Ухвала суду № 126588156, 14.04.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7244/23

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті зустрічного позову

14 квітня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Майор Ю.В.

за участі:

представника відповідча Биркович О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» в особі уповноваженого представника Мужик Н.Т. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» в особі уповноваженого представника звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.06.2023 року відкрито провадження по даній справі.

На адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 Биркович О.І. за первісним позовом надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування`про стягнення суми коштів в розмірі 50 000,00 грн., стягнення моральної та майнової шкоди, згідно якого зазначено, що відповідач по справі ОСОБА_1 та його представник адвокат Биркович О.I. не погоджуються із такими позовними вимогами АТ «Альфа-Банк» та його правонаступником на АТ «Сенс Банк» та подають зустрічний позов з наступних підстав:

1. ОСОБА_1 не має жодних договірних відносин із позивачем по справі АТ "Сенс Банком", а також не отримував будь-яких документів від АТ "Сенс Банку". Також ОСОБА_1 не отримував документи (ухвалу суду та позовну заяву із Ужгородського міськрайонного суду в даній справі).

Ознайомившись 22 квітня 2024 року із матеріалами даної справи N?308/7244/23 та отримавши ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі N? 308/7244/23 від 12.06.2023 року та один примірник позовної заяви із додатками вони прийшли до переконання в тому, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» - є необгрунтованими, не підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому не можуть бути задоволеними судом.

З посиланням на викладене, просить суд прийняти зустрічну позовну заяву згідно якої просить суд:

Стягнути із співвідповідача по справі ПАТ Страхової компанії Альфа Страхування - 50 000, 00 гривень на користь відповідача по справі ОСОБА_1 та зарахувати ці кошти в загальну суму заборгованості по виданому кредиту АТ Сенс Банк (на підставі Полісу добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби за продуктом Страхування на випадок захворювання COVID - 19 від 18.05.2021 р.); В позові АТ Сенс Банк - відмовити; Стягнути із позивача по справі АТ Сенс Банк нанесену моральну та матеріальну шкоду в сумі 25 000,00 гривень; Стягнути із позивача по справі АТ Сенс Банк понесені відповідачем судові витрати та витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 гривень.

05.08.2024 року від представника позивача АТ «Сенс Банк» - Рудницького Ю.І. надійшли додаткові письмові пояснення, згідно яких зазначено наступне.

Представник вказує, що доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Вважає, що позови не є взаємопов`язаними, вони мають різну доказову базу, а задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. З огляду на викладене, просить суд відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Представник відповідача Биркович О.І. в судовому засіданні просив суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі.

Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом суд, вивчивши первісний та зустрічний позови, приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

У відповідності до вимог ст. 193ЦПК України зустрічнийпозов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За ч.3ст.193 ЦПКвимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Суд наголошує, що прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Однак, вирішуючи питання про прийняття до розгляду зустрічного позову, слід виходити з такого.

У своїх постановах від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, у постанові Великої Палати від 13.03.2019 № 916/3245/17 Верховний Суд зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним, при цьому взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.

У п. 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

У постанові від 20 березня 2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Так, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Незважаючи на те, що, обидва позови стосуються одних і тих же сторін, вивчення змісту первісного та зустрічного позову свідчить про те, що фактично вони обґрунтовані різними підставами, до позовних заяв додані різні докази, предмет доказування є різним.

Суд звертає увагу, що задоволення зустрічного позову в даному випадку не доводить відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, який за наявності визначених законом підстав, також може бути задоволеним. Так само і відмова в задоволенні одного з позовів не свідчитиме про наявність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежатиме від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Тому ризик ухвалення суперечливих або взаємовиключних рішень в даному випадку відсутній.

Отже суд доходить висновку, що в даному випадку об`єднання вимог за первісним та зустрічним позовами може ускладнити розгляд справи.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи, що судом не встановлено взаємопов`язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.

В свою чергу повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.

При цьому суд роз`яснює, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.49, 193, 194, 197,199,258,260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті зустрічного позову відповідача ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування`про стягнення суми коштів, стягнення моральної та майнової шкоди.

Зустрічну позовну заяву повернути відповідачу.

Копію зустрічного позову долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає зверненню до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядку ст. 354 ЦПК України.

Учасниксправи, якому ухвала судунебулаврученауденьїїпроголошенняабо складення, маєправонапоновлення пропущеного строкунаапеляційнеоскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали 14.04.2025.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца