Ухвала суду № 126685362, 17.04.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11621/25

Провадження №2/127/2228/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Субекон» (надалі - ТОВ "Субекон") - адвоката Пинзаря Ігоря Віталійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Субекон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної майну юридичної особи,

ВСТАНОВИВ :

15.04.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ТОВ «Субекон», в особі представника - адвоката Пинзаря І. В., до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної майну юридичної особи.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача адвокат Пинзар І. В. просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на усе рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , серед іншого на транспортний засіб Geon Terra-X 250, 2021 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_2 16.08.2024.

15.04.2025 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим суддею у справі визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 15.04.2025.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ «Субекон» є власником автомобіля Volkswagen Multivan, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - автомобіль 1).

17.08.2023 в м. Вінниця на перехресті вул. М. Амосова та Д. Галицького, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , (надалі - автомобіль 2), при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Д. Галицького, не надав переваги в русі автомобілю 1, який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.09.2023 по справі № 127/25910/23, що набрала законної сили 15.09.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідач в судовому засіданні обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення визнав в повному обсязі.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль 1 зазнав пошкоджень, що зумовило необхідність його ремонту.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 20.09.2023, виданої ТОВ «Субекон» автомобіль 1 обліковується на бухгалтерському рахунку 105 «Транспортні засоби», первісна вартість становить 2 221 117,12 грн.

Згідно зі звітом № 23-09-343 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 09.09.2023: розмір матеріального збитку, заподіяних пошкодженням автомобіля 1 становить 1 150 165,14 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 29.09.2023 № 976204 Моторним (транспортним) страховим бюро України здійснено виплату по справі № 95285 відповідно до наказу № 3/16490 від 29.09.2023 в якості відшкодування шкоди, завданої автомобілю відповідачем в межах страхового відшкодування.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем 2 та маючи при собі реєстраційний документ на нього є особою, яка на підставі ст. 1187 ЦК України зобов`язана відшкодувати шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до даних зазначених в витязі з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів станом на 09.04.2024 за відповідачем був зареєстрований автомобіль ЗАЗ Forza, 2011 року випуску.

Однак, вказаний автомобіль був проданий відповідачем, що доводиться витягами з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів станом на 14.04.2024 - щодо автомобіля 2 та від 14.04.2024 - щодо транспортних засобів зареєстрованих за відповідачем.

Наразі за відповідачем зареєстровано транспортних засіб Geon Terra-X 250, 2021 року випуску.

Автомобіль 2 було продано відповідачем з метою уникнення звернення стягнення на його майно, оскільки з виручених від продажу коштів позивачу не було сплачено жодної суми на відшкодування шкоди, завданої його автомобілю.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2025 № 422616317 за відповідачем не зареєстровано нерухомого майна.

Предметом позову по справі є стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування шкоди, заподіяної ним майну позивача. Таке відшкодування може відбуватись в тому числі за рахунок звернення стягнення на майно боржника.

Враховуючи ту обставину, що відповідач в добровільному порядку не відшкодовує шкоду, продав своє майно з метою уникнення звернення стягнення, не сплативши з виручених коштів жодної суми, доцільним та достатнім способом забезпечення позову буде накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Разом зцим,сума заявленадо стягненняє значноюі дляїї погашенняпотрібні значніфінансові ресурси,яких увідповідача немає,тому накладенняарешту навсе майнобуде доцільним.

Ознайомившись з заявою про забезпечення позову та письмовими доказами щодо наявного у відповідача майна, долученими до позовної заяви, суд зазначає таке.

В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до позовної заяви документи щодо майна відповідача, доходить висновку про часткове задоволення поданої заяви з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 6-8 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31.01.2019 у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено існування між сторонами спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної майну юридичної особи, джерелом підвищеної небезпеки, а саме ТОВ «Субекон» відповідачем ОСОБА_1 .

Викладені у заяві про забезпечення позову обставини, враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд вважає, що захід забезпечення позову у виді накладення арешту на транспортний засіб Geon Terra-X 250, 2021 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16.08.2024, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 14.04.2025, у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору та є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Накладення арешту на вказане майно, право власності на яке зареєстроване за відповідачем, гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Варте уваги й те, що вжиття заходів забезпечення позову має тимчасовий характер та поширюється на час розгляду справи. Відтак накладення арешту на зазначене рухоме майно відповідача не можна розцінювати як порушення права власності на це майно. Правомочності відповідача щодо володіння та користування майном не обмежуються.

Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки, представником позивача не надано доказів наявності будь якого іншого, окрім зазаначеного, рухомого та не рухомого майна, суд не має можливості оцінити співмірність цього майна з ціною позову, тому суд вважає, що в цій частині заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Суд звертає увагу, представника позивача, що в додатках до позовної заяви представником позивача надана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №422616317, дата, час формування: 14.04.2025. В параметрах запиту зазначено прізвище особи ОСОБА_3 , замість вірного ОСОБА_1 , тобто допущена описка. Отже, інформація позивачем фактично не отримана.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, після відкриття провадження у справі у разі виявлення майна відповідача позивач може звернутися з заявою про забезпечення позову до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає.

Керуючись статтями 149,150,153,157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Субекон» - адвоката Пинзаря Ігоря Віталійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Субекон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної майну юридичної особи, задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки Geon Terra-X 250, 2021 року випуску, об`єм двигуна 223 см3, зареєстрований 16.08.2024 за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

У решті вимог - відмовити.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Ухвалу суду для виконання надіслати Регіональному сервісному центру МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, Вінницька область).

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її винесення

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала суду складена 17.04.2025.

Суддя Олена Березовська