Рішення № 126608705, 10.04.2025, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/203/25

Номер провадження 2/383/205/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання Могиленко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі - ТОВ «Санфорд Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2021 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») та відповідачем було укладено кредитний договір №22036000530596 у відповідності до якого останній отримав кредит в сумі 13600 грн. 00 коп. шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро», строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних та щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у відсотках від суми кредиту, розмір якої встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.

Одночасно з укладенням кредитного договору відповідач уклав з ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування життя» договір добровільного страхування життя від 02.09.2021 року, розмір страхового платежу за яким становить 3600 грн.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав, зарахував на банківський поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 13600 грн., з яких сплатив на рахунок ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування життя» страховий платіж від імені клієнта в сумі 3600 грн.

Станом на 06.02.2023 року у відповідача за вказаним кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 13471 грн. 65 коп., яка складається з: простроченого кредиту в сумі

9276 грн. 05 коп. та прострочених комісій в сумі 4195 грн. 60 коп.

11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу №11/04/24, відповідно до умов якого ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Враховуючи наведене, а також те, що станом на сьогодні відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13471 грн. 65 коп., а також 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 7200 грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.75-76).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив розглянути справу у спрощеному провадженні без виклику сторін (а.с.7).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином (а.с.84, 93). Своїм правом надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22036000530596, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений банком і розміщений на офіційному сайті банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір. Клієнт, підписанням кредитного договору підтвердив, що він акцептував договір шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с.33-35).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти (далі - кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Згідно із п.1.2 кредитного договору сторони погодили, що кредит надається на наступних умовах: сума кредиту 13600 грн.; строк кредитування 12 місяців; кінцева дата повернення кредиту 02.09.2022 року; цільове призначення - на споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001% річних; щомісячна комісія за обслуговування за обслуговування кредитної заборгованості: з 02.09.2021 року по 01.01.2022 року 9% від суми кредиту, з 02.01.2022 року по 01.04.2022 року 7% від суми кредиту, з 02.04.2022 року по 01.07.2022 року 5% від суми кредиту, з 02.07.2022 року по 02.09.2022 року 2,95% від суми кредиту.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок.

За умовами п.2.1 кредитного договору клієнт доручає банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу 3600 грн. на користь страховика.

Одночасно з укладенням кредитного договору відповідач уклав з ПрАТ СК «ПЗУ Україна Страхування життя» договір добровільного страхування життя №PZ-22036000530596 від 02.09.2021 року. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 3600 грн. (а.с.32-33).

До позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту від 02.09.2021 року, який містить підпис відповідача (а.с.40).

Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача за період з 02.09.2021 року по 10.04.2024 року вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок відповідача, як це передбачено умовами кредитного договору (а.с.42-60).

Згідно розрахунку заборгованості АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на 10.04.2024 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 13471 грн. 65 коп., яка складається з: простроченого кредиту в сумі 9276 грн. 05 коп. та прострочених комісій в сумі 4195 грн. 60 коп. (а.с.29-30).

11.04.2024 року між АТ «Кредит Банк Дніпро» (далі клієнт) та ТОВ «Санфорд Капітал» (далі фактор) було укладено договір факторингу №11/04/24, за яким фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1 (а.с.21-28).

Згідно акту приймання-передачі прав вимог за договором факторингу №11/04/24 від 11.04.2024 року, клієнт передав, а фактор прийняв права грошових вимог станом на дату підписання сторонами договору згідно з реєстром боржників та додатком 1 до цього акту (а.с.29).

Відповідно до додатку №1 до акту приймання-передачі прав грошових вимог за договором факторингу 11/04/24 від 11.04.2024 року (а.с.37-38) та витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу (а.с.31), ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22036000530596 від 02.09.2021 року у розмірі 13471 грн. 65 коп., яка складається з: простроченого кредиту в сумі 9276 грн. 05 коп. та прострочених комісій в сумі 4195 грн. 60 коп.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Встановлено, що кредитодавець умови кредитного договору виконав, надав відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором. В свою чергу відповідач, підписавши вказаний договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взявши на себе відповідні зобов`язання. Разом з тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача, як правонаступника первісного кредитора, заборгованості в сумі 9276 грн. 05 коп., що складає залишок простроченого кредиту.

Щодо вимог про стягнення прострочених комісійв сумі4195грн.60коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1 та ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного Банку України постановою від 08.06.2017 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа №186/1333/16-ц, провадження №61-27618св18, викладено правовий висновок про те, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Так, Верховний Суд у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 дійшов висновку, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Позивачем не наданого жодного підтвердження факту надання послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються та за які банком встановлена щомісячна плата за обслуговування кредиту. Позивач не зазначив та не надав доказів наявності конкретного переліку таких послуг, які надаються більше, ніж один раз на місяць, погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, підтверджень факту надання таких послуг в обсязі, що перевищує право споживача за законом. Та обставина, що оплата таких послуг внесена в графік платежів, не нівелює обов`язок позивача довести позовні вимоги належним чином, оскільки розшифрування таких послуг також не наведено в графіку.

Враховуючи зазначене вище, стягнення комісії не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року, укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» та додатки №1, 2, 3 до вказаного договору (а.с.12-15, 16, 17); реєстру боржників від 18.11.2024 року до договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року (а.с.36); ордеру на надання правничої допомоги від 19.08.2024 року (а.с.17 зворотній бік); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.18); акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №4 від 16.12.2024 року (а.с.31 зворотній бік).

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат та зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню на суму 4968 грн. 00 коп.

Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Також при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

За результатом розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, тому з урахуванням принципу пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору з відповідача в сумі 1671 грн. 46 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №22036000530596 від 02.09.2021 року в сумі 9276 (дев`ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 05 коп., що складає залишок простроченого кредиту.

У задоволенні іншої частини вимог позову щодо стягнення прострочених комісій в сумі 4195 грн. 60 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір в сумі 1671 (одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 46 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4968 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, м. Дніпро Дніпропетровська область, п.і. 49005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 15.04.2025 року.

Суддя В.В. Бондаренко