в свою чергу, вказаних вимог не дотримано, оскільки у заяві вказано третіх осіб замість заінтересованих осіб.

Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Крім того, згідно п. 2 ч.3 ст.175ЦПКУкраїни позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти,відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Як вбачається, заява ОСОБА_1 підписана її представником - адвокатом Колєсніковою О.М., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 08.04.2025 № 08-04/25.

Проте, в порушення вимог ч. 6 ст. 14, п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у заяві не зазначено електронного кабінету представника заявника.

Отже, представнику заявника потрібно зазначити у заяві відомості про наявність електронного кабінету.

Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз`яснено, що в в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з вимогами ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

Так, заявник просить встановити юридичний факт, що громадянка Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір?ю дитини жіночої статі ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Чернівці (Україна) шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій.

При цьому до заяви додано свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке видане Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, серія НОМЕР_1 .

Враховуючи той факт, що в актовому записі за № 409555 серія І-МИ про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками записані батько ОСОБА_2 , та мати ОСОБА_1 , яка є заявником у зазначеній справі, слід дійти висновку, що за законодавством України вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже даний юридичний факт вже встановлено.

Однак, заявник не обґрунтувала заявлені вимоги, мету, для відновлення яких саме неоспорюваних прав, свобод чи інтересів необхідно, щоб суд встановив такий юридичний факт родинних відносин в судовому порядку.

Крім того, представник заявника у заяві про встановлення факту родинних відносин посилалась на судову практику та Законодавство Федеративної Республіки Німеччина.

Згідно ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.ст. 4, 5 ЦПК України).

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу, законодавчими актами у сфері сурогатного материнства в України є Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.09.2013 № 787, статтею 48 Основ законодавства України про охорону здоров`я, статтею 281 ЦК України.

Отже, посилання представника заявника на судову практику та Законодавство Федеративної Республіки Німеччина не має значення для судів України.

Також, до заяви не додано доказів, що заявнику було відмовлено в реєстрації її матір?ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в органах Федеративної Республіки Німеччина.

Отже заявнику неохідно: 1) визначитись з колом учасників справи; 2) зазначити у заяві про наявність електронного кабінету у представника заявника; 3) зазначити мету встановлення факту родинних відносин; 4) надати докази (причини) неможливості отримання одержання документів, що посвідчують даний юридичний факт.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 293, 294, 305 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин- залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18.04.2025

Суддя В.В. Труханович