Постанова № 12669707, 30.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-5441/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

при секретарі Протас О.М.,

за участю: представників позивача - Деревягіної Є.В., Лашка В.І.

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЛІО"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинними, протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2010 року Приватне підприємство "ЛІО"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинними, протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі Кременчуцька ОДПІ) була проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ПП "ЛІО". За результатами перевірки був складений акт перевірки № 2815/15-227/22536876 від 09.06.2010 року. На підставі даного акту Кременчуцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005991503/0/2018 від 21.06.2010 року про визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 7045,94 грн., з них за основним платежем 4697,30 грн. та штрафні санкції в сумі 2348,64грн. Позивач оскаржив вказане рішенні в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000599/1503/1/2964 від 10.09.2010 року про визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 7045,94 грн., з них за основним платежем 4697,30 грн. та штрафні санкції в сумі 2348,64грн. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимого чинного законодавства та просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просилив їх задовольнити.

В судовому засіданні та у письмових запереченнях представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, у запереченні на позовну заяву посилається на те, що перевірка проведена відповідно до вимог законів України та відомчих нормативних актів.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

08 червня 2010 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ПП "ЛІО".

За наслідками перевірки складено акт № 2815/15-227/22536876 від 09.06.2010 року (далі Акт), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-ІУ із змінами, внесеними Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" №107-УІ від 28.12.2007року, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-УІ від 03.06.2008 р., зокрема, встановлено заниження суми орендної плати за землю за січень - грудень 2008 р. на 4697,30грн., в т.ч.: за січень 391,44 грн., лютий - 391,44 грн., березень -391,44 грн., квітень - 391,44 грн., травень - 391,44 грн., червень - 391,44 грн., липень -391,44 грн., серпень - 391,44 гри., вересень - 391,44 гри., жовтень - 391,44 грн., листопад - 391.44 гри.. грудень - 391,46 грн. ПП "ЛІО" за перевіряємий період орендувало земельні ділянки на підставі договорів оренди, укладених з виконкомом Кременчуцької міської ради та сплачувати орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно наданої податкової декларації за земельні ділянки державної та комунальної власності.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0005991503/0/2018 від 21.06.2010 року про визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 7045,94 грн., з них за основним платежем 4697,30 грн. та штрафні санкції в сумі 2348,64грн.

Позивач скористався право оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Кременчуцької ОДПІ відповідно до вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду скарги позивача винесено рішення № 34867/10/25-010 від 03.09.2010 року щодо залишення скарги без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення № 000599/1503/1/2964 від 10.09.2010 року про визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 7045,94 грн., з них за основним платежем 4697,30 грн. та штрафні санкції в сумі 2348,64грн

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності визначення Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов`язань з орендної плати за землю, суд встановив наступне.

Згідно ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі Закон України № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невинні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку та його установ.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України "Про плату за землю".

Статтею 2 Закону визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Станом на 11.02.2008 р. розмір земельного податку, визначений статтею 7 Закону України "Про плату за землю", з земель, грошову оцінку яких встановлено, складав однин відсоток від їх грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач орендував земельну ділянку, яка розташована по проїзду Галузевому, 8 в м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування ремонтно-будівельної дільниці з реконструкції будівель під комплекс виробництва по переробці сільськогосподарської продукції та пекарні, укладеного з Кременчуцькою міською радою та сплачував орендну плату у 2008 році за землі згідно податкової декларації за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 1,5 % від грошової оцінки.

Відповідно до статті 14 Закон України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закон України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

За даними акту перевірки № 2815/15-227/22536876 від 09.06.2010 року встановлено, що розміри податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, орендовані позивачем у Кременчуцької міської ради відповідно до договору оренди від 13.01.2007 року, зазначені позивачем в декларації, поданої на 2008 р., є меншими, ніж визначено за результатами перевірки, оскільки призаповненні податкових декларацій платником податку невірно визначено розмір орендної плати, чим порушено вимоги Закону України "Про оренду землі".

Відповідач виходив з того, що з січня 2008 р. законодавчо встановлений мінімальний розмір річної орендної плати не може бути меншим 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (набули чинності з 01.01.2008 року), згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

22.05.2008року Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) того ж змісту повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.

Таким чином, з 01 січня 2008 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Окрім того, суд вважає, що позивач мав можливість уникнути протиправної поведінки щодо недонарахування орендної плати за землю після того, як посадовими особами Кременчуцької міської ради було допущено службову недбалість щодо невнесення своєчасних змін до договорів оренди, так, позивач міг використати для коригування своїх зобовязань інститут уточнюючих розрахунків податкового зобовязання (уточнюючі декларації), передбачений Законом № 2181.

Однак, таких заходів позивач не вжив, а тому суд вважає, що як донарахування орендної плати за землю, так і застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним рішенням Кременчуцької ОДПІ.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, Сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування") не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обовязок, а не зобовязання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у звязку з волевиявленням сторін договору, а у звязку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою Кременчуцької міської ради, як розпорядника земель.

При цьому, відсутність додаткової угоди про зміну розміру оренди земельної ділянки комунальної власності не може бути підставою для звільнення орендаря від сплати встановленого Законом розміру орендної плати, а лише свідчить про порушення сторонами договору вимог Закону України "Про оренду землі".

Таким чином суд прийшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ЛІО" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2010 року.

СуддяГ.В. Костенко