Ухвала суду № 126639261, 14.04.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1779/25

1-кс/206/391/25

УХВАЛА

Іменем України

14 квітня 2025 року Слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження №42023052610000013 від 24.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,

за участі: заявника ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2025 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження №42023052610000013 від 24.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. В своїй скарзі заявник посилається на те, що він 5 лютого 2025 року від працівників «Укрпошти» отримав листа від старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області з копією постанови про закриття кримінального провадження від 29.01.2025 року, яка прийнята старшим слідчим СВ ВнП №1 Бахмутського РВІ ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_4 . Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені 24 серпня 2023 року за №42023052610000013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводилося старшим слідчим СВ Відділення поліції №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області. Зміст спірної постанови слідчого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 29.01.2025 не відповідає вимогам статі 110 КПК України, оскільки зводиться до загальних формулювань та не містить аналізу отриманих в ході досудового розслідування доказів, у тому числі не здійснені всі слідчі (оперативні) дії, не допитані всі ймовірні свідки, не перевірена належним чином надана заявником відповідна інформація щодо причетності деяких осіб до вчинення злочину не здійснено перевірку дій посадових осіб ЗЗСО І-ІІІ №9 щодо дотримання вимог Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, затвердженого постановою КМУ від 13.09.2017 №684 тощо, на підставі яких слідчий дійшов про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Так, у постанові про закриття кримінального зазначено, що було допитано, керівника ЗЗСО І-ІІІ №9, яка повідомила, що від батьків ОСОБА_12 не надходило заяв про відрахування протягом 2022-2023 навчального року ані на офіційну електронну пошту школи, ані у письмовому вигляді. Що є недостовірною інформацією, тому що спілкування в літку 2022 року ОСОБА_6 (батько хлопця, з яким дитина мешкала) велось спочатку з ОСОБА_7 (через Вайбер) - яка повідомила, що буде класним керівником ОСОБА_12, а потім ОСОБА_8 (через Вайбер) - яка повідомила, що буде новим класним керівником ОСОБА_12. Жодних спілкувань з якоюсь ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 не здійснювали жодним чином. Заява про відрахування ОСОБА_12, а також заява про надання документів про закінчення 1-4 класів ЗЗСО І-ІІ №9 направлялись ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на Вайбер на ім`я директора у зв`язку з тим, що так було повідомлено вищезазначеними вчителями. Будь-яких перевірок, чи працюють вони у школі чи ні я не здійснював. Саме про цей факт він повідомляв слідчому, але чомусь даний факт не досліджений взагалі. Також ним було повідомлено слідчого про те, що жодного разу і жодним чином ОСОБА_11 не здійснював дій щодо спілкування (приєднання) до уроків, надсилання робіт, надання будь-яких відповідей чи пояснень вчителям ЗЗСО І-ІІІ №9. Тобто, фактично, хтось, від імені дитини здійснював протиправні дії, або посадовими особами навчального закладу, з метою приховування інших злочинів здійснено підробку. З метою перевірки цих фактів, слідчим не допитано жодного вчителя, який викладав уроки в 5-А класі 33СО І-ІІІ №9 за період 2022-2023 навчальний рік, і саме які, нібито, виставляли оцінки ОСОБА_12 за усні поточні відповіді. Згідно наданих МОН роз`яснень щодо проведення дистанційних уроків з метою уникнення непорозумінь та неправомірних вчинків, вчителям було запропоновано на початку (наприкінці) уроку здійснювати фіксацію присутніх у залі (класі) під час відеоконференції. Дані обставини слідчим досліджені не були. Слідчим взагалі не була досліджена, надана ОСОБА_3 інформація, а саме: відзив на апеляційну скаргу за підписом адвоката ОСОБА_13 , у якій адвокат повідомляє апеляційний суд у справі №225/2468/21 про те, що мовою оригіналу: «Однак не відомо де і в яких умовах проживає разом з батьком ОСОБА_12. Не відомо ні матері, ні керівництву ЗОШ № 9, де ОСОБА_12 продовжує навчання. Не відомо чи навчається він взагалі». Тобто, сам адвокат підтверджує, що їм (матері дитини, керівництву начального закладу тощо), нібито, невідомо, де навчається хлопець та чи навчається взагалі. Дані обставини взагалі не проаналізовані та не перевірені слідчим. Звертаючись із заявою про злочин у даному провадженні він повідомляв правоохоронців про те, що з першого вересня 2022 року по 31 травня 2023 року його син навчався в опорному закладі освіти «Миргородський ліцей №1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області» і жодного відношення у цей період не мав до навчання у закладі ЗЗСО І-ІІІ ступенів №9 Торецької МВЦА Бахмутського району Донецької області. Про наявність даної фіктивної (неправдивої) інформації (яку було подано адвокатом ОСОБА_13 ) він дізнався у судовому засіданні 26.07.2023 року Дніпровського апеляційного суду, коли був присутній у засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Миргородського міськрайонного суду Донецької області. З тексту постанови суду мовою оригіналу: «Відповідно до відповіді Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області №01-22/295 від 02.06.2023 на адвокатський запит повідомлено, що протягом 2022-2023 навчального року ОСОБА_12 здобував освіту в 5-А класі закладу загальної середньої освіти І-ПІ ступенів №9 Торецької МВЦА Бахмутського району Донецької області. Однак до занять, організованих за дистанційною формою навчання долучався не регулярно, письмові роботи не надсилав. Семестрове й річне оцінювання здійснено на основі усних поточних оцінок та переведено до 6-А класу 33CO № 9. У своїй заяві він стверджував (та зараз має на це право та відповідні докази), що до підробки документів про освіту має відношення мати дитини ОСОБА_14 , її тітка ОСОБА_15 , адвокат ОСОБА_13 (представляє інтереси ОСОБА_14 у цивільних справах щодо дитини), а також, можливо, інші невстановлені посадові особи. Ці висновки виникли у зв`язку з тим, що у відзиві на апеляційну скаргу (копія якої надавалась слідчому раніше, а також міститься в матеріалах цивільної справи №225/2468/21) адвокат ОСОБА_13 на його доводи апеляції заявляв, що ані мати, ані школа не знають де навчається хлопчик, та чи навчається взагалі. Шановний адвокат та його представники, мали думки, що ОСОБА_12 не вчиться, а переховується з батьком. Що є хибним твердженням та введенням суду та правоохоронного органу в оману. Вважає, що це повністю підтверджує факти підробки документу про освіту, а також причетність у цьому вищезазначених осіб, які з метою дискредитації його, як батька (мотив злочину) вчинили протиправні дії. Але невідомо з яких підстав це не було досліджено слідчим. З липня-серпня 2023 року, він та його син повністю припинили спілкування з учнями та вчителями ЗОШ №9. На його усні та письмові повідомлення про виключення зі школи та надання документу про освіту (Свідоцтво досягнень за I-IV класи) ніхто не реагував (спілкування здійснювалось з колишнім класним керівником ОСОБА_12 ОСОБА_7 . На його звернення, що дитина не буде навчається в ЗОШ №9 реагування не було. ОСОБА_16 (колишній класний керівник хлопця, з якою у нього були конфліктні ситуації за здійснення «булінгу» щодо дитини), за клопотанням ОСОБА_14 повинна була виступати свідком у цивільній справі №225/2468/21 щодо визначення місця проживання ОСОБА_12, але можливо виїхала до Російської Федерації. На допиті ОСОБА_3 повідомляв слідчому про те, що номер мобільного телефону НОМЕР_1 , був у користуванні ОСОБА_12 , коли ОСОБА_14 придбала йому планшет та дану телефонну карту. Потім, після того, як планшет зламався, ОСОБА_14 забрала сім-карту з даним номером сина та почала використовувати сама. Дана обставина слідчим не перевірена, можливо саме з цього номеру були здійснені контакти з вчителями 33СО №9. Також, невідомо з яких причин, слідчим не вжиті відповідні заходи щодо перевірки дотримання посадовими особами ЗЗСО І-ІІІ №9 вимог постанови КМУ від 13.09.2017 № 684 про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів. Згідно пункту 12 даного Порядку у разі відсутності учнів на навчальних заняттях протягом десяти робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин відповідальна особа закладу освіти змінює у відповідному профілі дитини інформацію шляхом внесення відмітки «не охоплена (не охоплений навчанням)».На підставі пункту 14 даного документу після опрацювання даної інформації відповідальна особа органу управління у сфері освіти надсилає відомості про даного учня до відповідного територіального органу служби у справах дітей, які вже потім звертаються до правоохоронних органів для вжиття відповідних заходів. Вважає, що дані заходи не вживались, тому що у разі відсутності дитини на уроках більше десяти днів, відповідна інформація була б отримана Міністерством освіти України. Він з дитиною після евакуації з Торецької громади мешкав за місцем реєстрації (з початку Львівська область, потім Полтавська), як ВПО, не від кого не переховувався, законодавства України не порушував, у розшуку не перебував, мати дитини знала, де вони мешкають і де дитина навчається тощо. Дитина навчалась за місцем проживання. Просить суд, скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 29.01.2025, прийняту старшим слідчим СВ ВнП №1 Бахмутського РВІ ГУНІ в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_17 у кримінальному провадженні №42023052610000013 від 24.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, розташованого у м. Дружківка.

Заявник ОСОБА_18 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки невідомі.

Згідно ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи позицію заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відомості щодо злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України за №42023052610000013 від 24.08.2023 року.

Постановою старшого слідчого СВ ВнП №1 Бахмутського РВІ ГУНІ в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_5 від 29.01.2025 року, кримінальне провадження №42023052610000013 від 24.08.2023 року закрито у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Оцінюючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Досудове розслідування вважається закінченим тоді, коли вирішені всі його завдання. Визнати досудове розслідування закінченим значить визнати, що немає необхідності проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку і дослідження доказів: усі необхідні докази для ухвалення підсумкового рішення зібрані, перевірені, досліджені і належним чином оцінені.

За приписами частини другої статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до частини п`ятої статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

За змістом частини п`ятої статті 110 КПК України обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинне знайти відображення в мотивуванні постанови про закриття кримінального провадження, яке виражається в детальному викладенні тих обставин, які є підставами до закриття розслідування та наведення необхідних доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Згідно з положеннями частини третьої статті 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За змістом статті 306 КПК України слідчим суддею розглядаються скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Частиною другою статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Частиною другою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчого СВ ВнП №1 Бахмутського РВІ ГУНІ в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_17 проведено всі необхідні слідчі дії, спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, постанова про закриття є обґрунтованою та такою, що скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим, вважає за необхідне у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №42023052610000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1