Рішення № 12670612, 02.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.10р.Справа № 37/7-10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 26 838 грн. 11 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача - Доброгорський О.В., спец. ю/к, довіреність № 20 від 12.05.10р.

Від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося у жовтні 2010 року із позовом до Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 26 838 грн. 11 коп. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені грошові зобовязання за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2918-ОД від 01.07.07р.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про час та місце слухання справи суд повідомив відповідача за адресою, за якою він зареєстрований за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Згідно довідок поштової установи поштові відправлення суду були повернуті у зв'язку з закінченням терміну зберігання та відсутністю адресата за місцем проживання.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.11.10р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі Позивач) та Фізичною особою-підприємець ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2918-ОД від 01.07.07р., зі строком дії з 01.07.07р. по 01.06.10р. включно, який за заявою орендаря щодо продовження терміну дії може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені даним договором (п.10.1).

Відповідно до частини 1 вказаного договору Відповідач, як „орендар”, прийняв у Позивача, як "орендодавця", вбудоване нежитлове приміщення площею 105,5 м2, розміщене за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22, що знаходиться на балансі КПП "Дніпропетровський комбайновий завод".

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.07р. вбудоване нежитлове приміщення площею 105,5 м2, розміщене за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 22, було передано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.

Відповідно до п.п. 3.1. договору орендна плата у розмірі 5045 грн. 75 коп. /базова/, без урахування ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з червня місяця, розрахована за „Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна”, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 із змінами та доповненнями до неї.

Орендна плата перераховується наступним чином (п. 3.3. Договору):

-70 % - до державного бюджету по місцю реєстрації „орендаря” у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями державного казначейства - у розмірі 3 232 грн. 03 коп.;

-30 % - балансоутримувачу у розмірі 1513 грн. 72 коп.

У відповідності із п.3.4 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 12 числа наступного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря; а п.5.5. договору передбачено обов`язок орендаря щомісячно не пізніше 12 числа звітувати орендодавцю про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку.

Матеріали справи свідчать, що за період (серпень 2009р. - травень 2010р.) відповідачу нараховано орендної плати з урахуванням індексу інфляції 25 201 грн. 43 коп., із яких останнім сплачено 5 200 грн. Таким чином, станом на 30.09.10р. та на момент розгляду справи основна заборгованість складає 20 001 грн. 43 коп.

Згідно з п.3.7. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За несвоєчасну сплату орендної плати, на підставі п.3.7. договору № 12/02-2918-ОД від 01.07.07р. та ст. 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, Позивачем нарахована пеня в розмірі 5191 грн. 90 коп. за період з 13.12.09р. по 12.06.10р.

Відповідач доказів погашення заборгованості на час розгляду справи не надав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобовязаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до приписів ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

За вищевстановлених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 20 001 грн. 43 коп. основного боргу та 2 353 грн. 29 коп. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення решти суми основного боргу - 5200 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Так, із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ця сума нарахована станом на 25.08.09р. і пов'язана із попереднім періодом заборгованості відповідача, яку стягнуто у судовому порядку (рішення господарського суду Дніпропетровської області № 10/327-09 від 15.12.09р.). Таким чином, в цій частині є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонам, про той же предмет і з тих же підстав. Щодо стягнення решти суми пені, суд відмовляє у позові за недоведеністю. Так, з огляду розрахунку суми позову видно, що пеня нарахована наростаючим підсумком на заборгованість відповідача, у тому числі за період, який не є предметом розгляду у цій справі і наявність якої не підтверджується жодним доказом, у тому числі документами виконавчого провадження.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача пропорційно згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, код ЄДРПОУ 13467337) заборгованість на суму 20 001 грн. 43 коп. основного боргу, 2 353 грн. 29 коп. пені.

Стягнути з Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету в особі Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в УДКУ в Дніпропетровській області (р/р 31118095700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) державне мито у розмірі 223 грн. 54 коп.

Стягнути з Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відділення Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в УДКУ в Дніпропетровській області (р/р 31211259700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 196 грн. 57 грн.

В частині позовних вимог на суму основного боргу у сумі 5200 грн. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Б. Кеся Повне рішення складено - 06.12.10р.