Рішення № 12665413, 19.04.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-1555-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 квітня 2010 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Кузнець Л.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Галактика” про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

09.02.20010 р. позивач в особі свого представника ОСОБА_1, яка діє за довіреністю від 27.11.2009 р., звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача 15 241,50 грн., з яких: 12 725,62 грн. - страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції; 305,82 грн. – три проценти річних за час прострочення виконання зобов’язань; 2210,06 грн. – пеня, а також сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 11.08.2008 № 01/01-001-01123, настанням страхового випадку та невиконанням з боку відповідача умов договору щодо виплати страхового відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав.

Суд вважає можливим ухвалити у справі заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи. Суд, керуючись ст. 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач – ОСОБА_2 11.08.2008 р. уклав із відповідачем договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 01/01-001-01123, за умовами якого (п.п. 4.1, 8.4.4) відповідач зобов’язувався протягом терміну дії договору, тобто до 11.08.2009 р., у разі настання страхового випадку – пошкодження автомобіля „Мазда”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу на праві приватної власності, виплатити страхове відшкодування (а.с. 12).

11.03.2009 р. за участю застрахованого автомобіля, яким керував позивач, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), що підтверджується довідкою ДАІ ВДПІ з обслуговування Бориспільського району (а.с. 8).

Дана подія мала ознаки страхового випадку, тому позивач звернувся до відповідача з відповідним повідомленням за формою, наданою відповідачем (а.с. 9).

Для проведення відновлювального ремонту позивач звернулася до ФОП ОСОБА_3. 13.04.2009 р. між ними підписано акт прийняття-передачі виконаних робіт, відповідно до якого позивач прийняв роботу по ремонту автомобіля „Мазда”, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 11 964,00 грн. Зазначені кошти у повному обсязі були оплачені позивачем, про що свідчить товарний чек від 13.04.2009 № 13104 (а.с. 7).

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до статті 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язань, якщо він не приступив до виконання зобов’язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином суд вважає, що обставини щодо виконання як позивачем, так і відповідачем зобов’язань за договором страхування мають значення для об’єктивного та неупередженого вирішення спору щодо стягнення страхового відшкодування, а тому підлягають доказуванню.

Із змісту п. 10 договору страхування випливає, що відповідач зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування протягом 15 робочих днів з моменту складання страхового акту. Відповідач зобов’язаний прийняти рішення про виплату страхового відшкодування після надання позивачем усього обсягу документів, передбачених п. 9.1.5. цього договору, огляду пошкодженого автомобіля та складання акта огляду, визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку, і визнання відповідачем події страховим випадком, що відображається в страховому акті.

Копія страхового акта позивачем надана не була. Із листа відповідача від 29.07.2009 р. № 02-41983 (а.с. 10), вбачається, що на запит позивача відповідачем надані копії документів по страховому випадку, що стався 11.03.2009 р. із транспортним засобом „Мазда” д/н НОМЕР_1, а саме: копія повідомлення про випадок, копія первинної довідки про ДТП, що дає підстави стверджувати про відсутність інших документів в матеріалах страхової справи, крім зазначених.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів належного виконання ним обов’язку по наданню всіх необхідних документів, передбачений п. 9.1.5. страхового договору, на підставі чого у відповідача виник би зустрічний обов’язок по виплаті страхового відшкодування.

Крім того, відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України (ЦКУ) страхова виплата за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ст.ст. 3, 4, 6 та преамбули Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” даний закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні та забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів. Оцінка майна, майнових прав – це процес визначення їх вартості та дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою вважається оцінка майна, що проведена суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.10.1999 р. № 60/5, дія якого поширюється і на суб’єктів оціночної діяльності, визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу та матеріальних збитків, заподіяних власникам транспортних засобів – це завдання автотоварознавчої експертизи.

Таким чином суд приходить до висновку, що питання визначення реального матеріального збитку, що був заподіяний автомобілю позивача в результаті ДТП може бути вирішене лише фахівцем – суб’єктом оціночної діяльності, який отримав сертифікат на заняття оціночною діяльністю, у акті автотоварознавчої експертизи. Натомість, визначений у позовній заяві розмір матеріального збитку позивач обґрунтовує актом виконаних робіт та товарним чеком. За відсутності акта товарознавчої експертизи суд немає можливості встановити розмір реального заподіяного збитку та встановити, у тому числі, причинно-наслідковий зв’язок між пошкодженнями автомобіля, що були заподіяні в результаті ДТП, та обсягом проведеного ремонту, тобто чи був ремонт проведений виключно по пошкодженням, що виникли в результаті ДТП.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в судовому засіданні не були доведені позивачем, у зв’язку з чим не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 526, 612, 988 ЦКУ, ст.ст. 3, 4, 6 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Положення про порядок проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортних засобів, ст.ст. 10, 57, 60, 212 – 215, 224, 228, 292, 294 ЦПКУ, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Галактика” (код ЄДРПОУ 30026143) про стягнення страхового відшкодування, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя: