Постанова № 12668584, 26.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 р. № 2а-10139/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Карпяк О.О.

секретар судового засідання Денькович Л.І.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а- 10139/10/1370

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, представник не зявився

доВідділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, представник відповідача не зявився

проскасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2010 року №ВП 22219756

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2010 року №ВП 22219756.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки виконавчий лист № 2-а-4488, виданий Львівським окружним адміністративним судом не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав заяву про слухання справи без представника управління.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, заперечень на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

29.10.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №2а-4488 виданого 15.06.2010 року Львівським окружним адміністративним судом про зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 недоплачену щомісячного державну соціальну грошову допомогу «Дітям війни», провести з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року із врахуванням проведених виплат. Позивачу надано строк для добровільного виконання судового рішення до 05.11.2010 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»за № 606-ХІV від 21.04.1999 року зі змінами і доповненнями, Інструкцією «Про проведення виконавчих дій», затвердженою наказом Міністерства юстиції України за № 74/5 від 15.12.1999 року зі змінами і доповненнями, Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року за № 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року за № 5-5 зі змінами і доповненнями, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року за № 5-5) зі змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 181 цього ж Кодексу, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи - виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.

Згідно ч. 7 ст. 111 цього ж Закону України, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 цього ж Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 19 цього ж Закону, у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно п. 3.1. Інструкції «Про проведення виконавчих дій», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно п.п. 3.6.1. цієї ж Інструкції, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження», на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади.

Згідно п. 1.1. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюють систему органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

Згідно п. 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 85 цього ж Закону, у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади (Пенсійного фонду України), а тому Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції, в силу ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження», не наділений повноваженнями по виконанню виконавчого листа № 2-а-4488, виданого Львівським окружним адміністративним судом. Відтак, державним виконавцем ВДВС Золочівського управління юстиції Копій М.В. безпідставно, в порушення вимог ст. 20-1 Закону України «Про виконавче провадження»постановою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4488. За таких обставин, постанова ВП № 22219756 від 29.10.2010 року про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Таким чином, з врахуванням вимог ст. 162 КАС України, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позову задоволити повністю.

2. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 22219756 від 29.10.2010 року.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна