Рішення № 126689156, 17.04.2025, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/330/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді Герасименко М.М.

за участю секретаря - Рассказової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним право на завершення процедури приватизації та отримання правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку площею 1,9999 га, кадастровий номер 3221084500:08:002:0078, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Майданівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2 . Він (позивач) є єдиним спадкоємцем за заповітом, належним чином прийняв спадщину, отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом. На день смерті ОСОБА_2 , окрім іншого спадкового майна, на яке він отримав свідоцтва про право на спадщину, залишилось ще спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,9999 га, кадастровий номер 3221084500:08:002:0078, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Майданівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, однак його право власності не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку йому (позивачу) було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на вказану земельну ділянку. З огляду на те, що спадкодавцем було розпочато процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, але за життя він не встиг завершити оформлення на своє ім`я права власності та не одержав правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку, він (позивач) належним чином прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому вважає, що має право на завершення процедури приватизації та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на вказану земельну ділянку.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Відповідно до заяви представник позивача адвокат Карасьова Л.А. просила розглядати справу за її відсутності та за відсутності позивача, позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач Бородянська селищна рада Київської області свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, відзив на позов не подала.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не повідомив про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, у суду наявні відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 1,9999 га, кадастровий номер 3221084500:08:002:0078, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Майданівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області (а.с. 13-14, 16-17, 19-20, 22-23).

24 березня 2008 року рішенням № 451 шістнадцятої сесії п`ятого скликання Майданівської сільської ради Бородянського району Київської області були погоджені списки громадян, які працювали в ДП «Радгосп «Майданівський» і мали право на пай, для отримання земельної ділянки площею 2,0 га із земель запасу Майданівської сільської ради, у яких під номером 149 значиться ОСОБА_2 (а.с. 16-17).

Розпорядженням Бородянської РДА № 550 від 11 квітня 2008 року надано дозвіл громадянам, у тому числі ОСОБА_2 (значиться у списку під номером 147), на оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0000 га кожному у власність для ведення особистого селянського господарства на території Майданівської сільської ради Бородянського району, за межами населеного пункту с. Майданівка (а.с. 19-20).

Розпорядженням Бородянської РДА № 797 від 04 жовтня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та передано у власність громадян такі земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Майданівської сільської ради, за межами населеного пункту с. Майданівка, у тому числі ОСОБА_2 (значиться у списку під номером 149, площа земельної ділянки 2,0 га (а.с. 22-23).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25 грудня 2024 року земельна ділянка площею 1,9999 га, кадастровий номер 3221084500:08:002:0078, рахується за ОСОБА_2 (а.с. 13-14).

Як убачається з листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 29-10-0.331-11477/2-24 від 27 листопада 2024 року, за інформацією Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області другий (архівний) примірник державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221084500:08:002:0078, відсутній. Також відсутні і відповідні записи у книгах реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с. 24).

Згідно до заповіту від 10 вересня 1991 року, посвідченого секретарем Майданівської сільської ради народних депутатів, ОСОБА_2 заповів усе належне йому майно ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відповідно до відомостей Бородянської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 219/2010.

З матеріалів спадкової справи № 219/2010 (а.с. 39-61) встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 у встановлений законодавством строк звернувся ОСОБА_1 (позивач у справі). 20 травня 2011 року позивачу видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,2508 га, які розташовані у АДРЕСА_1 .

Постановою від 11 грудня 2024 року № 2594/02-14 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,1999 га, кадастровий номер 3221084500:08:002:0078, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказане спадкове майно (а.с. 60).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця, оскільки до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.

Оскільки ОСОБА_2 було розпочато процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, але за життя він не встиг завершити оформлення на своє ім`я права власності на цю земельну ділянку та не одержав правовстановлюючого документа на неї, то суд вважає, що позивач, який належним чином прийняв спадщину після смерті спадкодавця, має право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на дану земельну ділянку.

За таких обставин, так як позивач належним чином прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , але не може оформити свої спадкові права у передбаченому законом порядку у нотаріуса, то суд вважає за необхідне, позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку площею 1,9999 га, кадастровий номер 3221084500:08:002:0078, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Майданівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на завершення приватизації та одержання на своє ім`я правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку площею 1,9999 га, кадастровий номер 3221084500:08:002:0078, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Майданівської сільської ради Бучанського (раніше Бородянського) району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 17 квітня 2025 року.

СуддяМ.Герасименко