Рішення № 126707551, 17.04.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/4804/24

2/154/430/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 рокуВолодимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Лященка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ

27.12.2024 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.07.2017 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z70.843.70012. Відповідно до умов договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 17712,00 гривень, а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування

кредитної заборгованості) згідно із Графіком платежів. Кредит надавався строком на 48 місяці, Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 15,0% річних.

22.03.2017 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №C02.201.75761. Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.3 і пункту 3 Кредитного договору, Банк надав клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по рахунку. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 5 000,00 грн. Відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних.

Вказує, що на виконання умов договору АТ «Ідея банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.

Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору № Z70.843.70012 від 28.07.2017 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» складає 34392,46 грн з яких: заборгованість за основним боргом 8586,12 грн; заборгованість за відсотками 4197,54 грн.; заборгованість за іншими процентними платежами 21608,80 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору №C02.201.75761 від 22.03.2017 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») станом на дату подачі позову, складає 14944,65 гривень з яких: заборгованість за основним боргом - 5 695,02 грн., заборгованість за відсотками, грн - 9 249,63 грн.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Зважаючи на викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитними договорами № Z70.843.70012 від 28.07.2017 року, №C02.201.75761 від 22.03.2017 року у сумарному розмірі 49337,11 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою від 07.01.2025 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про визнання позову, просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Враховуючи те, що в судове засідання сторони не з`явились, тому згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Цивільного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 28.07.2017 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z70.843.70012. Відповідно до умов договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 17712,00 гривень, а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із Графіком платежів. Кредит надавався строком на 48 місяці, Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 15,0% річних.

22.03.2017 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №C02.201.75761. Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.3 і пункту 3 Кредитного договору, Банк надав клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по рахунку. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 5 000,00 грн. Відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних.

Свої зобов`язання за кредитним договором АТ «Ідея банк» виконало, що підтверджується ордерами розпорядженнями про надання кредиту і про сплату страхового платежу, які містяться в матеріалах справи.

25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників, згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №Z70.843.70012 від 28.07.2017 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34392,46 грн, по кредитному договору №C02.201.75761 від 22.03.2017 року в сумі 14944,65 грн.

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором №Z70.843.70012 від 28.07.2017 року, №C02.201.75761 від 22.03.2017 року на загальну суму 49337,11 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст.ст.526, 527 ч.1 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (кошти в такій же сумі) у термін і в порядку, що встановлені договором; за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки заборгованість за кредитними договорами повністю визнається відповідачем і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК вони не підлягають доказуванню.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушивши зобов`язання по умовах договору має заборгованість перед ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитними договорами на загальну суму 49377,11 грн., яка визнається відповідачем, а тому підлягає стягненню в користь позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» при поданні позовної заяви сплатило 2422,40 гривень судового збору.

Частиною першою статті 142 ЦПК встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, у цьому випадку 50 відсотків сплаченого судового збору необхідно повернути позивачу з державного бюджету, рештастягнути з відповідача у користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141-142, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № Z70.843.70012 від 28.07.2017 року та №C02.201.75761 від 22.03.2017 року в розмірі 49337 (сорок дев?ять тисяч триста тридцять сім) гривень 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» з державного бюджету 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: Київська область, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ: 37616221;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий Олександр ЛЯЩЕНКО