Ухвала суду № 126675931, 10.04.2025, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 1001/1266/2012

Провадження № 4-с/355/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селища Баришівка справу за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміної В.С. про визнання дій протиправними та скасування постанови ,

установив:

30.10.2024р. заявник ОСОБА_2 звернувся до Баришівського районного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміної В.С. про визнання дій протиправними та скасування постанови.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини: на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП 35979867, щодо стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 4 всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.09.2012 року і до повноліття дитини, починаючи з 14.01.2013 року.

02.09.2024р., ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, унесеного до Єдиного реєстру виконавчих проваджень та дослідивши всі матеріали справи по виконавчому провадженню, ним встановлено, що старшим державним виконавцем Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміною В.С. взагалі не здійснено жодних виконавчих дій, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Мін`юсті 02.04.2012 за № 489/20802 та виявлено ряд порушень, а саме:

11.06.2021р., відповідно до ч.4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», він в телефонній розмові старшому державному виконавцю Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив про зміну роботи та наполягав на негайному направленні постанови для уникнення заборгованості.

Після його телефонного дзвінка, старшим державним виконавцем Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлена до Полтавського навчального центру Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні, згідно даних АСВП.

Після направлення вище зазначеної постанови, у матеріалах ВП відсутні відомості про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендій та інших доходів боржника, які передбачені ч.1 ст 69 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці здійснюють відрахування п заробітної плати, пенсій, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України також відсутні відомості згідно ч.2. ст. 69 ЗУ « Про виконавче провадження», що у разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

Нехтуючи своїми посадовими обов`язками, з боку державного виконавця був відсутній контроль за виконання даної постанови та виконавця не бентежила відсутність звітів.

13.07.2023р., отримавши відповідь на запит №: 168414649 від 13.07.2023р. Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, не було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, чим порушено п. 1 розділу «Інструкції з організації примусового виконання рішень», згідно якого « виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення» та ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон про виконавче провадження), згідно якої « виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії».

07.11.2023р., отримавши відповідь на запит № 180501455 від 07.11.2023р. Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, також ніяких виконавчих дій не вчинено.

Володіючи інформацією про офіційне місце отримання доходів ОСОБА_2 з 13.07.2023р., лише через 8 місяців, державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з зазначенням заборгованості у сумі 223 597, 16 грн., з якою він повністю не згодний, оскільки з моменту нарахування заборгованості і до сьогоднішнього дня він працював офіційно.

02.09.2024р. він офіційно звернувся до ВДВС із заявою про надання інформації, а саме: надання довідки-розрахунку щодо нарахування заборгованості та щомісячного звіту про відрахувань з його заробітної плати на період офіційного його працевлаштування в Полтавському навчальному центрі Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні.

У відповідності до ч.13 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

З порушенням вище зазначених норми закону, відповідь на свою заяву він отримував частково, а саме:

-26.09.2024р. ним було отримано довідку-розрахунок з зазначенням суми 216 248,02 грн. за період з грудня 2021 року по 30.09.2024р.;

-08.10.2024р. ним отримано оновлену довідку-розрахунок, в якій вказано період з грудня 2021 року і по листопад 2024 з зазначенням жовтня у сумі 321 020,84 грн.

Також при отриманні даної відповіді старшим державним виконавцем було наголошено, що на нього накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 160 510,42 грн.

В ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко зазначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, але відповідно до наданих довідок від 26.09.2024р. та 02.10.2024р. надані старшим державним виконавцем період в три роки відсутній.

У зв`язку з викладеним вище, заявник ОСОБА_2 вважає, що заборгованість у сумі 216 248,02 грн. виникла з вини та у зв`язку з бездіяльністю старшого державного виконавця, який нехтував своїми посадовими обов`язками, що призвело до негативних наслідків у вигляді постанови про накладення штрафу.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміної В.С. у ВП 35979867 від 04.10.2024р. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з вищевказаною скаргою.

Представник заявника Чудненко В.М. у судовому засіданні підтримав доводи скарги, надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі та у додаткових поясненнях; просив скаргу задовільнити.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки не повідомив; надав на адресу суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП 35979867, щодо стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 4 всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.09.2012 року і до повноліття дитини, починаючи з 14.01.2013 року.

02.09.2024р., під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеного до Єдиного реєстру виконавчих проваджень та дослідження всіх матеріалів справи по виконавчому провадженню, ОСОБА_2 встановлено, що старшим державним виконавцем Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміною В.С. взагалі не здійснено жодних виконавчих дій, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Мін`юсті 02.04.2012 за № 489/20802 та виявлено ряд порушень, а саме:

11.06.2021р., відповідно до ч.4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомив старшому державному виконавцю Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну роботи та наполягав на негайному направленні постанови для уникнення заборгованості.

Після його телефонного дзвінка, старшим державним виконавцем Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлена до Полтавського навчального центру Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні, згідно даних АСВП.

Після направлення вищезазначеної постанови, у матеріалах ВП відсутні відомості про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендій та інших доходів боржника, які передбачені ч.1 ст 69 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці здійснюють відрахування п заробітної плати, пенсій, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України також відсутні відомості згідно ч.2. ст. 69 ЗУ « Про виконавче провадження», що у разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

13.07.2023р., отримавши відповідь на запит №: 168414649 від 13.07.2023р. Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, не було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, чим порушено п. 1 розділу «Інструкції з організації примусового виконання рішень», згідно якого « виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення» та ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон про виконавче провадження), згідно якої « виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії».

07.11.2023р., отримавши відповідь на запит № 180501455 від 07.11.2023р. Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, також ніяких виконавчих дій не вчинено.

Володіючи інформацією про офіційне місце отримання доходів ОСОБА_2 з 13.07.2023р., лише через 8 місяців, державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з зазначенням заборгованості у сумі 223 597, 16 грн., з якою скаржник ОСОБА_2 повністю не згодний, оскільки з моменту нарахування заборгованості і до сьогоднішнього дня він працював офіційно.

02.09.2024р. він офіційно звернувся до ВДВС із заявою про надання інформації, а саме: надання довідки-розрахунку щодо нарахування заборгованості та щомісячного звіту про відрахувань з його заробітної плати на період офіційного його працевлаштування в Полтавському навчальному центрі Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні.

У відповідності до ч.13 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

З порушенням вище зазначених норми закону, відповідь на свою заяву він отримував частково, а саме:

-26.09.2024р. ним було отримано довідку-розрахунок з зазначенням суми 216 248,02 грн. за період з грудня 2021 року по 30.09.2024р.;

-08.10.2024р. ним отримано оновлену довідку-розрахунок, в якій вказано період з грудня 2021 року і по листопад 2024 з зазначенням жовтня у сумі 321 020,84 грн.

Також при отриманні даної відповіді старшим державним виконавцем було наголошено, що на нього накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 160 510,42 грн.

Згідно ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, але відповідно до наданих довідок від 26.09.2024р. та 02.10.2024р. старшим державним виконавцем, період в три роки відсутній.

Зі скарги ОСОБА_2 вбачається, що 11.06.2021р. ОСОБА_2 повідомив Державного виконавця про зміну місця роботи, вказавши назву підприємства: Полтавський навчальний центр Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні України, та адресу: м. Полтава, вул. Сінна, 7.

Підтвердженням вказаних обставин (виконання вимог ч.4 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження») є винесення 11.06.2021р. Державним виконавцем постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за відсутності підтвердження про працевлаштування боржника в матеріалах ВП, адже відповідь на запит №10516346 від 11.06.2021р. до Державної фіскальної служби про джерела отримання доходів боржника-фізичної особи такої інформації не містить.

Тобто, факт отримання Виконавцем від ОСОБА_2 інформації про працевлаштування в Полтавському навчальному центрі Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні України за адресою, АДРЕСА_1 підтверджується наявністю/винесенням Виконавцем 11.06.2021p. постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, за відсутності даних відомостей в відповіді ДФС на запит про джерела отримання доходів боржника-фізичної особи.

Постанова про накладення штрафу від 04.10.2024р. винесена з порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», з огляду на наступне:

-штраф накладено без дотримання трирічного строку наявної заборгованості, визначеного ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження»:

Так, 04.10.2024р. Виконавцем винесено Постанову про накладення штрафу відповідно до ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», де вказано, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Водночас, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02.10.2024р. №115037, що є головним доказом наявності заборгованості та підставою накладення штрафу, містить період її утворення з 01.12.2021р. по 30.09.2024р., тобто строку, що є меншим, ніж визначений ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» у вигляді трьох років, а саме - лише 2 роки 10 місяців, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що Постанова про накладення штрафу від 04.10.2024р. винесена з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Підставою винесення Постанови про накладення штрафу є розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02.10.2024р. №115037 в період з 01.12.2021р. по 30.09.2024р., згідно якого борг становить 321 020,84 грн. та який здійснено виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Водночас, на дату винесення Постанови про накладення штрафу від 04.10.2024p., Виконавця було повідомлено про працевлаштування Боржника, підтвердженням чого є наявність в матеріалах виконавчого провадження №35979867 відомостей Державної податкової служби України про джерела та суми доходу Боржника:

1) Відповідь на запит № 168414649 від 13.07.2023р. містить відомості про працевлаштування Боржника в військовій частині НОМЕР_1 з 1 кварталу 2022р. по 1 квартал 2023p.;

2) Відповідь на запит №180501455 від 07.11.2023р. містить відомості про працевлаштування Боржника в військовій НОМЕР_2 з 1 кварталу 2022р. по 2 квартал 2023p.;

3) Відповідь на запит № 200157263 від 15.04.2024р. містить відомості про працевлаштування Боржника:

-в період 2-4 квартал 2021 р. в Полтавському навчальному центрі Полтавської обласної організації Товариства сприяння обороні України;

- в період з 1 кварталу 2022р. по 4 квартал 2023р. в військовій частині НОМЕР_1 ;

4) Відповідь на запит № 224696929 від 05.09.2024р. містить відомості про працевлаштування Боржника в військовій частині НОМЕР_1 з 1 по 2 квартал 2024p.

Вимогами ст. 195 СК України, що відображено в правовому висновку Постанови Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16 визначено:

«Згідно з ч.2 ст.195 СК України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат.

Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону).

Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень.

Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 (боржник) був працевлаштований в період, в який здійснено розрахунок заборгованості для штрафу, виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, як для боржника який не працює.

Тобто, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02.10.2024р. №115037 в період з 01.12.2021 р. по 30.09.2024 р. здійснено з порушенням вимог ст.195 СК України, що, в свою чергу, свідчить про протиправність постанови про накладення штрафу від 04.10.2024p.

Крім того, суд звертає увагу, що підставою винесення Постанови про накладення штрафу є розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02.10.2024 №115037 в період з 01.12.2021р. по 30.09.2024р., згідно якого сума боргу становить 321 020,84 грн.

Саме з суми боргу у 321 020,84 грн. здійснено розрахунок розміру штрафу - 160 510.42 грн., тобто 50 % від суми заборгованості зі сплати аліментів, що визначена в Постанові

Водночас, з відзиву Виконавця на скаргу вбачається інша суму заборгованості, а саме - 311712,78 грн., з чого слідує, що розмір штрафу (50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів) має становити 155 712,78 грн. Отже, яка сума нарахованого штрафу є достеменною та належною представником ВДВС не зазначено та не обґрунтовано належними та допустимими доказами.

Крім того, судом встановлено, що всупереч вимогам п.8 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження», якою Виконавця зобов`язано проводити перевірку майнового стану Боржника/отримання інформації про доходи не рідше ніж один раз на три місяці, черговий запит до Державної податкової служби України направлено лише 13.07.2023p., тобто з порушенням вищевказаного строку.

Суд звертає увагу, що відповідь на запит №168414649 від 13.07.2023р., містить відомості про працевлаштування Боржника у військовій частині АЗЗО ще з 1 кварталу 2022року та незважаючи на встановлення місця працевлаштування Боржника, Виконавець виносить відповідну Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника лише 20.03.2024p., тобто через 8 місяців, що є порушенням вимог п.8 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України „Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів. верховенства права: законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами, розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржники, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України „Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження", рішення дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У зв`язкуз вищевикладеним,суд приходитьдо переконання,що скарга ОСОБА_2 є обґрунтованимита підлягаєзадоволенню,оскільки постанову старшогодержавного виконавцяКиївського відділудержавної виконавчоїслужби ум.Полтаві Східногоміжрегіонального управління Міністерстваюстиції КузьміноїВ.С. від04.10.2024р. винесено із порушенням вимог діючого законодавства, відповідно, вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

На підставі вище викладеного, у відповідності до вимог ст.ст. 19, 41, 47, 124 Конституції України, ст. 1, 2, 5, 18, 74 Закону України « Про виконавче провадження», ст.ст. 1-5 Закону України « Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", керуючись ст. 12, 13, 18, 76, 80, 82, 258 -261, 451,454 ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміної В.С. про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьміної В.С. від 04.10.2024р. про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у виконавчому провадженні №35979867.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського районного суду Т. В. Чальцева