Ухвала суду № 12668893, 14.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14.06.2010р.                                                                                 2а-5117/10/1370

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом ТзОВ "Кіносвіт" до ТзОВ "Кіносвіт" про визнання акту нечинним

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним акта № 1670/15-2/31291196 від 07.08.2009 р.

З позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт»звернулося з вимогою про визнання нечинним акта № 1670/15-2/31291196 від 07.08.2009 р. про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт –виданий суб’єктом владних повноважень документ, який висловлює, змінює чи припиняє дію обов’язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії –виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов’язкових правил поведінки та стосується прав і обов’язків чітко визначеного суб’єкта (суб’єктів), якому він адресований.

Обов’язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта (суб’єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Згідно із п. 1.3. ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Дана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням суб’єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Акт складений працівниками державної податкової інспекції про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов’язків відповідача, не містить обов’язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскарженим до адміністративного суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити та роз’яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав), щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.

Керуючись ст.ст. 7, 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

у х в а л и в:

У відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним акта № 1670/15-2/31291196 від 07.08.2009 р - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження ухвали спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження ухвали подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                           Качур Р.П.