Рішення № 126700047, 17.04.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року Справа № 480/5278/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5278/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Євро Тайм Агро" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Тайм Агро" (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці (далі- відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару № UА805000/2024/000006/2 від 28.02.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2024/000072 від 27.02.2024 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару, поставленого на виконання договору купівлі-продажу від05.02.2024 № 05/02-2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Тайм Агро"і Raschka Trucks GmbH, до Сумської митниці 27.02.2024 було подано митну декларацію № 24UA805020001796U3, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Представник позивача стверджує, що незважаючи на те, що подання передбачених Митним кодексом України документів дозволяло посадовій особі підрозділу митного оформлення відповідача виконати необхідні процедури митного контролю та митного оформлення товарів позивача і відповідно завершити їх митне оформлення, 28.02.2024 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА805020/2024/000006/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано «за резервним методом».

Також, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/00072, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення.

Позивач не погоджується зі вказаними рішеннями та зазначає, що на виконання вимог Митного кодексу України, уповноваженою особою позивача до митного оформлення загалом були надані відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару, які за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про ціну товару, про проведення оплати за товар у розмірах, визначених укладеним договором, про транспортування товару, про складові заявленої позивачем митної вартості товару, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

З приводу тверджень відповідача щодо невідповідності терміну попередньої оплати відповідно до рахунку - фактури від 05.02.2024 № 16623 340224 (09.02.2023) та відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 05/02-2024 від 05.02.2024 (15.02.2024), вказує, що дата попередньої оплати жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості, а дата зазначена в рахунку фактурі є звичайною опискою.

Також, зазначає про помилковість доводів відповідача про те, що довідка про транспортні витрати від 26.02.2024 № 26-02 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує вартість транспортних витрат, оскільки п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не передбачено встановленої форми транспортних перевізних документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Крім того, на переконання представника, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товар.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.

З урахуванням наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 21.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано митному органу пакет документів, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- відповідно до рахунку-фактури від 05.02.2024 № 16623 340224, термін попередньої оплати вказано до 09.02.2023. Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 05/02-2024 від 05.02.2024 термін попередньої оплати - до 15.02.2024. Згідно банківського платіжного документу, що стосується товару № 090224/1804480 оплату проведено 09.02.2024;

- для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 26.02.2024 № 26- 02/1. В довідці про транспортні витрати від 26.02.2024 № 26-02/1 зазначено, що: «Транспортні витрати по доставці вантажного автомобіля DAF, модель CF 460 FT. (VIN): НОМЕР_1 з міста Зальцбах до п/п Ужгород (1480 км) склали 9458 гривень». Дане свідчить про ознаки сумнівності щодо транспортних витрат.

Враховуючи вказані розбіжності, згідно ст. 53-54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, втім декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

Отже, як зазначає представник, зважаючи на те, що в поданих документах містяться розбіжності, а також позивач не скористався правом на подання додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари контролючий орган дійшов до правильного висновку про неможливість використання інформації щодо ціни, яка була заявлена декларантом під час митного оформлення товару, відтак відповідачем правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 року № UА805020/2024/000006/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано «за резервним методом».

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій висловив незгоду з доводами, викладеними відповідачем у відзиві (а.с.79-87).

У свою чергу відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких не погодився з аргументами представника позивача, висловленими у відповіді на відзив (а.с. 88-96).

Ухвалою суду від 26.08.2024 клопотання представника ТОВ "Євро Тайм Агро" про витребування доказів - задоволено, зобов`язано відповідача надати додаткові докази.

Ухвалою суду від 26.08.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару, поставленого на виконання договору купівлі-продажу від 05.02.2024 № 05/02-2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Тайм Агро" і Raschka Trucks GmbH декларантом позивача до Сумської митниці 27.02.2024 було подано електронну митну декларацію № 24UA805020001796U3 (а.с.17-18), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: рахунок фактура (інвойс) 16623, 340224 від 05.02.2024 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 24UA805020001778U2 від 26.02.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2022 НОМЕР_2 від 12.04.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №090224/1804480 від 09.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26-02 від 26.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів №05/02-2024 від 05.02.2024; договір про надання послуг митного брокера №04/11/22 від 04.11.2022; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 28025201 від 28.02.2024; копія митної декларації країни відправлення 24DE930326959089В1 від 14.02.2024; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.12691-24 від26.02.2024.

У подальшому, 28.02.2024 відповідачем було надіслано електронне повідомлення (а.с. 67), в якому було зазначено, що документи містять розбіжності які мають вплив на визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також, було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на вказане повідомлення позивачемлистом від 28.02.2024 № 1 повідомлено митний орган щодо неможливості надання додаткових документів, а листом від 28.02.2024 № 2 повідомив, що не згоден з запропонованою митницею митною вартістю товару, про що свідчить зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

У подальшому, 28.02.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості № UА805020/2024/000006/2 (а.с. 20-21), відповідно до якого відповідачем застосовано резервний метод згідно із статтею 64 Митного Кодексу України. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар 1-митна декларація від 24.02.2024 № UА205140/2024/13183 (вартість товару згідно джерела інформації -16300 євро.)

У прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 року №UА805020/2024/000006/2 вказано, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- відповідно до рахунку-фактури від 05.02.2024 № 16623 340224, термін попередньої оплати вказано до 09.02.2023. Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 05/02-2024 від 05.02.2024 термін попередньої оплати - до 15.02.2024. Згідно банківського платіжного документу, що стосується товару № 090224/1804480 оплату проведено 09.02.2024;

- для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 26.02.2024 № 26- 02/1. В довідці про транспортні витрати від 26.02.2024 № 26-02/1 зазначено, що: «Транспортні витрати по доставці вантажного автомобіля DAF, модель CF 460 FT. (VIN): НОМЕР_1 з міста Зальцбах до п/п Ужгород (1480 км) склали 9458 гривень». Дане свідчить про ознаки сумнівності щодо транспортних витрат.

Також, відповідачем на подану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000072, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (а.с. 22-23).

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За прриписами положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права вбачається, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другоюстатті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що з метою здійснення митного оформлення товару, поставленого на виконання договору купівлі-продажу від 05.02.2024 № 05/02-2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Тайм Агро" і Raschka Trucks GmbH декларантом позивача до Сумської митниці 27.02.2024 було подано митну декларацію № 24UA805020001796U3, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження заявлення митної вартості декларантом позивача надано до митного органу документи, а саме: рахунок фактура (інвойс) 16623, 340224 від 05.02.2024 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 24UA805020001778U2 від 26.02.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2022 НОМЕР_2 від 12.04.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №090224/1804480 від 09.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26-02 від 26.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів №05/02-2024 від 05.02.2024; договір про надання послуг митного брокера №04/11/22 від 04.11.2022; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 28025201 від 28.02.2024; копія митної декларації країни відправлення 24DE930326959089В1 від 14.02.2024; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.014.12691-24 від 26.02.2024.

На переконання суду, надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

При цьому, суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 року №UА805020/2024/000006/2 вказано, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, зокрема в оскаржуваному рішенні митний орган посилається на невідповідність терміну попередньої оплати відповідно до рахунку - фактури від 05.02.2024 № 16623 340224 (09.02.2023) та відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 05/02-2024 від 05.02.2024 (15.02.2024). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного договору від 05.02.2024 № 05/02-2024 термін попередньої оплати товару 15.02.2024, водночас згідно рахунку - фактури від 05.02.2024 № 16623 340224 (а.с. 24) термін попередньої оплати товару за договором №05/02-2024 від 05.02.2024 - 09.02.2023. Згідно банківського платіжного документу (а.с.25) оплату проведено 09.02.2024.

На думку суду, обставина невідповідності терміну попередньої оплати відповідно до рахунку - фактури від 05.02.2024 № 16623 340224 та відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 05/02-2024 від 05.02.2024 не може впливати на зміну числових значень складових митної вартості товарів (в цьому випадку фактурної вартості). Ця обставина може впливати виключно на господарські відносини між позивачем як покупцем та продавцем товару. При цьому, відповідач у оскаржуваному рішенні надані банківські документи ідентифікував як такі, що відносяться до задекларованого товару, й жодним чином не висловив зауважень про те, що сплачена сума коштів за банківськими документами не співпадає із задекларованою фактурною вартістю товару.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

Також, доводи відповідача про те, що довідка про транспортні витрати від 26.02.2024 № 26-02 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує вартість транспортних витрат, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачу разом з митною декларацією була надана довідка від 26.02.2024 № 26-02/1 про транспортні витрати (а.с.19), зі змісту якої вбачається, що транспортні витрат по доставці вантажного автомобіля DAF CF vin код НОМЕР_1 з міста Зульцбах до п/п Ужгород ( 1480 км) склали 9458 грн.

При цьому положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що "...якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів...".

Таку правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Таким чином, надана відповідачу довідка про транспортні витрати від 26.02.2024 №26-02/1є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товару.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зауважує, що висновки у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, а зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому, суд враховує, що відповідно до Митного кодексу України у рішенні про коригування митної вартості має зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625 Верховний Суд зазначив, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Натомість, у самому рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається що, на підставі електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість товару, митне оформлення якого здійснено в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України за основним методом визначення митної вартості товарів складає 16300 євро за одиницю (джерело: митна декларація ЕМД №24UA205140013183U1 від 24.02.2024).

На вимогу суду відповідач надав копію митної декларації № 24UA205140013183U1 від 24.02.2024, яка стала підставою для коригування митної вартості.

Так, згідно ЕМД № 24UA205140013183U1 від 24.02.2024 (а.с.63) імпортований товар тягач сідельний, призначений для перевезення напівпричепів 1 шт., вживаний, марка: DAF модель: CF 460 FT календарний рік виготовлення: 2015; тип двигуна: дизельний об`єм двигуна: 12902 см3 потужність двигуна 340 kW, митна вартість- 16300,00 EUR; країна відправлення/експорту - Польща, умови поставки DAP UA Луцьк, код країни походження - Єропейський союз.

У свою чергу, митна декларація, яка була надана декларантом позивача (а.с.17-18), містить такі відомості: імпортований товар - сідельний тягач, що був у використанні-1 шт. Марка DAF, модель CF 460 FT; календарний рік виготовлення 2015, модельний рік виготовлення 2015, тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 12902 см3, потужність двигуна 340 кВт; митна вартість- 13000,00 EUR; країна відправлення/експорту - Німеччина, умови поставки EXW DE Sulzbach, код країни походження - Нідерданди.

Порівнюючи зміст обох декларацій, судом не заперечується тотожність товарів, заявлених позивачем згідно МД 24UA805020001796U3 від 27.02.2024 та товарів відповідно до ЕМД № 24UA205140013183U1 від 24.02.2024, яка стала підставою для коригування митної вартості. Разом з тим, суду вважає за доцільне зазначити, що розбіжність у вартості вказаних вище імпортованих товарів жодним чином не може свідчити саме про заниження декларантом митної вартості товару, імпортованого 27.02.2024.

Підставою для вказаного висновку суду слугує те, що при порівнянні товарів, що підлягали митному оформленню згідно МД 24UA805020001796U3 та ЕМД №24UA205140013183U1 відповідачем не враховано розбіжності в умовах поставки товару (в одному випадку умови поставки DAP, в іншому - EXW), країнах відправлення товару (Польща/Німеччина) та країнах походження товару (ЄС/Нідерланди), що також впливає на митну вартість товару.

При цьому, суд наголошує, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Таким чином, скоригована митна вартість відповідачем здійснена без врахування індивідуальних особливостей придбаного товару та, за відсутністю будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості товару, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.

Підсумовучи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення.

Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що є правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 №UA805000/2024/000006/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000072, оскільки такі не відповідають критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Тайм Агро" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 № UA805020/2024/000006/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000072.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Тайм Агро" (вул. Я.Мудрого, буд. 24б, оф. 201/1, м. Бахмач, Ніжинський район, Сумська область, 16500, код ЄДРПОУ 40940223) суму судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко