Рішення № 12664158, 05.11.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

.

Справа № 2-511/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

представника позивача - Іщенка Д.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Корсунь-Шевченківському справу за позовом КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «ФЕНІКС-ЧЕРКАСИ» до ОСОБА_4 з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 14319 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом та судові витрати у справі в сумі 143,20 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач вказав, що 21.12.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачеві було надано кредит в сумі 9970 грн. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2009 року з відповідача була стягнута заборгованість за кредитом у розмірі 12245 грн, але відповідач продовжував користуватися кредитними коштами до 21 червня 2010 року, у зв*язку з чим, на думку позивача, має сплатити відсотки за користування кредитом за вказаний період.

В подальшому позивач свої вимоги змінив і просив суд стягнути з відповідача кошти в сумі 11665,13 грн.

Обгрунтовуючи змінені вимоги позивач зазначив, що рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2009 року з відповідача була стягнута заборгованість за кредитом у розмірі 12245 грн, та судові витрати у справі, але відповідач продовжував користуватися кредитними коштами до 21 червня 2010 року, тобто упродовж вказаного періоду фактично не виконав рішення суду. За таких обставин позивач просив суд в порядку ст.ст. 599, 625, 22, 550, 549, 551 ЦК України стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 1363,74 грн, в рахунок 3% річних 445,48 грн, в рахунок упущеної вигоди 6619,75 грн, пеню 3226 грн, а всього 11665,13 грн.

У суді позивач змінені позовні вимоги підтримав та надав суду відповідні розрахунки на їхнє підтвердження.

Представник відповідача у суді позовні вимоги не визнала і надала письмові заперечення відповідача, згідно яких останній вважає, що після дострокового розірвання кредитного договору рішенням суду від 30.03.2009 року припинилися його зобов*язання перед позивачем. Тривале виконання судового рішення сталося через неналежне виконання своїх обовязків органами державної виконавчої служби, а крім того, позивачем був пропущений строк спеціальної позовної давності, встановлений ст.258 ЦК України, про застосування якого відповідач просив суд.

Представник третьої особи у суді пояснила, що органами ДВС вживалися всі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо примусового виконання рішення суду від 30.03.2009 року і 21.06.2010 року боржником ОСОБА_4 була погашена заборгованість перед кредитною спілкою.

Згідно п. 9.2 кредитного договору № 568Кк від 21 грудня 2007 року, укладеного між сторонами, цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов*язань за ним в повному обсязі.

Згідно заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2009 року, яке набрало законної сили 10.04.2009 року, з відповідача була стягнута заборгованість за кредитом у розмірі 12245 грн станом на 30.03.2009 року та судові витрати у справі на загальну суму 152,46 грн./а.с.9/.

Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції №353 від 24.06.2010 року /а.с. 61/ виконавче провадження у справі було відкрите 15.04.2009 року, а 21.06.2010 року закрите у зв*язку з тим, що цього числа відповідач повністю сплатив борг позивачеві в сумі 12245,23 грн. Протягом виконавчого провадження органи ДВС вживали необхідні заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Згідно уточненого розрахунку збитків, завданих позивачеві /а.с.67 /, грошове зобов*язання було прострочене на 447 днів. Середній індекс інфляції за період з березня 2009 року по червень 2010 року склав 11%, що потягло втрати від інфляційних процесів на суму 1346,97 грн. Збитки, визначені ч.2 ст.625 ЦК України /3% річних/ склали за вказаний період 446,21 грн; упущена вигода /в порядку ст.22 ЦК України/ - 6538,34 грн; пеня в порядку ст.549 ЦК України становить 3185,41 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що змінений позов підлягає до часткового задоволення.

У суді встановлено, що 21.12.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачеві було надано кредит в сумі 9970 грн. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2009 року у справі № 2-124/09 був розірваний зазначений кредитний договір, з відповідача була стягнута заборгованість за кредитом станом на 30.03.2009 року у розмірі 12245 грн, та судові витрати у справі на загальну суму 152, 46 грн.

15 квітня 2009 року відділом державної виконавчої служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції було відкрите виконавче провадження у справі, а 21.06.2010 року закрите у зв*язку з тим, що цього числа відповідач повністю сплатив борг позивачеві в сумі 12245,23 грн, тобто протягом 447 днів відповідач не виконав рішення суду в частині виконання грошових зобов*язань і продовжував користуватися коштами позивача, внаслідок чого у ОСОБА_4 настала відповідальність за порушення виконання грошового зобов*язання, передбачена Цивільним кодексом України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 1346,97 грн в рахунок відшкодування інфляційних втрат та 446,21 грн в рахунок відшкодування 3% річних грунтуються на вимогах закону, а тому підлягають до задоволення повністю.

В ч. 1 ст. 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене /упущена вигода/.

При цьому ч.4 ст.623 ЦК України передбачено, що при визначенні неодержаних доходів /упущеної вигоди/ враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування упущеної вигоди не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не надано достовірних доказів вжиття заходів щодо отримання доходів від коштів, які після ухвалення рішення суду від 30.03.2009 року продовжували перебувати у користуванні відповідача.

Частиною першою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов*язання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення неустойки /пені/, оскільки вимоги позивача грунтуються на вимогах закону.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення зміненого позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача втрат від невиконання грошових зобов*язань, в т.ч. втрат від інфляційних процесів на суму 1346,97 грн, 3% пені на суму 446,21 грн, неустойки в розмірі 3185,41 грн та відмови у задоволенні позову в частині відшкодування упущеної вигоди.

Суд критично, як спробу уникнути цивільної відповідальності, оцінює посилання відповідача на пропущення позивачем строку спеціальної позовної давності, встановленої ст.258 ЦК України, оскільки згідно п.1 ч.2 вказаної норми закону позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки. Приймаючи до уваги дату повного розрахунку відповідача, тобто 21.06.2010 року, суд приходить до висновку про те, що кредитною спілкою в даному випадку строк спеціальної позовної давності не пропущений.

Таким же чином суд оцінює посилання відповідача на припинення його зобов*язань перед позивачем після набрання законної сили рішенням суду про розірвання кредитного договору тому, що ст.599 ЦК України визначено, що зобов*язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки в суді встановлено, що зобов*язання було виконане лише 21.06.2010 року, тобто через 447 днів після ухвалення рішення суду, суд приходить до висновку, що до зазначеної дати виконання належним чином виконане не було, а тому для відповідача настали правові наслідки та відповідальність за порушення зобов*язань.

В частині стягнення судових витрат суд приходить до наступного.

Ціна позову становила 11665,13 грн, а судом задовольняються вимоги на загальну суму 4978,59 грн., отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 42,00 грн у відшкодування витрат на ІТЗ розгляду справи та 50,12 грн у відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст.22, 253, 526, 258, 549,551, 559, 625 ЦК України, ст.ст.212-215 ЦПК України,

Суд

ВИРІШИВ:

Позов КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «ФЕНІКС-ЧЕРКАСИ» до ОСОБА_4 з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жит.АДРЕСА_1 /ідент. НОМЕР_1/ на користь кредитної спілки «Фенікс-Черкаси» (м. Черкаси вул. Гоголя, буд.221, рахунок 26504301000025 МФО 354938 код ЄДРПОУ 33282838 в Черкаській філії ВАТ “ВТБ Банк”) кошти в сумі 4978,59 грн, в т.ч. 1346,97 грн згідно індексу інфляції, 446,21 грн в рахунок 3% річних від простроченої суми, 3185,41 грн в рахунок неустойки та 92,12 грн в рахунок судових витрат.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його оголошення.

Рішення не набрало законної сили.

Головуючий підпис

Копія вірна.

Суддя Корсунь-Шевченківського С.Л.Свитка

районного суду