Вирок № 126654863, 16.04.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4991/24

Провадження № 1-кп/309/324/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12024071050000560 від 05.10.2024) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м.Миронівка,Київської області,мешканки АДРЕСА_1 ,громадянки України,пенсіонерки,з середньоюосвітою,одруженої,раніше несудимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 04 жовтня 2024 року, близько 10:40 год, перебуваючи в приміщення «Артека 911», яке розташоване за адресою м.Хуст, вул. Карпатської Січі, №53Б, Закарпатської області, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, з метою незаконного власного збагачення, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, умисно, таємно, під час дії указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон марки «Infinix Note 30» модель Х6833В, помаранчевого кольору, який знаходився на прилавку каси №1, вартістю 5363 грн, що належить ОСОБА_5 , чим спричинила їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 4 статті 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину по пред`явленому їй обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, не визнала суду пояснила, що 04.10.2024 вона зайшла в аптеку. Погода була погана, падав дощ. Підійшла до прилавка і працівник аптеки покликала її до другої каси. Там вона поставила свою на поличку перед касою. На своєму телефоні показала заказ. Дістала картку з сумки щоб розрахуватися і при цьому деякі речі виклала біля сумки. Якогось телефону потерпілої вона при цьому не бачила. Розрахувалася, забрала ліки, зібрала свої речі в сумку, взяла зонт і пішла. Телефон потерпілої взяла випадково зі своїми речами. Ліки при цьому поставила у боковий карманчик сумки. Ще зайшла в іншу аптеку, яка поряд, а потім пішла до міськради де чоловік припаркував автомобіль, її телефон у цей час був у кармані куртки. Поїхали додому. Вдома роздягнулися, забрала ліки з бокового краманчика сумки, і сумку поставила в гардеробі на другому поверсі, і до сумки не верталася. Весь час не було чути щоб телефон дзвонив. У неділю пішли до церкви. Після церкви виявила телефон у сумці. Подумали з чоловіком та вирішили в понеділок зайти в аптеку або в поліцію. У понеділок до обіду прийшла поліція і вона видала телефон. Чому телефон був виключений, вона не знає. Коли телефон був у сумці ніяких дзвінків вона не чула.

Не зважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що подія відбулася в п`ятницю, падав дощ. Біля 11 год вона пішла в аптеку взяти дітям сироп. З свого телефона продиктувала номер замовлення. Оскільки не було решти, то розрахувалася карткою і телефон поставила на поличку перед касою. Поставила екраном донизу. Її телефон кислотного оранжевого кольору, дуже замітний. Залишила телефон на прилавку, відійшла вбік, а потім пішла. Повернулася на роботу де їй сказали, що телефонували їй в аптеку щоб взяла ліки і співробітникам. На роботі декілька разів дзвонили на телефон і на той момент він уже був виключений. Це було десь через 10 хв, бо від аптеки до роботи недалеко йти. Телефону півроку, він був з майже повною батареєю. Вона завжди слідкує щоб телефон був заряджений, бо їй часто телефонують, і має бути на зв`язку. Вона повернулася в аптеку де їй сказали, що після неї було лише двоє людей. Викликали поліцію. У понеділок подзвонили, що телефон знайшли, потім його відправили на експертизу і їй повернули десь через півтора тижні. Ствердила, що до того часу як знайшли телефон він не появлявся у мережі, зокрема ніхто зі знайомих хто їй телефонував не говорив, що приходила відповідна SMS. Сам по собі телефон виключитися не міг, він майже новий, не глючить. На момент пропажі телефон був не запаролений. Коли вона забрала телефон і включила його, то він мав десь 70% заряду. Має претензії до обвинуваченої матеріального та морального характеру.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що той телефон вони з дружиною виявили у сумці у неділю, коли йшли з церкви до магазину. Вирішили, що в понеділок віднесуть його в поліцію або в аптеку. Однак у понеділок прийшла поліція і дружина видала їм телефон. В аптеку дружина ходила йому за ліками у п`ятницю. Коли знайшли телефон, то вони його не чіпали, не включали, на телефон ніхто не дзвонив. Дружину з аптеки він чекав у автомобілі, коли вона вернулася з аптеки у неї в руках була сумка і зонт. Сумку вдома вона поставила в гардеробну. Звідки діставала ліки не пам`ятає.

Згідно протоколу огляду речового доказу від 18.10.2024, оглянуто CD-диск з трьома відеофайлами.

- При перегляді першого файлу встановлена дата 2024-10-04, на відео знаходиться приміщення «Аптека 911», на відеозаписі фармацевт знаходиться біля каси. О 10:36:11 до приміщення аптеки зайшла потерпіла ОСОБА_5 ; о 10:36:28 ОСОБА_5 , взяла товар та підійшла до каси №2, де розрахувалась за товар банківською карткою; о 10:38:35 ОСОБА_5 відійшла від каси та знаходиться у приміщенні аптеки; о 10:40:46 до приміщення аптеки заходить ОСОБА_3 , яка підійшла до каси №1, однак фармацевт повідомив даній особі, щоб підійшла до каси №2; о 10:42:04 потерпіла ОСОБА_5 покинула дану аптеку; о 10:43:21 ОСОБА_3 покинула дану аптеку;

- При перегляді другого файлу встановлена дата 2024-10-04, на відео знаходиться приміщення «Аптека 911». О 10:36:36 ОСОБА_5 підійшла до каси №2, де розрахувалась за товар банківською карткою, у цей момент у неї в руках знаходився мобільний телефон марки «Infinix Note 3», модель Х6833В, помаранчевого кольору, з якого вона показувала фармацевту замовлення, і який вона поставила на полицю у нижній частині біля каси; о 10:38:37 ОСОБА_5 відійшла від каси та знаходиться в приміщенні аптеки, де в той момент вона залишила мобільний телефон марки «Infinix Note 3», модель Х6833В, помаранчевого кольору, на полиці у нижній частині біля каси №2; о 10:41:02 до каси №2 підійшла ОСОБА_3 , та вела розмову з фармацевтом, і під час розмови ОСОБА_3 надавала дані зі свого мобільного телефону та розрахувалась банківською карткою; о 10:43:19 ОСОБА_3 відійшла від каси з особистими речами та йшла до виходу з даного приміщення;

- При перегляді третього файлу встановлена дата 2024-10-04, на відео знаходиться приміщення «Аптека 911». О 10:36:36 ОСОБА_5 підійшла до каси №2, де розрахувалась за товар банківською карткою, у цей момент у неї в руках знаходився мобільний телефон марки «Infinix Note 3», модель Х6833В, помаранчевого кольору, який вона поставила на полицю у нижній частині біля каси; о 10:38:37 ОСОБА_5 відійшла від каси та знаходиться в приміщенні аптеки, де в той момент вона залишила мобільний телефон марки «Infinix Note 3», модель Х6833В, помаранчевого кольору, на полиці у нижній частині біля каси №2; о 10:41:02 до каси №2 підійшла ОСОБА_3 , та вела розмову з фармацевтом, і під час розмови ОСОБА_3 надавала дані зі свого мобільного телефону та розрахувалась банківською карткою; о 10:43:19 ОСОБА_3 відійшла від каси з особистими речами та йшла до виходу з даного приміщення.

У судовому засіданні було переглянуті усі три відеозаписи, і суд констатує, що інформація, зафіксована на відеозаписах відповідає змісту протоколу огляду речового доказу від 18.10.2024. Зокрема не відеозаписах зафіксовано, як 04.10.2024 біля 10:36 год ОСОБА_5 заходить до аптеки, в руках у неї знаходиться телефон помаранчевого кольору. Вона підходить до каси №2, з телефона показала замовлення, і телефон ставить внизу каси на прилавок. Потім розраховується карткою і відходить від каси без телефону в руках до стелажів з ліками. Десь о 10:40 до аптеки заходить ОСОБА_3 . В руках у неї є сумка, яку вона ставить на той же прилавок внизу каси №2. Також в руках у ОСОБА_3 є її власний телефон. На своєму телефоні ОСОБА_3 показала фармацевту замовлення і поставила телефон у свою сумку. О 10:42 ОСОБА_5 вийшла з аптеки. О 10:43 ОСОБА_3 розрахувалася, забрала речі і вийшла з аптеки.

Згідно протоколу огляду місця події від 07.10.2024, за участю ОСОБА_3 , безпосереднім об`єктом огляду є мобільний телефон Infinix Note 3», модель Х6833В, помаранчевого кольору, який знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 . Даний телефон вона знайшла у аптеці, що в м.Хуст у приміщенні «Аптека 911» біля «АТБ». У даному телефоні відсутній захист, ІМЕІ НОМЕР_1 , з мобільним номером телефону НОМЕР_2 . Телефон знаходиться у прозорому силіконовому чохлі. При огляду телефону пошкоджень не виявлено. На момент вилучення даного мобільного телефону він був вимкнутий.

Відповідно до протоколу огляду речового доказу від 07.10.2024 об`єктом огляду є мобільний телефон Infinix Note 3», модель Х6833В, помаранчевого кольору. У протоколі перераховані всі характеристики мобільного телефону та вказано, що такий бувший у користуванні, має ознаки зносу у вигляді незначних забруднень, потертостей та подряпин корпусу.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/107-24/10940-ТВ від 10.10.2024 ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки «Infinix Note 30» (Х6833В) помаранчевого кольору, бувшого у використанні, з врахуванням ознак зносу станом на 04.10.2024 становить 5363 грн.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Повертаючись до обставин даної справи суд констатує, що за версією сторони захисту, яка стверджує про невинуватість ОСОБА_3 в інкримінованому їй правопорушенні, вона взяла телефон випадково коли забирала свої речі та сумку з полки перед касою аптеки.

Однак таку версію сторони захисту суд оцінює критично з огляду на таке.

Перш за все суд звертає увагу на те, що телефон потерпілої є яскраво помаранчевого кольору, тобто дуже помітний. Як ствердила потерпіла, свій телефон на полку перед касою вона поставила екраном внизу, тобто тильною помітною стороною доверху. ОСОБА_3 стверджує, що телефон на полці вона не бачила, посилаючись на те, що коли йшла до каси №2, то говорила з фармацевтом і на полку не дивилася. Однак суд констатує, що були ще два моменти коли ОСОБА_3 переводила свій погляд вниз на ту саму полку 1) коли вона викладала свої речі та сумку на полку; 2) коли ставила в сумку свій власний телефон. За таких обставин, на думку суду, дуже малоймовірною є ситуація коли ОСОБА_3 дійсно могла не помітити телефон потерпілої, який лежав на полці на яку ОСОБА_3 склала свої речі та сумку.

Далі суд зазначає, що коли ОСОБА_5 зайшла до аптеки, то її телефон був увімкнений, з нього потерпіла зокрема показувала замовлення. Як чітко ствердила потерпіла у своїх показах, коли вона виявила пропажу телефона, то на нього почали телефонувати співробітники, однак на той час телефон уже був вимкнений. Також потерпіла чітко ствердила, що її телефон майже новий, був майже повністю заряджений і сам виключитися не міг. Такі покази потерпілої є чіткими та послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема з відеозаписом на якому зафіксовано, що потерпіла показувала на своєму телефоні фармацевту замовлення (тобто такий на той момент був включений), та протоколом огляду місця події від 07.10.2024, згідно якого на момент вилучення телефону він був вимкнутий. Сама ОСОБА_3 не змогла надати розумного обґрунтування чому телефон потерпілої було вимкнуто, а лише стверджує, що вона його не вимикала. Суд констатує, що телефон потерпілої ОСОБА_3 поставила о своєї сумки, і доступ до цієї сумки фактично ніхто крім неї не міг мати. Зокрема чоловік ОСОБА_3 у своїх показах декілька разів стверджував, що речі дружини його не цікавлять і він їх не чіпає. А отже єдиною особою, яка могла виключити телефон потерпілої є лише ОСОБА_3 . На думку суду та обставина, що особа після заволодіння чужим телефоном майже відразу виключила його, може лише свідчити про намагання такої особи унеможливити віднайдення телефону його власником. Це у свою чергу свідчить про наявність корисливого мотиву та мети незаконного збагачення за рахунок чужого майна. Іншого якогось розумного пояснення таким діям немає.

Окрім того ОСОБА_3 стверджує, що після того як вийшла з аптеки, вона з чоловіком повернулися додому де сумку поставила у гардеробну і не чіпала її до неділі, коли й знайшла телефон потерпілої в сумці. На запитання прокурора куди вона поставила ліки ствердила, що ліки поставила у боковий карман сумки і звідти їй вдома дістала, а щодо її власного телефону, то ствердила, що він був у кармані куртки. В той же час, з відеозапису убачається, що в аптеці, після заказу ліків, ОСОБА_3 свій мобільний телефон поставила до сумки. А отже для того щоб дістати власний телефон та покласти його до карману куртки, ОСОБА_3 слід було обов`язково заглянути всередину своєї сумки та пошукати там його. І знову ж таки суд констатує, що дуже малоймовірним є в такому випадку те, що ОСОБА_3 знову не помітила у своїй сумці яскравий та дуже помітний телефон потерпілої.

Відтак суд критично оцінює версію сторони захисту про те, що ОСОБА_3 не помітивши, взяла телефон потерпілої, який вона забула на полці в аптеці. Отже саме версія сторони обвинувачення є тою єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - і є тою версію подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Узагальнюючи наведене, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 заволоділа телефоном потерпілої ОСОБА_5 , який вона забула на полці біля каси №2 аптеки, і за обставин даного кримінального провадження обвинувачене не могла не усвідомлювати факт такого заволодіння. Після чого вимкнула такий телефон з метою унеможливлення потерпілій віднайти його, та відповідно щоб зберегти його у своєму володінні. Це у свою чергу свідчить про наявність корисливого мотиву та мети незаконного збагачення за рахунок чужого майна, що є суб`єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України.

Щодо рапорту працівників поліції, на які посилається сторона захисту, стверджуючи, що згідно такого виклик до аптеки поліції відбувся о 13:38, тобто значно пізніше ніж вказує потерпіла у своїх показах, то таке покликання сторони захисту є некоректним. Суд констатує, що відповідних рапортів за даною подією є два. Із обох рапортів у сукупності можна встановити, що ще о 11:28 год 04.10.2024 року було направлено наряд поліції до аптеки, і такий туди прибув о 11:36 год. Указане не суперечить показам потерпілої про те, що вона через короткий проміжок часу повернулася до аптеки де забула телефон, після чого і було викликано поліцію. Отже ставити під сумнів покази потерпілої такі рапорти не можуть.

А тому вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України є доведеною поза розумнім сумнівом.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:

здійснення ОСОБА_3 таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 185 КК України;

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином.

Обвинувачена посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є пенсіонеркою, ветераном праці, раніше не судима.

Також, суд враховує думку потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченої ОСОБА_3 матеріального чи морального характеру.

Згідно досудової доповіді складеної Хустським РВ № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній ризик вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства можливе.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 4 статті 185 КК України, у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінального правопорушення, яке обвинувачена ОСОБА_3 вчинила вперше, особу обвинуваченої, яка є пенсіонеркою, а також досудову доповідь органу пробації, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 без ізоляції її від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 128 КПК України процесуальні витрати за проведення судової експертизи на суму 1989,75 грн. слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченої судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченій стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: мобільний телефон марки «Infinix Note 30» модель Х6833В, помаранчевого кольору, повернути власнику ОСОБА_5 , відеозаписи з камер відеоспостереження на CD диску, про вчинення крадіжки, яка мала місце 04.10.2024, з приміщення аптеки «Аптека 911», яке розташоване за адресою м.Хуст, вул. Карпатської Січі, №53Б, Закарпатської області, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-24/10940-ТВ у розмірі 1989,75 грн.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1