Рішення № 1266337, 20.12.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 25/549

20.12.07

За позовом Акціонерного товариства закритого типу фірма "Релеекспорт"

до Акціонерної енергетичної компанії "Київенерго"

про стягнення 93546,23 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Представники сторін:

від позивача Чабак О.Г. (довіреність від 12.11.2007р.);

від відповідача Лєдок Д.С. (довіреність від № У07/7396 від 26.11.2007р.);

Плачкова О.М. (довіреність № У07/6623 від 24.10.2007р.);

20.12.2007 р. у судовому засіданні, за згодою позивача та відповідача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу «Фірма Релеекспорт»(надалі АТЗТ «Фірма Релеекспорт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (надалі АЕК «Київенерго», відповідач) заборгованості за договором №296-06 від 02.08.2006р. в розмірі 71 862, 00 грн., інфляційних витрат в сумі 8367,13 грн., 2102,70 грн. 3 % річних та 11 214, 40 грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати отриманої продукції за договором № 296-06 від 02.08.2006р..

Відповідачем надано відзив на позов у якому зазначено про повну оплату товару за вимогою позивача у встановлений термін, у зв’язку з чим зобов’язання відповідача за договором припинені його виконанням проведеним належним чином, а стягнення суми пені, інфляційної складової та трьох відсотків річних є безпідставним.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах ціни позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заборгованість сплачена відповідачем ще до порушення провадження у справі, що відповідно не свідчить про наявність підстав вважати, що відповідач має намір уникнути сплати боргу, ухилитись від виконання зобов’язань за договором.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2006р. між АЕК «Київенерго»та АТЗТ фірма «Релеекспорт»укладено договір № 296-06 згідно якого останнє зобов’язувалось здійснити постачальне релейної, низьковольтної та зчіплювальної арматури за об’єктом «Реконструкція та технічне переозброєння СТ.-1. Технічне переозброєння ПС 110/10 кВ «Солом’янська», а на АЕК «Київенерго»покладено зобов’язання прийняти та оплатити його вартість.

Виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується накладними РН-00685 від 14.09.2006р., № РН-00754 від 29.09.2006р., № РН-00820 від 16.10.2006р., № РН-00850 від 25.10.2006р., № РН-00874 від 30.10.2006р., довіреностями на отримання товару, які залучені до матеріалів справи, а відповідачем зазначені обставини не заперечуються.

Оплата відповідачем проведена частково, а саме 25.09.2006р. перераховано кошти в сумі 10 000 грн., 29.09.2006р. –1 802 грн.. Станом на 01.11.2007р. сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 71 862 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має: виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 9.1 Договору замовник зобов’язується оплатити постачальнику вартість отриманого у власність обладнання протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання обладнання.

Акт приймання-передавання обладнання по договору складений сторонами 25.10.2006р..

Згідно претензії № 1 (вих. №846 від 01.11.2007р.) по договору від 02.08.2006 № 296-06, яка отримана відповідачем 12.11.2007р. (вх. № 10/20998) позивачем заявлені вимоги розглянути претензію в строк встановлений ст. 7 ГПК України та сплатити заборгованість за отриманий товар в сумі 71 862 грн..

Відповідно до ст. 7 ГПК України претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

У відповідності із заявленими у претензії вимогами кредитора, відповідачем здійснено остаточну оплату вартості поставленого обладнання сумою 71 862 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 06.11.2007 № 3382, від 16.11.2007 № 10316 та № 10317.

Таким чином на момент порушення провадження у справі (ухвала від 20.11.2007р.) заборгованість за поставлене обладнання, яка є предметом даного позову погашена повністю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується позивачем.

У відповідності до п.11 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Станом на час прийняття рішення у справі, спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню. Оскільки кошти в розмірі 56 162 грн. (згідно платіжних доручень № 10317, 10316 від 16.11.2007р.), сплачені відповідачем після подання позову до суду (08.11.2007р.) судові витрати по оплаті державного мита в сумі 561, 62 грн. мають бути покладені на відповідача.

Вимоги про сплату штрафних санкцій (пені), 3 відсотків річних та інфляційних збитків, про стягнення яких заявлено у позовній заяві задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ позивачем було розраховано без урахування наведених вимог законодавства (за період з 10 листопада 2006р. по 01 жовтня 2007р.).

На підставі ст. 625 ч.2 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно претензії № 1 (вих. №846 від 01.11.2007р.) по договору від 02.08.2006 № 296-06 позивачем заявлені вимоги про сплату заборгованості за отриманий товар в сумі 71 862 грн., які у повному обсязі у зазначений підприємством термін задоволені шляхом перерахування коштів у вказаній сумі.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. За таких обставин, матеріали справи свідчать про припинення зобов’язань відповідача за договором, що проведене його виконанням.

Керуючись ст.ст. 33,49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині заявлених вимог про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»суми боргу за договором 296-06 від 02.08.2006р. в розмірі 71 862 грн..

2. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

3. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26006359501 в АБ «Енергобанк»м. Києва, МФО 300272) на користь Акціонерного товариства закритого типу фірма «Релеекспорт»(03680, м. Київ, пров. Радищева 18, код ЄДРПОУ 21623366, п/р 2600501284846 в ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 322313) 561, 62 грн. (п’ятсот шістдесят одну гривню 62 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Морозов С.М.