Ухвала суду № 126684394, 17.04.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9578/24

Провадження № 2/643/585/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025

17 квітня 2025 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Сугачової О.О.

за участю секретаря судових засідань Мовчан К.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про зловживання стороною позивача процесуальними правами,

встановив:

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про зловживання стороною позивача процесуальними правами, яким просить визнати зловживанням процесуальними правами подання позивачем Акціонерним товариством «Сенс Банк» позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 643/9578/24) відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, а саме: подання декількох позовів до одного й тої самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмету спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, у зв`язку із чим просить залишити позовну заяву без розгляду та застосувати до позивача та його представника заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи заяви, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України ).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

Із аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Такі висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Фактично надаючи таку заяву, відповідач висловлює непогодження із позовними вимогами.

Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмету спору або у спорі, що має очевидно штучний характер, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із зловживанням процесуальними правами стороною позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України, заходом процесуального примусу, крім іншого, є штраф.

Положеннями ст. 148 ЦПК України регламентовано підстави для застосування судом процесуального примусу у вигляді штрафу, а також його розміри, залежно від суті зловживання процесуальними правами учасником провадження, його тривалості та обставин конкретної справи.

Враховуючи зазначені вище положення, вбачається, що застосування заходів процесуального примусу належить до виключної компетенції суду та можливе виключно за його ініціативи, а не за клопотанням учасника справи.

Водночас, суд не вбачає достатніх підстав на теперішній час для застосування до сторони позивача процесуального примусу у вигляді накладення штрафу, як найсуворішого заходу процесуального примусу.

Керуючись статтями 44, 143, 144, 148, 257, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зловживання стороною позивача процесуальними правами.

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у зв`язку із зловживанням стороною позивача процесуальними правами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Сугачова