Ухвала суду № 126622569, 15.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 квітня 2025 року Київ№ 320/19640/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, стягувач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві, боржник).

Просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 № 49/9035 та зобов`язати відповідача з 01.12.2019 провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 № 49/9035, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 320/19640/24, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 08.04.2024 № 2600-0310-8/73787 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідкою, наданою Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 № 49/9035.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 № 49/9035, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

10.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої просив заяву задовольнити та зобов`язати боржника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не на користь якого ухвалене судове рішення у справі №320/19640/24, подати звіт про виконання судового рішення щодо належного перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням вимог частин п`ятої-сьомої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без обмежень максимальним розміром, ураховуючи, що пенсія позивачу призначена 31.03.2020 довічно у розмірі 90% грошового забезпечення і це встановлено судовим рішенням у справі № 640/4560/20, яке набрало законної сили. Просив також зобов`язати відповідача здійснити звірку з позивачем щодо нарахування заборгованості та належного виконання судового рішення у справі № 320/19640/24.

Від позивача додатково надійшло клопотання до заяви, до якого долучено постанову державного виконавця про накладення штрафу від 10.04.2025 та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення з супровідним листом ДВС, а також дві довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Розглядаючи заяву, суд виходив із такого.

У силу вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Статтею 382-1 Кодексу передбачено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши заяву, суд виходив із такого.

Підставою звернення до суду із цією заявою ОСОБА_1 обумовлює неналежне, на його думку, виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 320/19640/24, яким, зокрема, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 № 49/9035, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019.

Установлено, що позивач отримав виконавчий лист по справі, який виданий судом 19.11.2024, звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 76662869 на підставі згаданого виконавчого листа. Боржнику було надано 10 днів на виконання рішення суду, але як стверджує позивач, рішення не було виконане.

У зв`язку із цим, 06.01.2025 позивач подав до державної виконавчої служби клопотання про накладення штрафу на боржника за невиконання судового рішення.

24.01.2025 стягувач направив рекомендованим листом боржнику вимогу про виправлення помилки вчиненої під час перерахунку пенсії на виконання судового рішення.

25.01.2025 стягувач повідомив ДВС, що судове рішення боржником не виконано, оскільки КОАС зобов`язав боржника зробити тільки перерахунок пенсії на підставі довідки МВС, а щодо перепризначення пенсії зобов`язань не було.

21.02.2025 ДВС прийнято постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

06.03.2025 стягувач на свою вимогу отримав відповідь боржника від 24.02.2025 за № 8690-4526/С-02/8-2600/26, у якій зазначено, що судове рішення він виконав, виходячи із законодавства, яке є чинним на дату здійснення перерахунку. Заборгованість відсутня.

Стягувач проаналізував лист боржника і відомості електронної пенсії справи та встановив, що боржник дійсно на підставі довідки МВС України визначив пенсію у сумі 43750,00 грн., але у подальшому своїми діями, як стверджує позивач, ввів в оману щодо реального перерахунку та виконання судового рішення у справі № 320/19640/24.

Добровільним невиконанням згаданого рішення суду є неналежний, на переконання позивача, перерахунок пенсії у межах резолютивної його частини.

22.01.2025 з електронної пенсійної справи позивач дізнався, що відповідач здійснив, на думку позивача, помилковий перерахунок пенсії, оскільки вийшов за межі судового рішення та перепризначив стягувачу пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення, і, виходячи із цього, здійснив позивачу перерахунок пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії та із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025, у розмірі 26017,98 грн.

Зазначає, що пенсія стягувачу встановлена 31.03.2010 довічно у розмірі 90% грошового забезпечення і повинна виплачуватися без обмеження максимальним розміром, що підтверджено рішенням суду у справі № 640/4560/20 та звітами боржника про виконання судового рішення у справі № 640/4560/20.

На переконання позивача, після перерахунку його пенсія повинна становити (43790х90:100=39375) плюс індексація та доплата за особливі заслуги (4287,50+1500+1500+590,25=7877,50) і загалом (39375+7877,50=47252,50) - 47252,50 грн.

Втім, як зазначає позивач, боржник достеменно знав, що стягувачу довічно встановлено розмір грошового забезпечення 90%, і, зміні він не підлягає.

Натомість, як стверджує позивач, боржник здійснив помилковий перерахунок на виконання судового рішення у справі № 320/19640/24, оскільки під час перерахунку пенсії безпідставно перепризначив пенсію та знову змінив розмір грошового забезпечення з 90% на 70% і виплатив з обмеженням максимального розміру, що і сам визнав у листі. Крім того, боржник здійснив перерахунок і не нарахував заборгованість по пенсії з 2019 року, заявивши, як зазначає позивач, що її немає.

Водночас із розрахунку стягувача (ймовірно особистого розрахунку позивача) заборгованість після перерахунку повинна складати не менше 533750,00 грн., і це без індексації та доплати за особливі заслуги, як він стверджує.

06.03.2025 стягував знову направив до ДВС клопотання про накладення штрафу на боржника за невиконання судового рішення належним чином.

Стверджує відсутність механізму у ДВС щодо примушення ПФУ виконувати належним чином судові рішення, за відсутності у останнього рахунків, а інша справа суд, оскільки він накладає штрафи безпосередньо на керівників органів ПФУ і штраф стягується не за рахунок держави, а безпосередньо з доходів керівника.

З огляду на викладене, позивач уважає, що відповідач 22.01.2025, виконуючи судове рішення щодо перерахунку пенсії, помилився або вчинив протиправно, перепризначив пенсію та зменшив розмір грошового забезпечення з 90% до 70% і виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру, чим на думку позивача, порушив його права на належний перерахунок пенсії з 01.12.2019.

Решта доводів заяви зводиться до цитувань окремих положень законодавства та судової практики. Уважає, що ефективним захистом його порушеного права буде саме зобов`язання боржника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не на користь якого ухвалене судове рішення у справі №320/19640/24, подати звіт про виконання судового рішення щодо належного перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням вимог частин п`ятої-сьомої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без обмежень максимальним розміром, ураховуючи, що пенсія позивачу призначена 31.03.2020 довічно у розмірі 90% грошового забезпечення і це встановлено судовим рішенням у справі № 640/4560/20, яке набрало законної сили. Просив також зобов`язати відповідача здійснити звірку з позивачем щодо нарахування заборгованості та належного виконання судового рішення у справі № 320/19640/24.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд констатує відсутність підстав для її задоволення, оскільки позивачем у поданій в порядку статті 382 Кодексу, фактично ініційований новий спір, який випливає з незгодою позивача у зменшенні під час перерахунку пенсії на виконання рішення суду відсоткового значення розміру його пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, та обмеження пенсії максимальним розміром відповідно до постанови КМУ № 1 від 03.01.2025.

Суд констатує, що предметом розгляду справи № 320/19640/24 були дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 № 49/9035.

У той же час, не було предметом спору у справі № 320/19640/24 ані зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення, ані обмеження пенсії максимальним розміром, і суд цих обставин не встановлював.

Незважаючи на те, що позивач звертав увагу в позові на наявність у нього права на пенсію із розрахунку 90% грошового забезпечення, спору у справі № 320/19640/24 на момент виникнення спірних правовідносин щодо відсоткового значення та обмеження пенсії максимальним розміром, не існувало.

Суд, ухвалюючи рішення 08.10.2024 у цій справі, розглянув її виключно у межах заявлених позовних вимог, про які просив позивача, що відповідає статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Необхідно для виходу за межі позовних вимог не було.

При цьому, задовольняючи позов частково, та відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд виснував, що у частині зобов`язання відповідача виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, то позовні вимоги у цій частині є складовою частиною вимог про перерахунок та виплату пенсії, та дублюють ці вимоги, про що зазначалось судом у рішенні, а відтак позов у цій частині задоволенню не підлягав.

Позивач погодився із цим рішенням від 08.10.2024 та в апеляційному порядку його не оскаржив.

Щодо інших тверджень заяви, суд уважає їх безпідставними та необґрунтованими, і ці твердження та обґрунтування не відповідають інституту судового контролю у межах цієї справи, з огляду на таке.

Фактично зміст заяви та виклад обставин, якими позивач їх обґрунтовує, зводиться до незгоди позивача з діями відповідача на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі № 640/4560/20, а саме - щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Судом установлено, щодо рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі № 640/4560/20, зокрема, серед іншого, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження її певним максимальним розміром, починаючи з 01.12.2013, з урахуванням виплачених сум.

Тобто твердження позивача, покладені в основу заяви, поданої у порядку статті 382 Кодексу, пов`язані з невиконанням (неналежним виконанням) судового рішення в адміністративній справі № 640/4560/20, у частині здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її певним максимальним розміром, але вже на виконання рішення у справі № 320/19640/24.

У той же час, як зазначалось вище, не було ані предметом, ані підставами позову у межах справи №320/19640/24, обмеження пенсії максимальним розміром та зменшення відсоткового значення, а вчинені відповідачем дії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 320/19640/24, про які стверджує позивач, фактично є новим спором (новими правовідносинами), який підлягає розгляду шляхом подання нового позову, і ці правовідносини не можуть бути вирішенні у порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, суд не може вирішити новий спір.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не вчинені протиправні дії по виконанню рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 320/19640/24.

Виходячи з викладеного, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 320/19640/24.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у відповідності до вимог частини п`ятої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Скрипка І.М.