Рішення № 126685633, 15.04.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1180/24

Провадження № 2/302/36/25

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

15.04.2025 селище Міжгір?я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретарів судового засідання Сита Л. М., Куруц В. І.,

представника позивача (відповідача) адвоката Гренджи В. Ю.,

представника відповідача (позивача) адвоката Довгій В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк Ірина Василівна, Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Довгій Василь Іванович до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк Ірина Василівна, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилалася на наступні обставини.

Батьками позивача були ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За життя померла ОСОБА_6 склала заповіт, яким розпорядилася передати позивачу після її смерті: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1463 га, кадастровий номер 2122455100:01:021:0028.

До спадкової маси померлої ОСОБА_6 входить: частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; частки земельної ділянки площею 0,1463 га, кадастровий номер 2122455100:01:021:0028, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрований в Державному реєстрі речового права на нерухоме майно, та не обліковується згідно погосподарського обліку виконкомом Міжгірської селищної ради, як об`єкт нерухомого майна з присвоєнням адреси, оскільки реєстрацію цього нерухомого майна скасовано в 1996 році, з підстав, що такий підлягає зносу, як непридатний для проживання.

24.04.2023 ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом померлої ОСОБА_6 . На підставі цієї заяви приватним нотаріусом Корбутяк І. В. заведено спадкову справу № 11/2023.

25.10.2023 заявник ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 .

07.11.2023 приватний нотаріус Корбутяк І. В. відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з наступних підстав: у зв`язку з розбіжністю інформації щодо місця реєстрації померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не дає можливості встановити коло спадкоємців до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ; у зв`язку з розбіжністю інформації щодо постійного місця проживання сина померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що не дає можливості встановити коло спадкоємців до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 ; у зв`язку з неможливістю встановити родинний зв`язок дружини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з її чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у зв`язку з не визначенням часток кожного із співвласників земельної ділянки площею 0,1463 га, кадастровий номер 2122455100:01:021:0028, право власності на яку зареєстровано на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 751886.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.01.2024 встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , була дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області, до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , спільно однією сім`єю разом із дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.02.2024 визначено, що частка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:021:0028, загальною площею 0,1463 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 , становить у розмірі по частки земельної ділянки.

26.04.2024 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу, позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на частки земельної ділянки та частки житлового будинку.

Приватним нотаріусом посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та його дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по частці.

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається:

- із частки земельної ділянки, площею 0,1463 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Кадастровий номер земельної ділянки:2122455100:01:021:0028, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, що становить частку земельної ділянки, видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, ще не видано. Право власності на частку земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, що становить частку житлового будинку, видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, ще не видано. Право власності на частку житлового будинку підлягає державній реєстрації.

31.05.2024 позивач звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 .

31.05.2024 на звернення позивача приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що спадкоємець на обов`язкову частку до майна померлої ОСОБА_6 старший син померлої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 09.06.2023 подав заяву нотаріусу за допомогою листа укрпошти, яка була неоформлена належним чином. На пропозицію нотаріуса з`явитися до нотаріальної контори та засвідчити свій підпис на заяві ОСОБА_3 не з`явився.

Опікун ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 06.10.2023 подав, за допомогою листа укрпошти, нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, від імені ОСОБА_3 , у зв`язку з визнанням його недієздатним на підставі рішення суду, у якій опікун просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом до майна померлої, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , як спадкоємцю, що має право на обов`язкову частку згідно статті 1241 Цивільного кодексу України. Пропозицію нотаріуса належно подати заяву опікун недієздатного ОСОБА_3 проігнорував.

Станом на 31.05.2024 будь-яких інших заяв від опікуна ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_4 , або ОСОБА_2 , на адресу нотаріуса не надходили.

За цих підстав нотаріус відмовив видати позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом до майна померлої ОСОБА_6 , на частку у праві власності вище вказаних житлового будинку та земельної ділянки, оскільки наведені обставини не дають можливість нотаріусу встановити коло спадкоємців, визначити на яку саме частку має право спадкоємець за заповітом та чи має право на обов`язкову частку спадкоємець за законом.

Дані обставини змушують позивача звернутися до суду з цим позовом, в якому висловлено прохання визнати за ним, як за спадкоємцем за заповітом до майна померлої матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на майно, яке складається із частки земельної ділянки площею 0,1463 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2122455100:01:021:0028, та із частки житлового будинку, що розташований за цією ж адресою.

Ухвалою суду від 20.08.2024 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 80-81).

28.10.2024 представником ОСОБА_2 адвокатом Довгій В. І. подано до суду клопотання, в якому з наведенням відповідних обґрунтувань, висловлено прохання залишити позовну заяву без руху (т. 1 а.с. 119-121).

27.11.2024 представником позивача подано до суду позовну заяву в уточненій редакції, вимоги за якою є ідентичними в першочергово поданій позовній заяві (т. 1 а.с. 132-145).

17 грудня 2024 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Довгій Василь Іванович до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк Ірина Василівна, про визнання права власності на спадкове майно (т. 1 а.с. 159-170).

За змістом зустрічної позовної заяви представник вважає постанову приватного нотаріуса Корбутяк І. В. від 11.09.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадкове майно необґрунтованою, вчиненою з порушенням норм частини 1 статті 1241, частини 4 статті 1268 Цивільного кодексу України, яка суперечить нормам шостої книги Цивільного кодексу України та вимогам Закону України «Про нотаріат. Зокрема: спадкоємець ОСОБА_3 є сином спадкодавців ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та є особою з інвалідністю 1 групи, отже за нормою частини 1 статті 1241 Цивільного кодексу України має обов`язкову частку у спадковому майні, та за нормою частини 4 статті 1268 Цивільного кодексу України прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 . Крім того зауважує, що посилання приватного нотаріуса на обставини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно спростовуються доказом наявності їх у матеріалах спадкової справи, які подані спадкоємцем за заповітом ОСОБА_1 . Також, як стверджує, заяв, які надсилались приватним нотаріусом до ОСОБА_4 як до особи, яка подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 на його адресу не надходило, принаймні про отримання такого листа працівникам поштового зв`язку він не розписувався.

Виходячи з вищенаведених обґрунтувань у позовній заяві висловлено прохання визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування, на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , яке складається з обов`язкової частки 1/16 житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , та прилеглої до нього 1/16 частки земельної ділянки кадастровий номер 2122455100:01:021:0028, загальна площа якої складає 0,1463 га.

Ухвалою суду від 20.12.2024 прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву з первісним позовом (т. 1 а.с. 197-199).

23.12.2024 до суду представником позивача за первісним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому висловила прохання відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості (т. 1 а.с. 207-221).

15.01.2025 до суду поштовими засобами зв?язку надійшла відповідь на відзив щодо зустрічного позову, в якому представник зауважив, що доводи сторони відповідача про необґрунтованість позовних вимог є безпідставними та такими, що не спростовують підстав зустрічної позовної заяви (т. 1 а.с. 219-221).

Ухвалою суду від 27.01.2025 витребувано докази по справі (т. 1 а.с. 239-240).

Ухвалою суду від 10.02.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду (т. 2 а.с. 110).

В судовому засіданні представник позивача (відповідача) адвокат Гренджа В. Ю. позовні вимоги підтримала з підстав викладених у первісній позовній заяві з урахуванням уточнення її редакції. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити з підстав наведених у відзиві.

Представник відповідача (позивача) адвокат Довгій В. І. в судовому засіданні підтримав зустрічний позов та просив відмовити у задоволенні первісного позову.

Від Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява з проханням розглядати справу за наявними у ній матеріалами без участі представника селищної ради (т. 1 а.с. 102-103, т. 2 а.с. 157-159).

Приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І. В. подано заяву з проханням розгляду справи без її безпосередньої участі. Позиції щодо заявлених позовів не висловлено (т. 1 а.с. 230, т. 2 а.с. 161).

Заслухавши доводи та заперечення учасників цивільного процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до таких висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України) звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, на підставі принципу змагальності сторони учасники справи з метою ухвалення рішення на свою користь зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують, або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності ухвалення бажаного для них рішення.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з положеннями статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи та встановлених судом фактичних обставин вбачається наступне.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 17, 179).

ОСОБА_3 є особою з інвалідністю першої групи без терміну переогляду та він є отримувачем пенсії за віком (т. 1 а.с. 184, 183).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 16).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в селищі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 15).

За життя померла ОСОБА_6 склала заповіт, яким розпорядилася передати після її смерті: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,1463 га, кадастровий номер 2122455100:01:021:0028, а також все рухоме та нерухоме майно, яке буде належати їй на день смерті і на яке вона буде мати право за законом, її сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 1 а.с. 18, 19).

24.04.2023 ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом померлої ОСОБА_6 . На підставі цієї заяви приватним нотаріусом Корбутяк І. В. заведено спадкову справу № 11/2023 (т. 2 а.с. 2, 22).

09.06.2023 за вхідним № 59/02-14 на адресу приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І. В., надійшла заява від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , із датою від 02.06.2023 та із штампом на листі укрпошти від 02.06.2023, про прийняття спадщини за законом як спадкоємця, який має право на обов`язкову частку до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , матері, ОСОБА_6 , згідно статті 1241 Цивільного кодексу України (т. 2 а.с. 27).

12.06.2023 за вихідним № 84/02-14, нотаріусом було надіслано повідомлення ОСОБА_3 , в якому було роз`яснено порядок подання такої заяви, а саме з проханням звернутися особисто для подачі заяви про прийняття спадщини до майна померлої, або справжність підпису на поданій заяві має бути нотаріально посвідченою, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручена адресату 15.06.2023 (т. 2 а.с. 36, 37).

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.07.2023, у справі № 302/575/23 (провадження № 2-о/302/322/23), яке набрало законної сили 05.08.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 визнано недієздатним, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 призначено його опікуном (т. 1 а.с. 222-223).

06.10.2023 на адресу нотаріуса надійшла заява з додатками, датована 08.09.2013, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв`язку з визнанням його недієздатним, згідно рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.07.2023, у якій опікун просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом до майна померлої, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , як спадкоємцю, що має право на обов`язкову частку (т. 2 а.с. 38-49).

09.10.2023 за вихідним № 163/02-14 нотаріусом підготовлено повідомлення на адресу ОСОБА_4 , в якому було роз`яснено порядок подання такої заяви, тобто особисто звернутися для подачі відповідної заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину до майна померлої, яке направлено ОСОБА_4 18.10.2023 (т. 2 а.с. 50, 51).

25.10.2023 ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 64).

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.11.2023, приватним нотаріусом Корбутяк І. В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із: розбіжністю інформації щодо місця реєстрації померлого ОСОБА_5 , що не дає можливості встановити коло спадкоємців до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ; розбіжністю інформації щодо постійного місця проживання сина померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що не дає можливості встановити коло спадкоємців до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 ; неможливістю встановити родинний зв`язок дружини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з її чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не визначенням часток кожного із співвласників земельної ділянки площею 0,1463 га, кадастровий номер 2122455100:01:021:0028, право власності на яку зареєстровано на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 751886, виданого Міжгірською селищною радою (т. 2 а.с. 82-83).

За даними спадкової справи № 11/2023, будь-яких інших заяв від опікуна ОСОБА_3 ОСОБА_4 на адресу нотаріуса не надходило (т. 2 а.с. 1-100).

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.12.2023, у справі № 302/575/23 (провадження № 6/302/24/23), яка набрала законної сили в день її постановлення, звільнено ОСОБА_4 від повноважень опікуна щодо недієздатного ОСОБА_3 , призначеного рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.07.2023 та призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 опікуном недієздатного ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 176-178).

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.01.2024, у справі № 302/2102/23 (провадження № 2-о/302/10/24), яке набрало законної сили 06.02.2024:

--- встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 була дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

--- встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області, до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , спільно однією сім`єю разом із дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 1 а.с. 23-24).

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.02.2024, у справі № 302/98/24 (провадження № 2/302/111/24), яке набрало законної сили 19.03.2024, визначено, що частки ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122455100:01:021:0028, загальною площею 0,1463 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 , становить у розмірі по частки земельної ділянки (т. 1 а.с. 25-27).

26.04.2024 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н. П., позивачу ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на частки земельної ділянки та житлового будинку (т. 1 а.с. 28, 31, т. 2 а.с. 162, 163).

Приватним нотаріусом Рошинець Н. П., посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є:

-його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в частці;

-його дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частці.

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із:

--- частки земельної ділянки, площею 0,1463 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві особистої приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 751886, виданого Міжгірською селищною радою Закарпатської області від 02.04.2012 на підставі рішення 42-ої сесії 05-го скликання вищевказаної ради від 16.06.2010 за № 38, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 212240001000989 від 02.04.2012. Кадастровий номер земельної ділянки: 2122455100:01:021:0028, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, що становить частку земельної ділянки, видано ОСОБА_1 .

Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, ще не видано.

Право власності на частку земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

--- частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві особистої приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Міжгірською селищною радою Закарпатської області від 22.11.2006 за № 1042, згідно рішення виконкому вищевказаної ради від 27.02.2006 за № 11, та зареєстрованого у Міжгірському державному виробничому підприємстві технічної інвентаризації від 22.11.2006 в реєстровій книзі № 11, за реєстровим № 1391. Згідно технічного паспорту, виданого КП «Міжгірським БТІ» Міжгірської селищної ради від 12.10.2023 за реєстраційним номером: ТІ01-2583-9091-9158-3315, житловий будинок у цілому із цегли на три житлові кімнати, житловою площею 64,21 кв.м, загальною корисною площею 214,79 кв.м, у тому числі гараж загальною площею 22,56 кв.м, площу якого раніше не враховували до загальної площі будинку.

Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, що становить частку житлового будинку, видано ОСОБА_1 .

Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна, ще не видано.

Право власності на частку житлового будинку підлягає державній реєстрації.

31.05.2024 ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І. В., заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 1 а.с. 32).

31.05.2024 приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , на частку у праві власності вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки, з підстав відсутності оформленої належним чином заяви від законного представника (опікуна), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що не відповідає вимогам пункту 3.5, глави 10. Видача свідоцтв про право на спадщину, розділу II, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та не дає можливості нотаріусу встановити коло спадкоємців, визначити, на яку саме частку має право спадкоємець за заповітом та чи має право на обов`язкову частку, спадкоємець за законом, згідно статті 1241 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с. 33-34).

11.09.2024 приватному нотаріусу Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк І. В., подано заяву ОСОБА_2 як опікуна недієздатної особи ОСОБА_3 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2 , та на частку у праві власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1463 га, кадастровий номер 2122455100:01:021:0028 (т. 2 а.с. 90).

11.09.2024 за вих. № 149/02-31 приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , з підстав відсутності оформленої належним чином заяви ОСОБА_3 , що не відповідає вимогам пункту 3.5, глави 10. Видача свідоцтв про право на спадщину, розділу II, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса, та не дає можливості нотаріусу встановити коло спадкоємців, визначити чи має право на обов`язкову частку та який її розмір, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , спадкоємець за законом, згідно статті 1241 Цивільного кодексу України, а також неподання спадкоємцем оригіналів документів на вище вказане нерухоме майно (т. 1 а.с. 172-175).

При вирішенні питання обґрунтованості позовних вимог за зустрічним позовом, які взаємопов`язані з вимогами за первісним позовом, суд виходить з наступного.

Так, сторона позивача за зустрічною позовною заявою посилається на необґрунтованість постанови приватного нотаріуса Корбутяк І. В. від 11.09.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадкове майно обов`язкову частку), вважаючи, що така вчинена з порушенням норм частини 1 статті 1241, частини 4 статті 1268 Цивільного кодексу України, та суперечить нормам книги шостої Цивільного кодексу України та вимогам Закону України «Про нотаріат». За змістом зустрічної позовної зави сторона позивача вказує, що спадкоємець ОСОБА_3 є сином спадкодавців ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та є інвалідом 1 групи, отже за нормою частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України має обов`язкову частку у спадковому майні, та за нормою частини 4 статті 1268 Цивільного кодексу України прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 . Вважає, що посилання приватного нотаріуса на обставини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно спростовуються доказом наявності їх у матеріалах спадкової справи, які подані спадкоємцем за заповітом ОСОБА_1 . Стверджує, що повідомлень, які надсилались приватним нотаріусом до ОСОБА_4 як до особи, яка подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на його адресу не надходило, принаймні, про отримання такого листа працівникам поштового зв`язку він не розписувався.

В свою чергу, зазначену постанову приватного нотаріуса чи дії нотаріуса сторона позивача за зустрічним позовом не оскаржує, незважаючи на той факт, що вважає постанову нотаріуса необґрунтованою, а дії нотаріуса незаконними, а позиція щодо обізнаності про повідомлення нотаріусом щодо необхідності надіслати належним чином оформлену заяву (справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса, є суперечливою, оскільки з однієї сторони вказує, що таке роз?яснення адресату не надходило, з іншої сторони зазначає, що принаймні, про отримання такого листа працівникам поштового зв`язку він не розписувався. Натомість спадкова справа містить по черговості після повідомлення від 12.06.2023 за вих. № 84/02-12, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та вручення адресату ОСОБА_3 . Оспорюючи отримання повідомлення нотаріуса, будь-яких доказів на спростування наведених обставин, суду не було надано.

Крім того, будучи обізнаним про зміст повідомлення нотаріуса, в тому числі у зв?язку із розглядом даної справи, стороною не виконані відповідні рекомендації нотаріуса.

Спосіб захисту сторона позивача за зустрічним позовом обрала у виді пред`явлення зустрічного позову до належного спадкоємця за заповітом до майна померлої ОСОБА_6 . При цьому, виходячи зі встановлених по справі обставин та з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд не вбачає підстав вважати неналежно обґрунтованою постанову приватного нотаріуса від 11.09.2024 вих. № 149/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Предметом спору між сторонами за зустрічним позовом є право ОСОБА_3 на обов`язкову частку (1/16) у майні померлої ОСОБА_6 , до якого входить по частки у праві власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку.

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За змістом статті 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина 3 статті 1223 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 цього Кодексу (частина 4 статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 та частиною першою статті 1270ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина 2 статті 1269 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Відповідно до статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

За визначенням наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Згідно пункту 3.5, глави 10. Видача свідоцтв про право на спадщину, розділу II, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції чинній станом на 12.06.2023), якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

Статтею 16ЦК України визначено, що способом захисту цивільних справ та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини першої статті 316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (статті 317 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 321ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як встановлено статтею 392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку можливе у випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, при цьому у разі, якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, пенсія призначена довічно, дата видачі пенсійного посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 1 а.с. 183).

Як вбачається з копії довідки, виданої до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ № 788702, ОСОБА_3 , 13.07.2022 визнаний особою з інвалідністю першої «б» групи загального захворювання без терміну переогляду (т. 1 а.с. 184).

За змістом довідки від 03.04.2020 № 1384, місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 181).

Спадщина до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_7 . Строк для прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_6 , визначений частиною першою статті 1270 ЦК України для спадкоємців за заповітом та за законом, закінчився 04.06.2023.

Спадкодавець ОСОБА_6 , постійно проживала та була зареєстрована на час смерті, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом НОМЕР_5 /Д-04.2024 (т. 1 а.с. 213).

Отже, виходячи з наданих доказів, відповідно до вимог статті 1241 ЦК України, позивач ОСОБА_3 мав право на обов`язкову частку до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , однак своє право на обов`язкову частку, у визначений законом строк терміном у шість місяців з дня відкриття спадщини, належним чином не зреалізував, як сам ОСОБА_3 , так і його опікун ОСОБА_4 .

Фактичне місце проживання та реєстрації спадкоємця ОСОБА_3 на обов`язкову частку у майні померлої ОСОБА_6 було відмінним від місця реєстрації та проживання спадкодавця. ОСОБА_3 визнано недієздатним згідно рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.07.2023, яке набрало законної сили 05.08.2023.

Частиною 1 статті 40 ЦК України встановлено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Таким чином, недієздатний ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини до майна померлої матері та на час спливу строку для прийняття спадщини до майна померлої матері ОСОБА_6 , вважався дієздатною фізичною особою, і саме за цих підстав приватний нотаріус відмовила його опікуну ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов`язкову частку, оскільки позивач ОСОБА_3 не вважається особою, яка прийняла спадщину до майна померлої матері на підставі положень частини 4 статті 1268 ЦК України, й доказів протилежного суду не надано.

Ці обставини свідчать, що стороною позивача за зустрічним позовом не доведено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 до майна померлої матері ОСОБА_6 , та не заявлено вимогу про продовження строку для прийняття спадщини.

Твердження про фактичне прийняття спадщини ОСОБА_3 до майна померлої матері, не відповідає встановленим дійсним обставинам справи.

З огляду вищенаведеного, оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги за зустрічним позовом, аналізуючи надані сторонами докази, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що вимоги за цим позовом задоволенню не підлягають, оскільки стороною позивача не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б у сукупності свідчили про наявність правових підстав для їх задоволення.

Суд також вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог за первісним позовом, оскільки в даному випадку питання щодо оформлення права на спадщину належить до компетенції нотаріуса, виходячи з фактичних обставин у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі з урахуванням результатів можливих оскарження рішення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії іншим спадкоємцем або ж наслідків розгляду судом справи за позовом останнього про визначення додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Принагідно суд зауважує, що судові органи не можуть підміняти собою інші органи, що компетентні в прийнятті того чи іншого рішення, вчинення дії, тощо.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк Ірина Василівна, Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Довгій Василь Іванович до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Корбутяк Ірина Василівна, про визнання права власності на спадкове майно.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2025 року.

Суддя Міжгірського районного суду

Закарпатської області Пухальський С. В.