Рішення № 126687866, 17.04.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2337/25

Провадження № 2-а/686/74/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання Боднар А.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Гандзьошина М.В., представника відповідача Чайковської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу №686/2337/25 за позовом ОСОБА_2 до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення. На обґрунтування вимог вказує, що 16.01.2025 року винесено постанову серії ХМ №00071806, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн. за недотримання вимог ПДР України та ЗУ «Про дорожній рух», за здійснення зупинки в зоні дії знаку «Зупинку заборонено». ОСОБА_2 не погоджується з винесеною постановою, вважає що відсутня його вина, оскільки він є інвалідом ІІ групи і у зв`язку із відсутністю місць на парковці для інвалідів був змушений зупинити авто в зоні дії знаку та піти по невідкладним справам, оскільки його дії не спричинили шкоди правам та інтересам інших осіб, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати.

31.01.2025 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

21.02.2025 року представником відповідача надано відзив на позов, проти позову заперечує, вважає винесену постанову підставною та обгрунтованою, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки ПДР України не передбачають можливості ігнорувати знак 3.34 «Зупинку заборонено» через нестачу паркувальних місць.

04.03.2025 року справу призначено до слухання по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просили їх задоволити, представник зазначив, що його довіритель діяв в умовах крайньої необхідності.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні, оскільки постанова є законною та обґрунтованою, а позивач здійснив зупинку автомобіля в забороненому місці.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.01.2025 року винесено постанову серії ХМ №00071806, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн. за недотримання вимог п. 33 ПДР України та ЗУ «Про дорожній рух», за здійснення о 11:56 год. в м. Хмельницькому по вул. Соборна 15 зупинки тз Chevrolet Aveo НОМЕР_1 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Дані обставини підтверджуються копією постанови, наявною в матеріалах справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

П. 33 ПДР України передбачено, що знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Позивач в своїх поясненнях вказує, що відсутня його вина в інкримінованому правопорушенні, оскільки він є інвалідом ІІ групи і у зв`язку із відсутністю місць на парковці для інвалідів був змушений зупинити авто в зоні дії знаку та піти по невідкладним справам. Оскільки його дії не спричинили шкоди правам та інтересам інших осіб, то в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

За нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, представник відповідача у своїх поясненнях та у поданому відзиві зазначає, що винесена постанова є підставною та обгрунтованою, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що з поданих фотозаписів з місця події чітко встановлюється факт вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_2 , а ПДР України не передбачають можливості ігнорувати знак 3.34 «Зупинку заборонено» через нестачу паркувальних місць.

Суд, вивчивши подані докази та врахувавши пояснення сторін вважає, що до позивача можливо застосувати ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, оскільки хоч і в діях позивача наявний формальний склад інкримінованого правопорушення, однак із врахуванням обставин справи, постанову ХМ №00071806 від 16.01.2025 р. слід скасувати та оголосити ОСОБА_2 усне зауваження. Провадження по справі закрити.

Керуючись ст. ст. 242; 243; 244, 286 КАСУ, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Скасувати Постанову серії ХМ №00071806 від 16.01.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_2 .

Застосувати до порушника ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, провадження по справі закрити.

На рішення суду може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя