Рішення № 126614261, 10.03.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3919/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Корень В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,086 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2110100000:41:001:0484, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що земельна ділянка передана їй у власність на підставі рішення №208 виконкому Ужгородської міської ради від 27 листопада 1996 року. Державний акт на право приватної власності на землю серії ЗК 015-010256 зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1434. У зв`язку з втратою оригіналу державного акту про право власності на землю серії ЗК 015-010256, право власності на земельну ділянку посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 50535996 від 22.12.2015 видане Ужгородським міськрайонним управлінням юстиції.

Позивач зазначає, що єдиний доступ до її земельної ділянки - ґрунтова дорога з боку лісосмуги, виїзд на яку можливий лише з АДРЕСА_1 . Згідно цільового призначення земельної ділянки на ній спроектовано будівництво будинку, під`їзд до якого здійснюється саме із цієї ґрунтової дороги. Проект погоджено головним архітектором м. Ужгорода 21.10.96 згідно генплану забудови земельної ділянки.

Однак, в липні 2020 року, невідомі особи, маючи намір встановити паркан, накреслили білою фарбою межі земельних ділянок, які проходять з одного боку біля її земельної ділянки таким чином, що унеможливлює вільний доступ до земельної ділянки транспортними засобами, а з іншої сторони, в частині лісу, де росте багаторічний ліс, дерева зрілого віку (дуби та акації), зрізали декілька молодих дерев у лісі.

За таких обставин, у липні 2020 року їй стало відомо, що Ужгородською міською радою передано у власність земельні ділянки з порушенням її прав, як власника земельної ділянки, а саме п. 1.13 рішення №681 від 30.05.2017 року XIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання гр. ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»; рішенням №928 від 21.12.2017 року XVIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання гр. ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 га з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Зауважує, що вона та мешканці сусідніх земельних ділянок протестували щодо вищевказаних незаконних дій, викликали на місце події поліцію, залучили телеканал «Суспільне Закарпаття», журналісти якого відзняли репортаж під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) сюжет від 23 липня 2020 року.

Зазначає, що 08.07.2020 та 28.07.2020 вона зверталася до Ужгородської міської ради із скаргами щодо передачі у власність земельних ділянок кадастрові номери 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 га з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», оскільки передача Ужгородською міською радою вищевказаних земельних ділянок у власність відбулася незаконно.

06 серпня 2020 року, на території описаних земельних ділянок відбулося виїзне засідання комісії Ужгородської міської ради з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання правил добросусідства, яким встановлено порушення законодавства при виділенні земельних ділянок, складено протокол №74 від 06.08.2020 року засідання комісії, яким:

- рекомендовано власникам земельних ділянок укласти договори земельного сервітуту для надання права проходу та проїзду земельними ділянками;

- доручено відділу землекористування Ужгородської міської ради звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області для проведення перевірки дотримання земельного законодавства щодо вищевказаних земельних ділянок;

- рекомендовано власникам земельних ділянок утриматися від встановлення огорожі до вирішення питання.

Позивач вказує, що на виконання наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 10.11.20 №1166-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, виданого за розглядом листа Ужгородської міської ради від 12.08.20, наданих документів виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, відділом в Ужгородському районі, згідно з відомостями Державного земельного кадастру, проведені позапланові перевірки стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:41:001:0507 та 2110100000:41:001:0494, що розташовані по АДРЕСА_1 .

За наслідками перевірки складено Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.11.2020 №1166-ДК/1026/АП/09/01/-20 та від 23.11.2020 №1167-ДК/1043/АП/09/01/-20, якими встановлено допущені порушення вимог законодавства під час відведення та передачі у власність відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельних ділянок.

Додатково вказує, що за депутатським зверненням народного депутата ВР України в її інтересах з вищевказаних підстав, сектором дізнання Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатські області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато дізнання в кримінальному провадженні №12020075030000294 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.

Зазначає, що спільною підставою для визнання незаконними рішень Ужгородської міської ради про передачу у власність вказаних земельних ділянок громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є дія на час ухвалення рішень Ужгородської міської ради мораторію на приватизацію земельних ділянок, застосованого рішенням 1 сесії УП скликання Ужгородської міської ради від 23 грудня 2015 року №71 "Про тимчасову заборону (мораторій) на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок в м. Ужгороді", пунктом 1 якого вирішено «ввести тимчасову заборону (мораторій) на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок на термін проведення інвентаризації земель м. Ужгород». Зауважує, що передані у власність земельні ділянки на час такої передачі, були вільними від забудови.

Крім того, позивач вказує, що додатковими підставами для визнання протиправним, а відповідно недійсним рішення Ужгородської міської ради, яким передано у власність громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 2110100000:41:001:0507 та визнання протиправним, а відповідно недійсним рішення Ужгородської міської ради, яким відведено, з подальшим продажем, у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, кадастровий номер 2110100000:41:001:0494, є те, що вказані рішення ухвалені під час дії тимчасової заборони (мораторію), генпланом забудови земельних ділянок в районі АДРЕСА_1 , земельні ділянки, які відведені відповідачам не передбачені, такі є в рекреаційній зоні та детальний план зазначеної території не затверджено.

Також позивач зазначає, що незаконними діями відповідачів їй завдано моральну шкоду, яка полягає у стражданні та приниженні, яких вона зазнала внаслідок навмисних, вчинених за зговором протиправних дій відповідачів, адже отримати у вищевказаний незаконний спосіб земельні ділянки можливо було лише за змовою.

Моральні страждання полягали у тривозі, занепокоєнні, стресі, розчаруванні, відчутті несправедливості, невизначеність щодо усунення порушення її прав, які були виявлені в липні 2020 року, потягли за собою постійні негативні переживання, жодного впливу на відповідачів та наслідків не мали і протести мешканців м. Ужгорода за її участі щодо незаконного виділення земельних ділянок в рекреаційній зоні, лісосмузі, висвітлення цих питань по телебаченню, в мережі інтернет. Крім того, вона має на утриманні дитину - інваліда, який потребує постійного догляду, однак із-за вищевказаних причин позивач змушена просити сторонніх людей про допомогу, оскільки відлучалася для зустрічей з відповідачами, ходила на прийом у міську раду, на засідання комісії з розгляду предмету возову. Завдану їй моральну шкоду позивач оцінює у сумі 60 000.00 грн.

За таких обставин, із урахуванням заяви від 10.03.2025 просить суд поновити строк на звернення до суду з цим позовом, визнати незаконним та скасувати пункт 1.13 рішення Ужгородської міської ради №681 від 30.05.2017 року XIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання, яким гр. ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» по АДРЕСА_1 , як наслідок визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу), індексний номер: 35731829 від 19.06.2017 року, державного реєстратора Оноківської сільської ради Ужгородського району Коцан Миколи Мирославовича на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га, цільове призначення «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1277878721248, номер запису про право власності 20967751, та правовстановлюючий документ на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:41:001:0507, виданий на ім`я ОСОБА_3 ; визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради №928 від 21.12.2017 року XVIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання, яким гр. ОСОБА_2 було продано земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 га з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» за адресою: АДРЕСА_1 , визнати незаконним та недійсним укладений 11 січня 2018 між Ужгородською міською радою та ОСОБА_2 , на підставі протиправного рішення Ужгородської міської ради №928 від 21.12.2017 договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Денисом Володимировичем, реєстровий номер 48 та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер: 39180867 від 12.01.2018 року, державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального, округу Закарпатської області Кішкіна Дениса Володимировича, на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:41:001:0494 площею 0.0653 га, цільове призначення «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1091716921101, номер запису про право власності 24364198; стягнути з відповідачів моральну шкоду у сумі 60 000.00 (шістдесят тисяч) гривень по 20 000.00 (двадцять тисяч) гривень з кожного та понесені судові витрати.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником Ужгородської міської ради подано відзив на позов, зміст якого зводиться до наступного.

Вказує, що рішенням Ужгородської міської ради №681 від 30.05.2017 року XIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання гр. ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 площею 0,0879 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Щодо гр. ОСОБА_3 зазначає, що відповідно до проекту землеустрою на даній земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва. Для підтвердження даного факту до проекту додано технічний паспорт відповідного об`єкту.

Рішенням Ужгородської міської ради №928 від 21.12.2017 року XVIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання гр. ОСОБА_2 було продано земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Крім того, рішенням VIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання №412 від 18.10.2016 року затверджено проект землеустрою гр. ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000641:001:0494) площею 0,0652 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та передано її в оренду строком: на 5 років до 18 жовтня 2021 року.

Аналізуючи вище наведене, можна прийти до висновку, що скасування рішення щодо продажу земельної ділянки гр. ОСОБА_2 не позбавить його права на користування відповідною земельною ділянкою, оскільки рішення щодо передачі її в оренду є дійсним і не суперечить нормам чинного законодавства.

Зауважує, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Також позивачем не зазначено поважність причин пропуску строку позовної давності.

Вказує, що відповідно до генерального плану міста Ужгород на даній території не передбачено дороги, на яку посилається позивач, наявність даного проходу (у правовому значенні), його статус (дорога, вулиця, провулок, проїзд, прохід) жодним належним доказом не підтверджено. Крім того, земельна ділянка позивача не накладається на земельні ділянки відповідачів, а згідно містобудівної документації на даній території не розташовано прохідну частину, тому відповідно до ст. 83 ЗК України, відповідач вважає, що відсутні порушення прав позивача передбачених Земельним та Цивільним кодексами України, як власника земельної ділянки.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відповідач наголошує, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. На підставі наведеного, просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Також в матеріалах справи міститься відзив відповідача ОСОБА_2 , поданого в його інтересах адвокатом Радь І.І.

У поданому відзиві зазначено, що обґрунтовуючи підстави для визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради №928 від 21.12.2017 року XVIII сесії VII скликання, яким гр. ОСОБА_2 було продано у власність земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0.0652 га з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», позивач посилається нате, що даним рішенням порушені його права як власника земельної ділянки, оскільки розташування переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки перешкоджає доступу до власної земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484 через те, що відстань між нею та земельною ділянкою відповідача є недостатньою для проїзду транспорту, який здійснюється ґрунтовою дорогою з боку лісосмуги, виїзд на яку можливий лише з вулиці Стрільничної у м. Ужгород.

Однак, жодної ґрунтової дороги з вулиці Стрільничної до належної позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484 через лісосмугу в дійсності немає та такої навіть не передбачено, що підтверджується відомостями генерального плану міста Ужгород затвердженого рішенням XXIX сесії Ужгородської міської ради IV скликання №313 від 04.06.2004 року. Крім іншого, інформація щодо наявності відповідного ґрунтового проїзду відсутня і в долученому позивачем до позовної заяви проекті індивідуального житлового будинку погодженому головним архітектором м. Ужгород 21.10.1996 року. У свою чергу, детальний план території обмежений вулицею Стрільничною не розроблявся.

Таким чином, будь-які доводи позивача про наявність ґрунтової дороги з боку лісосмуги, виїзд на яку можливий лише з вулиці Стрільничної у м. Ужгород є безпідставними. Разом із тим, навіть якщо не брати до уваги вищенаведених доводів щодо відсутності ґрунтової дороги з вулиці Стрільничної до належної позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484 через лісосмуги, то належним способом захисту прав та інтересів позивача буде встановлення сервітуту, що відповідатиме вимогам ст. 402 ЦК України без припинення законно набутого права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.

Представник відповідача наголошує на самому розміщенні земельної ділянки позивача за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484. З аналізу публічної кадастрової карги вбачається, що земельні ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484 та 2110100000:41:001:0494 не є суміжними, оскільки між останніми знаходиться ряд інших земельних ділянок, а саме: земельні ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0453 та 2110100000:41:001:0456, які у свою чергу були сформовані задовго до набуття відповідачем права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494. Однак, не дивлячись на це, жодних судових спорів з приводу доступу до земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484 між ОСОБА_1 та власниками земельних ділянок за кадастровим номером 2110100000:41:001:0453 та 2110100000:41:001:0456 не було.

Разом із тим, належна відповідачу земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484 із заходу є оточеною іншими земельними ділянками за кадастровими номерами 2110100000:411:001:0481, 2110100000:41:001:0480 та 2110100000:41:001:0495 власниками яких є батько ОСОБА_1 ОСОБА_4 , та брат ОСОБА_5 . У свою чергу, земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:41:001:0481 межує із вулицею Стрільничною з використанням якої і здійснюється проїзд до останньої. Тобто, земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:41:001:0484, 2110100000:41:001:0481, 2110100000:41:001:0480 та 2110100000:41:001:0495 утворюють єдиний масив, доступ до яких безперешкодно і здійснюється із вулиці Стрільничної.

Стосовно посилань позивача на те, що ОСОБА_2 здійснює перешкоди у користуванні природнім джерелом, яке знаходиться в лісі то дані твердження є також безпідставними через те, що відповідне природне джерело розташоване поза межами земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 на відстані близько 150 метрів від останньої та знаходиться в кінці вулиці Високої.

Крім того, зазначаючи про порушення Ужгородською міською радою вимог мораторію на продаж земель введеного рішенням 1 сесії Ужгородської міської ради №71 від 23.12.2015 року «Про тимчасову заборону (мораторій) на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок в м. Ужгород» позивач вказує, що на належній відповідачу земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 не існує і не існувало на час укладання оренди та договору купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та не існує правовстановлюючих документів на будь-яку будівлю на цій земельній ділянці.

Представник зазначає, що житловий будинок з надвірними спорудами придбаний ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 14.08.2002 року за №4750, однак в дійсності відповідно до інвентарної справи №8871 складається з житлового будинку під літ. «А», сараїв під літ. «Б» та «В», огорожі №1-3, бетонної доріжки.

Разом із тим, для належного оформлення права власності та внесення земельної ділянки, на якій розміщено придбаний житловий будинок до публічної кадастрової карти з присвоєнням їй відповідного кадастрового номеру, ОСОБА_2 звернувся до землевпорядної організації. Однак, в ході здійснення відповідних обмірів земельної ділянки по АДРЕСА_2 , згідно її площі та меж з`ясувалось, що один із об`єктів домоволодіння, зокрема сарай під літ. «В», виходить за її межі (позначка «КН» на плані меж земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494). Вищевказана обставина і слугувала підставою для вчинення дій з метою придбання земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 у власність та відповідно поданню виконавчому комітету Ужгородської міської ради копії інвентарної справи №8871 на житловий будинок, який відповідач придбав відповідно до договору купівлі-продажу від 14.08.2002 року за №4750 з метою доведення органу місцевого самоврядування наявності на ній належного ОСОБА_2 нерухомого майна, що і було наслідком прийняття Ужгородською міською радою рішення від 21.04.2016 року №182, яким останньому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою а згодом її продажу згідно рішення №928 від 21.12.2017 року.

Стосовно не встановлення в ході позапланової перевірки земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 вищенаведеного об`єкту нерухомого манна, вважає за необхідне пояснити, що згідно плану меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2 можна встановити наявність металічної огорожі, яка частково перетинає земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 обмежуючи доступ орієнтовно до 100 м.кв. її площі та крім іншого до належного ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 14.08.2002 року за №4750 нерухомого майна, а саме сараю під літ. «В», який розміщений позаду огорожі.

Отже, враховуючи вищевказане вбачається, що здійснюючи позапланову перевірку земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 інспектор ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області Дикун Н.В. здійснила її огляд не у фактичних межах, що перешкодило встановити розміщення на ній належного відповідачу майна. Крім іншого, про проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 не було повідомлено, внаслідок чого останній був обмежений у можливості забезпечити участь свого представника, який би попередив інспектора про фактичні межі ділянки та додатково пояснив обставини розміщення частини нерухомого майна належного відповідачу.

Також, відповідно до змісту акту перевірки вбачається, що відповідна позапланова перевірка проведена за відсутності інженерів-землевпорядників. Дана обставина є визначальною, оскільки перешкоджає встановити, що територія, яка обстежувалась інспектором ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, дійсно входить до меж земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494.

Більше того, будь-які твердження щодо віднесення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 до земель рекреаційного призначення та знаходження її меж у лісовій смузі Ботанічного саду УЖНУ, є необґрунтованими, а жодним інших доказів, зокрема, висновку земельної експертизи, які би доводили протилежне, позивачем не надано. Крім того, будь-яких підстав для стягнення моральної шкоди позивачем не доведено.

За такого, просить відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2

ОСОБА_1 не скористалася правом на участь у судовому засіданні та подала заяву, згідно якої просить провести розгляд справи за наявними матеріалами справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник Ужгородської міської ради також не скористалася правом на участь у судовому засіданні, одночасно згідно поданого відзиву просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився та його представник ОСОБА_6 подав заяву, згідно якої просив провести розгляд справи без їх участі, у задоволенні позову до ОСОБА_2 просить відмовити.

ОСОБА_3 не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань чи заперечень на позов не подавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки площею 0,086 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2110100000:41:001:0484, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що п. 1.13 рішення Ужгородської міської ради XIII сесії VII №681 від 30.05.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що рішенням Ужгородської міської XVIII сесії VII скликання ради №928 від 21.12.2017 року затверджено вартість земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 по АДРЕСА_2 , та продано ОСОБА_2 вказану земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

З оглянутих Актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки вбачається, що Актом від 20.11.2020 №1166-ДК/1026/АП/09/01/-20 встановлено допущені порушення вимог законодавства під час відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 та Актом від 23.11.2020 №1167-ДК/1043/АП/09/01/-20 встановлено порушення вимог законодавства під час відведення та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки 2110100000:41:001:0494.

Згідно Висновку експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи №0046/2021 від 21.07.2021 на основі проведених досліджень на місцезнаходженні земельної ділянки, а саме з врахування таких чинників як значний перепад висот, наявність багаторічних зелених насаджень, без зрізання яких не можливо б технологічно влаштувати фундамент на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0507, у відповідності до його відображення на кадастровому плані земельної ділянки, що наявний у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_3 , який виготовлений ПП «Ужгеостар» в 2016 році станом на час виготовлення проекту землеустрою вказаний фундамент не міг бути розташований, на час проведення експертизи на вказаній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі, фундамент.

Крім того, як видно з технічних документацій та проведених зйомок, огорожа земельної ділянки з кадастровим номером 21101000:41:001:0006 та належить ОСОБА_2 проходить не по межі, а виходить за її межі в сторону ботанічного саду. Тобто до оформлення ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0494, огорожа та будівля були на не приватизованій ділянці.

Також проведеним оглядом та дослідженням встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:41:001:0494 та 2110100000:41:001:0507 пересікає сформована часом та мешканцями ґрунтова дорога, якою щоденно користуються мешканці.

Дані земельні ділянки знаходяться на місці розташування (росту) багаторічних зелених насаджень, лісосмуги, відповідно, відносяться до рекреаційних земель (ст. 51 3КУ). Загородження земельних ділянок перешкодить мешканцям вільному доступу до природного джерела води, яке знаходиться в лісі мкр. Шахта.

Проїзд до існуючих воріт земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0484, зі сторони ботанічного саду у випадку огородження земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:41:001:0494 та 2110100000:41:001:0507 буде неможливий.

Варто врахувати, що існуючий розрив між земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:41:001:0456 та 2110100000:41:001:484 та земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:41:001:0494 та 2110100000:41:001:0507 в межах існуючих твердих меж варіюється в межах 1,2-1,75 м, що унеможливлює проїзд пожежних машин до цих воріт.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Вирішуючи позовні вимоги про в частині передачі у приватну власність земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

Так, п. 1.13 рішення Ужгородської міської ради XIII сесії VII №681 від 30.05.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Суд приймає до уваги той факт, що вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3 у період дії мораторію на приватизацію земельних ділянок, а саме п. 1 Рішення Ужгородської міської ради №1 від 23.12.2015 року «Про тимчасову заборону (мораторій) на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок в м. Ужгороді» введено тимчасову заборону (мораторій) на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок на термін проведення інвентаризації земель міста Ужгорода.

Крім того, обставини порушення при відведенні земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 вимог, передбачених пунктом 9 статті 118 ЗК України, встановлено під час перевірки, проведеної ГУ Держгеокадастру у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 20.11.2020 №1166-ДК/1026/АП/09/01/-20.

У вказаному акті з поміж іншого зафіксовано, що відповідно до витягу з генерального плану міста Ужгород, земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 , якій присвоєно кадастровий номер 2110100000:41:001:0507 по умовним позначенням відноситься до «інших територій», і не розташована на території кварталу садибної житлової забудови. Одночасно, генпланом забудови земельних ділянок в районі вул. Стрільнична земельна ділянка, яка відведена та передана у власність ОСОБА_3 не передбачена, детальний план зазначеної території не затверджено.

Також суду не надано доказів тому, що при відводі та передачі земельної ділянки у власність проведено перенесення в натуру (на місцевість) межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки), що встановлено Актом перевірки ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.11.20 №1166-ДК/1026/АП/09/01/-20.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи викладене, на переконання суду наявні підстави для визнання незаконним та скасування пункту 1.13 рішення Ужгородської міської ради №681 від 30.05.2017 року XIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання, яким ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га по АДРЕСА_1 , визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер: 35731829 від 19.06.2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1277878721248, номер запису про право власності 20967751, та правовстановлюючого документа на вказану земельну ділянку.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині продажу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , суд констатує наступне.

Згідно матеріалів справи, рішенням Ужгородської міської XVIII сесії VII скликання ради №928 від 21.12.2017 року затверджено вартість земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 по АДРЕСА_2 , та продано ОСОБА_2 вказану земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Одночасно, з оглянутого Витягу з рішення Ужгородської міської ради №412 від 18.10.2016 вбачається, що даним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної спірної змеленої ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , та передано її в оренду строком на 5 років до 18 жовтня 2021 року.

Зазначаючи про наявність підстав для скасування рішення Ужгородської міської ради №928 від 21.12.2017 року XVIII сесії VII скликання в частині продажу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494, позивач посилається зокрема на те, що на час прийняття оспорюваного рішення діяв мораторій на продаж земель та земельна ділянка передана у власність без зміни цільового призначення та з порушенням вимог ст.ст. 39. 118 ЗК України.

З доданого представником відповідача до відзиву договору купівлі-продажу від 14.08.2002 року за №4750 вбачається, що ОСОБА_2 було придбано земельну ділянку з житловим будинком та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , якій згодом було присвоєно кадастровий номер 2110100000:41:001:0006.

В подальшому, для належного оформлення права власності та внесення земельної ділянки, на якій розміщено придбаний відповідачем житловий будинок до публічної кадастрової карти з присвоєнням їй відповідного кадастрового номеру, в ході здійснення відповідних обмірів земельної ділянки по АДРЕСА_2 , згідно її площі та меж встановлено, що один із об`єктів домоволодіння, зокрема сарай під літ. «В», виходить за її межі.

Суд приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що дана обставина слугувала підставою для вчинення дій з метою придбання земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 у власність та відповідно поданню виконавчому комітету Ужгородської міської ради копії інвентарної справи №8871 на житловий будинок, який ним було придбано відповідно до договору купівлі-продажу від 14.08.2002 року за №4750 з метою доведення органу місцевого самоврядування наявності на ній належного ОСОБА_2 нерухомого майна, що і було наслідком прийняття Ужгородською міською радою рішення від 21.04.2016 року №182, яким йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, а згодом її продажу згідно рішення №928 від 21.12.2017 року.

Суд також бере до уваги доводи відповідача про те, що жодної ґрунтової дороги з вулиці Стрільничної до належної позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0484 через лісосмугу в дійсності немає та такої не передбачено, що підтверджується відомостями генерального плану міста Ужгород. Крім того, інформація щодо наявності відповідного ґрунтового проїзду відсутня і в долученому позивачем до позовної заяви проекті індивідуального житлового будинку, погодженому головним архітектором м. Ужгород 21.10.1996 року. Більше того, належним способом захисту прав та інтересів позивача було б встановлення сервітуту у випаду відсутності можливості дістатися до своєї земельної ділянки.

Що стосується порушень, вказаних у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 23.11.2020 №1167-ДК/1043/АП/09/01/-20 суд зауважує, що відповідна перевірка була проведена у відсутності інженерів-землевпорядників, що перешкоджає встановити в дійсності про те, що територія, яка обстежувалась інспектором ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області входить до меж земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494.

Також у такому відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_2 про час перевірки, внаслідок чого останній був обмежений у можливості забезпечити власну участь чи участь свого представника при проведенні перевірки.

Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 було продану земельну ділянку, яка відноситься до земель рекреаційного призначення, суд відхиляє, оскільки згідно Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №9822 від 25.10.2023, проведеної експертами Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ, за матеріалами наданими на дослідження, відсутні порушення меж (або накладення) земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , по відношенню до земельної ділянки за кадастровим номером 2124884880:10:014:0016 (Ботанічний сад), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Оноківської сільської ради.

За такого, позовні вимоги в частині продажу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:41:001:0494 площею 0,0652 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , до задоволення не підлягають.

Одночасно, виходячи з положень ст.23ЦК України позивач просить відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкодаполягає уфізичному болюта стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"судам роз`яснено, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Позивач вказує, що неправомірними діями відповідачів Ужгородської міської ради та ОСОБА_3 їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, тривозі, занепокоєнні, стресі, розчаруванні, відчутті несправедливості у зв`язку з протиправним виділенням суміжної їй земельної ділянки в рекреаційній зоні, а також у зв`язку з необхідністю залучення сторонніх осіб для догляду за її дитиною інвалідом для захисту своїх інтересів, а тому вважає, що їй завдано моральну шкоду у розмірі 60 000 гривень.

Згідно з п. 9 Постанови ВСУ №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

За такого, суд вбачає підстави для застосування до спірних правовідносин сторін загальної норми цивільного законодавства України щодо підстав для відшкодування моральної шкоди, що найбільш відповідатиме вимогам розумності та справедливості, основним засадам соціальної та правової держави Україна, як закріплено в ст. 3 Конституції України - що саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

При цьому, визначаючи розмір заподіяної шкоди, суд виходитьіз принципів виваженості, розумності та справедливості, враховує глибину понесених позивачем моральних страждань, враховує, що позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 задоволені не були, тому суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів Ужгородської міської ради та ОСОБА_3 на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі по 20 000 грн. з кожного.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що позивачем було надано належні докази на підтвердження частини своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Разом з тим, як вбачається з поданого представником Ужгородської міської ради відзиву, у такому заявлено клопотання про застосування позовної давності до вказаних правовідносин.

Cтаття 256 ЦК Українивизначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 261 ЦК Україниза загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріалами підтверджено, що позивачу стало відомо про те, що Ужгородською міською радою передано у власність спірні земельні ділянки лише у липні 2020 року, коли особи, маючи намір встановити паркан, накреслили білою фарбою межі земельних ділянок.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися, про вчинення цього правочину, що узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01.02.2021 року по справі №442/2196/19 (№61-12275св20).

Тому клопотання сторони позивача про поновлення строку на звернення до суду підлягає до задоволення.

Враховуючи, що позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів Ужгородської міської ради та ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави судові витрати, пов`язані з розглядом справи (за подання позовної заяви та задоволення 2 позовних вимог) у розмірі по 1 589 грн. з кожного.

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 158, 26, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за цим позовом.

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1.13 рішення Ужгородської міської ради №681 від 30.05.2017 року XIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з відкриттям розділу), індексний номер: 35731829 від 19.06.2017 року, державного реєстратора Оноківської сільської ради Ужгородського району Коцан Миколи Мирославовича на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:41:001:0507 площею 0.0879 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1277878721248; номер запису про право власності 20967751, та правовстановлюючий документ на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:41:001:0507, виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Стягнути з Ужгородської міської ради та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкодуу розмірі по 20 000 (двадцять тисяч) гривень з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Ужгородської міської ради та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі по 1 589 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Особи,які бралиучасть усправі,але небули присутніу судовомузасіданні підчас проголошеннясудового рішення,можуть податиапеляційну скаргупротягом тридцятиднів здня отриманнякопії цьогорішення.Апеляційна скаргаподається безпосередньодо Закарпатськогоапеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; рнокпп НОМЕР_1 ;

Відповідач 1 Ужгородська міська рада, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3; код ЄДРПОУ 33868924;

Відповідач 2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ;

Відповідач 3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; рнокпп НОМЕР_3 .

Суддя Т.Р. Деметрадзе