Рішення № 126699107, 17.04.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 р. № 400/1440/25 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до процедури, передбаченої ст.263 КАС України, адміністративну справу,

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання протиправним та скасування рішення від 06.01.2025 року № 142950001717; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області №142950001717 від 06.01.2025; 2) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" з 30.12.2024, з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи у Врадіївському райфінвідділі з 03.01.1986 по 27.06.1990, та в органах державної податкової служби з 27.06.1990 по 20.12.2024, з врахуванням довідок Головного управління ДПС у Миколаївській області від 20.12.2024 №250/14-29-10-02-05 та №251/14-29-10-02-05 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 30.12.2024 вона звернулась до Пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 06.01.2024 №142950001717 відмовлено позивачці у переведенні, спираючись на відсутність необхідного стажу роботи на посадах, передбачених ст. 25 Закону №3723. На переконання позивачки, відповідач протиправно не зарахував їй період роботи у Врадіївському райфінвідділі з 03.01.1986 по 27.06.1990, та в органах державної податкової служби з 27.06.1990 по 20.12.2024 до стажу державної служби, оскільки посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватись до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідач - Головне управління ПФУ в Донецькій області, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обгрунтував свою позицію тим, що посади працівників органів державної податкової служби, які мали спеціальні звання, не були віднесені до відповідних категорій посад держаних службовців, однак, ураховуючи положення статті 342 Податкового кодексу України та статті 25 Закону № 3723-XII, зазначені посади можна прирівняти до відповідних категорій посад державних службовців з 11.08.2013, застосувавши співвідношення з посадами, передбаченими статтею 25 Закону № 3723 та додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 703 Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України (далі - Постанова №703) - згідно з роз`ясненням Національного агенства України з питань державної служби. Згідно з наданими позивачем документами стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 2 роки 10 місяців 5 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу".

Відповідач - Головне управління ПФУ в Миколаївській області, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав на правомірність прийнятого Головним управлінням ПФУ в Донецькій області від 06.01.2025 №142950001717 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію відповідно до ЗУ "Про державну служу", у зв`язку з відсутністю підстав для зарахування періоду роботи в органах податкової служби до стажу державної служби. Також, відповідач наголосив, що період роботи з 03.01.1986 по 27.06.1990 не можливо зарахувати до стажу державної служби, оскільки в трудовій книжці прийнято в Врадіївський райфінвідділ - звільнено не чітка печатка "Районний фінансовий відділ Врадіївської райдержадміністрації". Щодо врахування довідок, то оскільки відповідачем рішення про призначення пенсії відповідно до Закону України"889 не приймалось, то й вимога позивача про таке призначення з урахуванням довідок, є передчасною.

Суд розглянув справу 17.04.2024 за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (письмово провадження), відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області та з 07.01.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

30.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до ПФУ із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 06.01.2025 №142950001717 відмовлено позивачці у переведенні, спираючись на відсутність необхідного стажу роботи на посадах, передбачених с. 25 Закону №3723. При цьому, відповідач у рішенні зазначив, що посади працівників податкової інспекції статтею 3 Закону України №889 не передбачені.

Не погоджуючись з цим, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до Закону України "Про Державну службу" № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

10.12.2015 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначає, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частина перша статті 25 Закону № 3723-XII визначала, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Відповідно до статті першої Закону № 3723-XII, який був чинним протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в органах податкової служби, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон № 509-XII).

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону № 509-XII, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Частина сьома статті 15 Закону № 509-XII визначає, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Частина четверта статті 15 Закону № 509-XII передбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

Тобто, цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з абзацом другим пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Kабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до набрання законної сили Законом № 889-VIII, далі Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Зважаючи на те, що як Законом № 889-VIII, так і нормами раніше чинних Законів № 3723-XII, № 509-ХІІ та Порядку № 283 було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивач з 13.12.2005 безперервно працює в органах державної податкової служби, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що він одержував заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то всі періоди роботи (служби) позивача на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.

Щодо посилань на те, що обіймані позивачкою посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, оскільки основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу" є встановлення за займаною посадою відповідного ранку, суд зазначає.

Згідно записів у трудовій книжки НОМЕР_1 , позивачка з 03.01.1986 по 27.06.1990 працювала у Врадіївському райфінвідділі (запис №10-13), з 27.06.1990 по 20.12.2024 на різних посадах в органах державної податкової служби ( запис №14-56).

Як вбачається з рішення про відмову у перерахунку пенсії, відповідачем зараховано до стажу державної служби період роботи позивачки в державній податковій службі з 27.06.2013 по 01.05.2016 (2 роки 10 місяців 5 днів) .

Згідно з пунктом 9 Порядку № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами пункту 4 Порядку № 839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Тобто спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

З наведених вище записів у трудовій книжці позивачки вбачається, що їй були присвоєні спеціальні звання та ранги.

Враховуючи викладене, весь період роботи позивачки в податкових органах з 27.06.1990 до 20.12.2024 зараховується до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».

Таким чином, доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах державної податкової служби не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.

Щодо періоду роботи у Врадіївському райфінвідділі з 03.01.1986 по 27.06.1990, то суд враховує, що неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведеному вище періоді, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Відповідно до Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи яких на посадах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) у виконавчих комітетах місцевих рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що період роботи позивачки з у Врадіївському райфінвідділі з 03.01.1986 по 27.06.1990 та в державній податковій службі з 27.06.1990 по 26.06.2013, з 02.05.2016 по 20.12.2024 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про Державну службу".

Відтак, стаж державної служби позивачки становить більше 20 років, що дає їй право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" з 30.12.2024 року (дата звернення із заявою про перехід на пенсію).

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо врахування довідок про складові заробітної плати від 20.12.2024 №250/14-29-10-02-05 та №251/14-29-10-02-05 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів (станом на грудень 2024 року та за 60 календарних місяців роботи за 2019-2024 ), суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 (далі Порядок № 622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України № 889, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.

Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, здійснюючи переведення позивача з одного виду пенсії на інший відповідач повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.

Позов задовольнити.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Сума сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 968,96 підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ПФУ в Донецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008 13486010) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №142950001717 від 06.01.02025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) призначити, нарахувати, та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 30.12.2024 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу», із зарахуванням до загального стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування та державної податкової служби з 03.01.1986 по 27.06.1990, з 27.06.1990 по 20.12.2024, та з врахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Миколаївській області від 20.12.2024 №250/14-29-10-02-05 про складові заробітної плати для державного службовця, та №251/14-29-10-02-05 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість коп) гривень.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 17.04.2025