Рішення № 126675699, 17.04.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 337/6033/24

Провадження №: 2/343/195/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді Андрусіва І.М.,

з участю: секретарів судового засідання - Нікіфорової К.В., Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в режимі відеоконференції, цивільну справу № 337/6033/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Малетина А.Я.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача АТ «Універсал Банк» - Мєшнік К.І. звернувся до суду із позовом (т. 1 а.с. 1-4) до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26.04.2019, у розмірі 195258,13 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що «Monobank» - це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів установлюється кредитний ліміт. Особливістю проєкту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https//www.monobank.ua/terms.

Відповідно до Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно з умовами, зазначеними у цьому Договорі (п. 5.1). Форма надання кредиту: поновлювальний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги (п. 5.5). Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активізації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру банку (а.с. 5.7). На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту з розрахунку 365/366 календарних днів у році за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця (п. 5.9). Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та терміни, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами (п. 5.11). У разі виникнення прострочення зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної у тарифах (п. 5.15). У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту (п. 5.16).

26 квітня 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг від 26.04.2019. При цьому, приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання анкети - заяви в паперовому або електронному вигляді, що надається банком. Положеннями анкети - заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Окрім того в анкеті зазначено: (п. 6.) прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (в тому числі мій електронний підпис обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті, або будуть відкриті мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0327f043bb369cd6371302c3038df484331691ce860cd9b0a1d77400d30edc2fd, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису в мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з договором".

На підставі укладеного договору, відповідач ОСОБА_1 , отримав кредит у розмірі 45 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 ..

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач ж не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Станом на 30.04.2023 у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість стала простроченою. Банк 30.04.2023 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте відповідач на контакт не виходив та не вжив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим кредит став у формі «на вимогу».

Загальний залишок заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за договором станом на 19.09.2024 становить 195258,13 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 195258,13 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. подав відзив (т. 1 а.с. 87-89), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача АТ «Універсал Банк» та стягнути з позивача понесені судові витрати. Суть заперечень проти позову зводяться до того, що умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , що свідчить про необізнаність останнього про розмір відсотків визначених банком. Сама ж анкета заява не містить даних про розмір відсотків.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» - Мєшнік К.І. подав відповідь навідзив (т. 1 а.с. 95-106), в якій просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» доступні на сайті банку з моменту набуття їх чинності, а тому відповідач ОСОБА_1 мав безперешкодний доступ до них в момент укладення договору. Підписуючи анкету заяву, відповідач ОСОБА_1 погодився, що він ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту. Факт відкриття рахунку, отримання відповідачем ОСОБА_1 банківської картки та встановлення кредитного ліміту підтверджується відповідними довідками. Згідно із випискою про рух коштів по картці, всього за весь час користування карткою, відповідач ОСОБА_1 сплатив 776816,59 грн., а витратив 972074,72 грн. Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «Універсал Банк» становить 195258,13 грн.

У судове засідання представник позивача АТ «Універсал Банк» - Мєшнік К.І. не з`явився, хоча про місце, дату і час проведення такого був повідомлений належним чином. В поданому разом із позовною заявою клопотанні (т. 1 а.с. 6) просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

13 листопада 2024 року ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження із повідомленням сторін.

16 грудня 2024 року ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя дану справу, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передано до Долинського районного суду Івано Франківської області.

Дана справа надійшла до Долинського районного суду Івано Франківської області 14.01.2025 та за наслідками автоматизованого розподілу була визначення для розгляду судді Андрусіву І.М.

Ухвалою суду від 20.01.2025 дану справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання з повідомленням сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. 18.02.2025 подав клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 18.02.2025 задоволено.

25 лютого 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. подав відзив.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» - Мєшнік К.І. 26.02.2025 подав відповідь на відзив.

06.03.2025, 26.03.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. подав клопотання про відкладення судових засідань з метою ознайомлення з матеріалами справи та формуванням позиції захисту.

Ухвалою суду від 18.03.2025, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Малетина А.Я., у позивача АТ «Універсал Банк» витребувано докази.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 26.04.2019 підписав анкету заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал банк». У анкеті - заяві зазначено, що відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов договору; вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Підтвердив, що ця анкета - заява є заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису, а також погодився з тим, що ця анкета заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг і що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0327f043bb369cd6371302c3038df484331691ce860cd9b0a1d77400d30edc2fd, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису в мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором (т. 1 а.с. 22).

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 25.02.2025 (т. 1 а.с. 150), відповідачу ОСОБА_1 було відкрито рахунок НОМЕР_3 та надано картку НОМЕР_1 .

Згідно із довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту (т. 1 а.с. 151), відповідачу ОСОБА_1 26.04.2019 було встановлено на картці НОМЕР_1 кредитний ліміт в розмірі 20000 грн., який 15.06.2020 було збільшено до 45000 грн.

На підтвердження позовних вимог, позивачем до матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK| Universal Bank) (т. 1 а.с. 23-35), умови використання Чорної картки monobank (т. 1 а.с. 36-37) та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (т. 1 а.с. 38-40). Однак суд звертає увагу на те, що вказані документи не містять будь - якого підпису відповідача ОСОБА_1 . При цьому, вказані умови набувають чинності з 27.11.2021.

Також представником позивача до матеріалів відповіді на відзив долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK), які, як стверджує представник позивача, в редакції чинній на момент укладення договору (т. 1 а.с. 181-222), та за твердженням представника позивача були надані для ознайомлення відповідачу ОСОБА_1 перед укладенням кредитного договору.

Як ствердив представник позивача, у зв`язку з невиконанням умов договору, у відповідача ОСОБА_1 перед банком утворилася непогашена заборгованість.

Згідно із долученим до матеріалів позову розрахунком заборгованості за договором № б/н від 26.04.2049 (т. 1 а.с. 7-20), укладеним між Універсал Банком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 19.09.2024, загальна заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 195258,13 грн. При цьому, у вказаному розрахунку відображені процентна ставка (поточна), процентна ставка (прострочена), відсотки за порушення грошового зобов`язання, сплачені відсотки та сума погашення за наданим кредитом.

Відповідно до руху коштів по картках НОМЕР_4 та НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 108-149), кредитний ліміт (станом на 21.03.2024) 45000 грн., заборгованість (станом на 21.03.2024) 211258,13 грн., баланс на початок періоду 20000 грн., баланс на кінець періоду 166258,13 грн., сума витрат за період 972074,72 грн., сума зарахувань за період 760816,59 грн. Водночас, як зазначив у поданій відповіді на відзив представник позивача, відповідачем ОСОБА_1 додаткового було сплачено ще 16000 грн (період з 22.03.2024 по 25.02.2025). Таким чином, сума зарахувань становить 776816,59 грн.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору.

ІV. Оцінка суду:

заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить такого висновку.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України, зокрема, як передбачено у п. 3 ч. 1 цієї статті, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Публічним договором є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).

Судом встановлено, що при укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляло АТ «Універсал Банк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, судом встановлено, що 26.04.2019 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У анкеті - заяві до договору про надання банківських послуг відповідач ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета - заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг.

Водночас, суд звертає увагу на те, що в самій анкеті - заяві не визначені умови кредитування, у тому числі й процентна ставка, можливість зміни банком в односторонньому порядку умов договору та інше.

Представник позивача вказує на те, що умови кредитного договору, укладеного між ним та відповідачем, визначені вУмовах і правилах надання банківських послуг, а також у Тарифах і Паспорті, розміщеними на його сайті.

Однак матеріали справи не містять підтверджень про ознайомлення відповідача ОСОБА_1 з основними умовами кредитування, оскільки жоден з вищенаведених документів не містить його підпису, як і немає доказів, що саме ці Умови і Правила обслуговування розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету - заяву до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, списання по яких відображені у розрахунку заборгованості та виписці по руху коштів.

Роздруківка із сайту позивача та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що долучаючи під час розгляду справи Умови та правила, які, як ствердив представник позивача, діяли на час підписання анкети заяви відповідачем, сторона позивача надає такі без підпису останнього (власноручного чи електронного).

Більше того, долучені до матеріалів справи представником позивача заяви клієнта (т. 1 а.с. 152, 155, 158, 162, 166, 170, 174) хоча і підписані ЕЦП відповідача ОСОБА_1 , однак такі також не містять підтвердження того, що відповідач був ознайомлений із умовами кредитування, оскільки такі містять посилання на умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», з якими, як судом встановлено, відповідач не був ознайомлений належним чином.

Суд також зазначає, що в даному спорі договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України

«Про захист прав споживачів»).

Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятій 09.04.1985 №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й умов та правил надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті - заяві основних умов кредитування, домовленості сторін про сплату відсотків, комісій надані банком умови та правила обслуговування і тарифи не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Оскільки умови і правила обслуговування, витяг з тарифів, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підписів відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети - заяви.

Щодо долученого до матеріалів справи паспорта споживчого кредиту, то суд оцінює вказаний доказ з урахуванням позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23.05.2022, справа № 393/126/20, згідно з якою потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитовця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За таких обставин Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вбачає наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020, справа №284/157/20-ц (провадження №61- 13569св20), від 18.11.2020, справа №313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.12.2019, справа №467/555/19 (провадження №61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

У даному випадку паспорт споживчого кредитування, який у Законі України «Про споживче кредитування» трактується як інформація, яка надається споживачеві перед укладенням договору про споживчий кредит, в силу згаданої позиції Верховного Суду може свідчити тільки про ознайомлення відповідача з можливістю зміни умов кредитування, надання можливості порівняти різні пропозиції кредитодавця, але аж ніяк не може бути підтвердженням того, на які саме умови він пристав. Крім того, паспорт споживчого кредитування, який долучений до справи, не містить жодного підпису відповідача: ні власноручного, ні електронного, а відповідна графа з назвою «підпис споживача» є незаповненою.

Таким чином, враховуючи вищевказане, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Універсал Банк» повідомив відповідача ОСОБА_1 про умови кредитування та узгодив зі ним саме ті умови, які вважає узгодженими та на які посилається. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Разом з тим, з долученої до позовної заяви виписки по руху коштів (т. 1 а.с. 108-149) встановлено, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, що підтверджує існування кредитних правовідносин між ним та банком, однак не повертав своєчасно останньому грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, судом не здобуто доказів щодо підстав нарахування процентів та їх стягнення, їх необґрунтоване погашення за рахунок кредитних коштів, що призводило до збільшення тіла кредиту, а тому, суд вважає за необхідне провести розрахунки тих коштів, якими фактично відповідач скористався, та тих, які він вніс на погашення заборгованості.

При цьому, суд за основу перерахунку бере розрахунок заборгованості (т. 1 а.с. 7-21), а також рух коштів по картці (т. 1 а.с. 108-149), які є первинними документами, що підтверджують факт списання/зарахування коштів з/на рахунок клієнта.

Так, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 була сплачено 776816,59 грн., внесені на погашення заборгованості. Також, відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 115603,40 грн нарахованих відсотків (фактичне погашення яких відбулось за рахунок кредитних коштів). 972074,72 грн було витрачено відповідачем ОСОБА_1 .

Таким чином, шляхом проведення математичних розрахунків, відповідачем ОСОБА_1 всього на погашення заборгованості було сплачено 892419,99 грн.

Отже, різниця між витратами відповідача ОСОБА_1 та внесеними ним коштами становить 79654,73 грн (972074,72 грн 892419,99 грн).

Враховуючи викладене вище, судом встановлено, що позивачем АТ «Універсал Банк» за рахунок тіла кредиту стягувалися з відповідача відсотки за користування кредитом, розмір яких сторонами не узгоджувався, і тим самим збільшувалося тіло кредиту, а тому суд приходить висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 79654,73 грн неповернутих ним коштів, які є різницею між витраченими і повернутими коштами на момент нарахування заборгованості.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 3 ст. 2 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.

V. Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вимогами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31426237115 від 04.10.2024 (т. 1 а.с. 49), а тому, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача 79654,73 грн боргу, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з нього на користь позивача 1235,26 грн (79654,73 грн х 3 028 грн / 195258,13 грн) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо понесених судових витрат стороною відповідача, то згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Беручи до уваги, що представник відповідача заявив про те, що докази про розмір понесених його довірителем витрат на професійну правничу допомогу буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд на підставі п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України, вважає за необхідне у резолютивній частині вказати про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

На підставі вищевикладеного, ст. 3, 4, 267, 512, 514, 516, 517, 526, 633, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 13, 141 ЦПК України та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором №б/н від 26.04.2019, у розмірі 79654 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 73 копійки та 1235 (одну тисячу двісті тридцять п`ять) гривень 26 копійок сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Малетин Андрій Ярославович, протягом п`яти днів після ухвалення рішення, а саме до 22.04.2025 (включно), має право подати докази щодо розміру понесених судових витрат.

Для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання на 24 квітня 2025 року о 15.30 годині у приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, що знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Обліски, 115 Калуського району Івано - Франківської області (зал судових засідань №1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя: І.М.Андрусів