Ухвала суду № 126642036, 15.04.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12405/24

№ провадження 1-в/646/26/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові подання начальника державної установи «Диканівська виправна колонія №12» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про приведення вироку суду стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024,

в с т а н о в и в:

Начальник державної установи «Диканівська виправна колонія №12» полковник внутрішньої служби ОСОБА_5 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із поданням про приведення вироку Кегичівського районного суду Харківської області від 23.06.2022 стосовно ОСОБА_4 у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024(далі за текстомЗакон №3886-ІХ).

В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_4 відбуває покарання у державній установі «Диканівська виправна колонія №12».

Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 23.06.2022 ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання частково приєднане невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Московського районного суду м. Харкова від 15.03.2021, остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Відповідно до діючого вироку Кегичівського районного суду Харківської області від 23.06.2022 ОСОБА_4 вчинив 20.04.2022 кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, чим завдав матеріальну шкоду в сумі 585,20 грн.

Законом №3886-ІХвчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.

Представник державної установи «Диканівська виправна колонія №12» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав.

Прокурор в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд подання без його участі.

Відповідно до приписів абз. 2 ч. 5ст. 539 КПК України, відсутність представника уповноваженого органу відбування покарання та прокурора не перешкоджає проведенню судового розгляду.

З`ясувавши позиції сторін судового провадження, перевіривши доводи подання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

09.08.2024 набрав чинностіЗакон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1статті 3 КК Українивстановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становитьКК України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Українивизначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, щоЗакон України № 3886-IX від 18.07.2024, яким унесені зміни дост. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенніст. 5 КК Українидля тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогост. 51 КУпАП.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Указане положення цілком узгоджується із вимогамист. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 23.06.2022 ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання частково приєднане невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Московського районного суду м. Харкова від 15.03.2021, остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Матеріальна шкода, завдана ОСОБА_4 вказаним злочином складає 585,20 грн.,що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 23.06.2022, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність.

Частиною 2статті 74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

За таких обставин, подання начальника державної установи «Диканівська виправна колонія №12» стосовно засудженого ОСОБА_4 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогамиЗакону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст.5, ч. 2 ст.74 КК України, ст. ст.372,376,537,539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Подання начальника державної установи «Диканівська виправна колонія №12» полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про приведення вироку суду стосовно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимогЗакону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»№3886-IXвід 18.07.2024 - задовольнити.

На підставі ч. 2ст. 74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 23.06.2022 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вирок Московського районного суду м. Харкова від 15.03.2021 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3, 309 ч.1, 185 ч.2, 70 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк встановлений на 3 роки виконувати самостійно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Суддя ОСОБА_1