Постанова № 12668466, 17.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2010 р. № 2а-6578/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Дрозді І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бельмич В.О., Зелінської М.О., згідно доручення,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено ТОВ «МАРКЕТ-МАТС»до ДПІ в Галицькому районі м Львова про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 року № 0003793311 на суму 9200,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 14.06.2010 року № 0001122321/0, які були прийняті за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, оформленої актом від 31.05.2010 року №2061/23-209/23275120.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не взято до уваги зазначених в авансових звітах від 29.10.2007 року, 03.08.2007 року, 19.05.2008 року розрахункових документів. Вважає, що, оскільки, звіти про використання коштів наданих під звіт та додані на їх підтвердження розрахункові документи відповідають вимогам Положення про ведення касових операцій в національній валюті Україні, затв. постановою Нацбанку України, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято неправомірно. Щодо спірного податкового повідомлення-рішення, то таке було прийнято без врахування того факту, що ТОВ "МАРКЕТ-МАТС" не завищував амортизаційні відрахування в IV кварталі 2009 року, оскільки майно, на яке нараховувалась амортизація по рахунку 13 (основні засоби) підлягає амортизації, так як використовується в господарській діяльності позивача. В зв'язку з наведеним, ТОВ "МАРКЕТ-МАТС" просить оспорювані рішення податкового органу скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні від 25.10.2010 року, суть якого зводиться до наступного. Перевіркою дотримання вимог порядку видачі готівки під звіт та її використання в порушення п. 2.1.1, 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. постановою Нацбанку України, встановлено відсутність в авансових звітах розрахункових документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 9200,00 грн. Крім того встановлено, що перевіркою повноти визначення амортизаційних нарахувань за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року встановлено їх заниження (завищення) всього в сумі 233336,00 грн., в тому числі за IV квартал 2009 року в сумі 23333,00 грн. Позивачем порушено п.п. 8.1.4 п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якою не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрат на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судові засідання 09.11.2010 року та 15.11.2010 року представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відтак, суд вважає, справу можливо розглядати у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, враховуючи наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до акта від 31.05.2010 року №2061/23-209/23275120 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 року по 31.12.2009 року встановлено порушення п.2.11, п.3.1, п.7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, про що відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 року № 0003793311, відповідно до якого позивачу визначено на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.02.1995 року суму штрафних санкцій у розмірі 9200,00 грн.; п.п. 8.1.4 п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого позивачу визначено на підставі ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 58334,00 грн. основного платежу та 11667 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що директор позивача Єлагін О.М. придбавав за кошти, надані під звіт, в СПД ФО Семен Ю.Я. товарно-матеріальні цінності на суму 175,90 грн., про що свідчить копія звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 29.10.2007 року на суму 175,90 грн. та копія розрахункового документа (товарного чека), виданого СПД ФО Семен Ю.Я 29.10.2007 року на суму 175,90 грн.

Крім того, директор позивача Єлагін О.М. придбавав за кошти, надані під звіт, в МДСВ ЛДЗ "ЛОРТА" товарно-матеріальні цінності на суму 7904,00 грн., про що свідчить копія звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 03.08.2007 року на суму 7904,00 грн., копія розрахункового документа (квитанції), виданого філією ВАТ КБ "Надра" від 03.08.2007 року та листа філії ВАТ КБ "Надра" № 08/4-2918 від 08.06.2010 року.

Крім того, начальник авіаційно-технічного департаменту ТОВ "МАРКЕТ-МАТС" Синенко Ю.М. перебував у закордонному відрядженні, про що свідчать відбитки Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті та копія посвідчення про відрядження. Після відрядження Синенко Ю.М. здав авансовий звіт від 19.05.2008 року, де у витратах показав суми вартості оплати проїзду до м. Бидгощ, Польща, та добові.

Вказані суми по звітах були відшкодовані підприємством відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59.

Відповідно до Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України (п.2.11).

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п.3.1 Положення).

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо) п.7.47 Положення.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59, підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Згідно п. 1.4 вказаної Інструкції, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на проїзд (включаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) як до місця відрядження й назад так і за місцем відрядження.

Оскільки в матеріалах справи містяться підтверджуючі документи щодо оплати вартості ТМЦ та витрат на відрядження, і представником відповідача не спростовано, що такі документи не надавалися податковому органу для огляду при проведенні перевірки, суд не вбачає порушення позивачем норм п. 2.11, п.3.1, п.7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.02.1995 року. У звязку із чим визначення позивачеві штрафних санкцій у розмірі 9200,00 грн. є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення.

Проведеною перевіркою повноти визначення амортизаційних нарахувань за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року встановлено їх заниження (завищення) всього в сумі 233336,00 грн., в тому числі за IV квартал 2009 року в сумі 23333,00 грн., в зв'язку з чим позивачем порушено п.п. 8.1.4 п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якою не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрат на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Суд не погоджується з такими висновками ДПІ в Галицькому районі м. Львова, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:

- капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані;

- капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Згідно 1.32 Закону України" Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до долучених до матеріалів справи копій Державного контракту № 247/1/09/7 від 01.04.2009 року з державного оборонного замовлення за кошти Державного бюджету України та рішення від 04.04.2008 року № 247/5/2278, позивачем виконується Державне оборонне замовлення із створення авіаційних тренажерів і інтересах Повітряних Сил ЗСУ. В 2009 році завершені роботи із створення авіаційного тренажера льотчика літака Міг-29, індекс КТС-21М, які виконувались згідно рішення від 22.10.2007 року. А згідно Державного контракту № 247/1/09/7 від 01.04.2009 року здійснено постачання першого комплекту тренажера КТС-21М до Повітряних Сил ЗСУ та розпочаті роботи з виготовлення другого тренажера КТС-21М, для яких в якості стендового та тестового обладнання необхідні майно та засоби, які відповідачем при аналізі рахунку 13 "Основні засоби" віднесено до невиробничих фондів.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що майно, яке обліковується ТОВ "МАРКЕТ-МАТС" на рахунку 13 "Основні засоби" не може бути віднесено до невиробничих фондів, оскільки таке використовується позивачем в своїй господарській діяльності, зокрема до виготовлення тренажерів КТС-21М. Відтак, відповідач безпідставно прийшов до висновку про донарахування податку на прибуток, а тому, і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідач як субєкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. А тому, спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 року № 0003793311 та податкове повідомлення-рішення від 14.06.2010 року № 0001122321/0 є неправомірними та підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

На підставі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України в користь ТОВ "МАРКЕТ-МАТС" слід стягнути 3,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 року № 0003793311.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 14.06.2010 року № 0001122321/0.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТ-МАТС" 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 22.11.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.