Ухвала суду № 126652963, 15.04.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 552/1773/25

Провадження № 2/545/1140/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Цибізової С.А.,

з участю секретаря: Гречко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача у березні 2025 року звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з урахуванням інфляційних втрат, трьох відсотків річних в сумі 34085,03 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді Полтавського районного суду від 04.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі н надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 зауважила, що на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Відповідно до ч.4ст.263ЦПК України привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є неналежне виконання зобов`язань, які випливають з надання послуг централізованого постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 10.04.2025 квартира загальною площею 36,6 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м. знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Тобто, предметом позову є зобов`язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна, для якого положеннями ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність.

Положеннями статті 31ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст.32ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин вважаю, що дана справа не підсудна Полтавському районному суду Полтавської області і її необхідно передати за виключною підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31-32, 187, 260-261, 316, 353-354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Цивільну справу №552/1773/25 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, передати на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С. А. Цибізова