Ухвала суду № 126641657, 15.04.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/695/24

провадження № 2/624/20/25

УХВАЛА

15 квітня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області клопотання позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агропрогрес» про розірвання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати додаткову угоду від 10червня 2013року до договору оренди земельної ділянки від 10 червня 2013 року з кадастровим номером 63233155100:09:003:0006 площею 4,2023 га укладеної між ПП «Агропрогрес» та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати державну реєстрацію права, стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір в розмірі 1211,20 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, є власником земельної ділянки площею 4,2023 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим №63233155100:09:003:0006, що розташована на території Кегичівської селищної ради. Цю земельну ділянку позивач успадкувала після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до актуальних записів ДРРП існує запис №37728618 про реєстрацію права оренди згідно договору оренди б/н від 10.06.2013 та додаткової угоди до цього договору за №б/н від 14.08.2015. З метою з`ясування обставин укладення договору оренди та ознайомлення з договорами оренди позивач звернулася до орендаря 06.03.2024 та 25.04.2024 з заявою про надання примірника договору оренди від 10.06.2013, але відповіді не отримала. Відповідно до рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 30.06.2020 визнано право власності на спадкове майно ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_4 , який не встиг оформити спадщину та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно листа від 10.06.2024 №126 ПП «Агропрогрес» надано відповідь на адвокатський запит від 05.07.2024 де зазначено інформація про укладання договору оренди землі між ПП «Агропрогрес» та ОСОБА_2 в подальшому додаткової угоди, та спадкоємцем ОСОБА_3 , яка писала заяву та просила укласти на 49 років. Також, повідомлено, що ОСОБА_5 отримувала позику в розмірі 60 тис. грн. орендної плати наперед. З урахуванням вище наведеного позивач вважає, що розірвання судом додаткової угоди від 10.06.2013 до договору оренди земельної ділянки від 10.06.2013 укладеної між Приватного підприємства Агропрогрес та ОСОБА_2 є вимогою яка є належним способом захисту порушеного права власності ОСОБА_1 . Так як, спадкоємиця ОСОБА_3 тривалий час проживала у житловому будинку, який належить позивачу та спілкувалася з нею, з різних питань, неодноразово зверталася по допомогу в тому числі і матеріальну, не мала регулярного отримання коштів від орендаря у встановлені строки. Відповідач надав на адвокатський запит копію листа ОСОБА_3 та копію договору оренди від 12 листопада 2020 року та копію заяви про прохання та підтвердженням, що її чоловік ОСОБА_6 дійсно підписував додаткову угоду та їй відомо про строк складання та його зміст. А, отже існування даної заяви та підписання 12 листопада 2020 року договору оренду ОСОБА_3 ставить під сумнів, підписання додаткової угоди особисто ОСОБА_2 додаткова угода укладено строком на 49 років. З огляду на те, що при проживанні у будинку позивача, померла ОСОБА_3 надавала для зберігання копії та оригінали різних документів, в тому числі і копію паспорта, в якій чітко вбачається різниця підписів між додатковою угодою та паспортом ОСОБА_2 , а тому ставить під сумнів волевиявлення учасника правочину, що є підставою для визнання його недійсним в силу припису частини першої статті 215 ЦК України.

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання. Зобов`язано Приватне підприємство «Агропрогрес» надати до суду документи про сплату орендної плати за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 63233155100:09:003:0006 з 2013 року по теперішній час.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

12 лютого 2025 року на адресу надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, а саме: надання додатково достовірних вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_2 , які можуть міститися в оригіналах офіційних та різнохарактерних документах: нотаріальних документах (заявах, довіреностях, заповітах тощо), у квитанціях, у відомостях на отримання пенсії чи матеріальної допомоги, виконаних у період, наближений до часу виконання досліджуваних документів, зокрема з 2010 по 2015 роки (Відповідно до п. 1.3- 1.9 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін`юсту України від 08.10.1998 №53/5, вільні зразки повинні надаватися, по можливості, не менше ніж у 15 документах, виключно оригінали документів). Крім того, експерт просить уточнити чи дійсно належить підпис ОСОБА_2 , що міститься у платіжній відомості №2 за липень 2015 рік, оскільки вказаний підпис вирізняється за рядом загальних і окремих ознак від інших підписів, наданих у якості порівняльного матеріалу ОСОБА_2 . Для виконання клопотання експерт повернув матеріали цивільної справи №624/695/24 до суду.

Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року провадження у справі було поновлено.

19.03.2025 до суду надійшла заява від позивача про зміну підстав позову. Заяву обґрунтовує тим, що проведення судової почеркознавчої експертизи неможливе з поважних підстав так як експертом повернуті матеріали справи без проведення експертизи, оскільки позивач не має додаткових підписів ОСОБА_2 , а лише кількість примірників підпису ОСОБА_7 , - більше 5-ти, тому вважає за необхідне змінити підставу позову, а саме, обставин на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Згідно договору оренди земельної ділянки №6323155100:09:003:0006 загальною площею 4,2023 га та додаткової угоди від 14.08.2015 укладеної з ОСОБА_2 . Земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача. Згідно з п. 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кегичівської селищної ради. Відповідно до п. 8 Договору, договір укладено строком на 10 років з урахуванням додаткової угоди від 14.08.2015 п. 8 укладено на 49 років. Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку на який йог обуло укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, ліквідації юридичної особи орендаря, договір припиняється також в інших випадках передбачених законом. Тобто договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Пунктом 9 Договору передбачено, що становить не менше 3.0% від грошової оцінки земельної ділянки або у вигляді натуральної оплати згідно з додатку до договору оренди земельної ділянки. Відповідно до п. 10 Договору, обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору. Орендна плата вноситься у такі строки до 01.12. поточного року, один раз на рік. Отже, з урахуванням п.п. 8,9-11 Договору, власнику ОСОБА_3 , яка оформила спадщину після смерті ОСОБА_7 не сплачувалася орендна плата з 2020 року, що є порушенням умов договору, п. 37 договір припиняється також в інших випадках передбачених законом, тобто систематична несплата орендної плати п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України. Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма в такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до більш загальної норми ч. 2 ст. 651 ЦК України немає потреби. Відповідач не сплачував орендну плату з 2020 року по 2025 рік, що є 2 і більше рази. Позивач, яка власник не отримувала будь-яких коштів взагалі. Наданий відповідачем, договір оренди земельної ділянки від 12.11.2020 не має інформації щодо виплати орендної плати ОСОБА_8 . Та даний договір не внесений до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається один раз у 3 роки, що було порушено відповідачем. Згідно з п. 14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення, що також не виконується відповідачем.

11.04.2025 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме, з ГУ ДПС у Харківській області інформації щодо сплати ПП «Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 00707998) всіх податків та зборів при сплаті орендної плати згідно з договором оренди від 10.06.2013 та додаткової угоди від 14.08.2015 за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 63233155100:09:003:0006 площею 4.2023 га по орендодавцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 2013 по 2015 рік, та ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 2021 по 2022 роки.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи у підготовче засідання не з`явились.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглядаючи заявлені клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Разом з заявою про зміну предмету позову до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах.

Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред`явлений позов з абсолютно нових мотивів.

Слід зауважити, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п.7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

За таких обставин суд приходить до висновку про прийняття заяви про зміну підстав позову.

Подальший розгляд справи підлягає з урахуванням зміни підстав позову.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено, який доказ витребується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе, що є складнощі в їх отриманні, підстави, за яких заявник вважає, що докази знаходяться в іншої особи, належність доказів та допустимість засобів доказування.

З метою об`єктивного вирішення спору у контексті з правовими приписами ст.ст. 10, 213 ЦПК України, суд доходить висновку про доцільність задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки встановлено, що вищевказана інформація має значення для вирішення справи, призначення почеркознавчої експертизи, а позивач не має можливості надати докази у справі.

У зв`язку з витребуванням доказів, суд, відповідно до ч.2, ст. 198, ч.2 ст. 223 ЦПК України, відкладає підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 84, 95, 197, 198, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Прийняти заяву позивача про зміну підстав позову.

Продовжити розгляд справи з урахуванням зміни підстав позову.

Клопотання про витребування доказів - задовольнити.

Зобов`язати з Головне управління Державної податкової служби у Харківській області надати до суду інформацію щодо сплати ПП «Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 00707998) всіх податків та зборів при сплаті орендної плати згідно з договором оренди від 10.06.2013 та додаткової угоди від 14.08.2015 за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 63233155100:09:003:0006 площею 4.2023 га по орендодавцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 2013 по 2015 роки, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 2021 по 2022 роки.

Докази надати до наступного підготовчого засідання.

Підготовче засідання відкласти до 13 години 00 хвилин 20 травня 2025 року.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 7-9 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України за невиконання ухвали з відповідальної особи може бути стягнуто штраф в дохід державного бюджету у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду докази.

У підготовче засідання викликати учасників справи, направити їм копію цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В. Богачова