Рішення № 126582101, 14.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року м. Київ справа №320/5417/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Державної митної служби України

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» Державна митна служба України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу від 02.09.2024 ВП №75654799.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.09.2024 ВП №75654799 накладено штраф у розмірі 5100 грн, за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/9055/22 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року. Державна митна служба України вважає оскаржену постанову про накладення штрафу від 02.09.2024 ВП №75654799 протиправною та такою що підлягає скасуванню, оскільки вона суперечить приписам Закону України «Про виконавче провадження». Просить суд задовольнити позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі №320/5417/25, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 04.03.2025 по справі №320/5417/25 доставлено до електронного кабінету Державної митної служби України та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04.03.2025.

18 березня 2025 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач в своєму відзиві зазначає, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №75654799 щодо виконання виконавчого листа № 380/9055/22, виданого 06.03.2023 Львівським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року.

30.07.2024 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржника зобов`язано виконати рішення суду невідкладно та протягом трьох робочих днів повідомити державного виконавця з наданням підтверджуючих документів. Копія постанови направлена боржнику для виконання, стягувачу до відома.

Листом від 07.08.2024 №12/12-02-02/5.13/155 Державна митна служба України повідомила Відділ про оскарження в касаційному порядку рішення, на підставі якого видано виконавчий документ.

Разом з тим, жодних документів, що є підставою для відкладення проведення виконавчих дій чи зупинення вчинення виконавчих дій боржником не було надано. Станом на 02.09.2024 інформації про виконання рішення суду від боржника не надійшло. Про поважні причини, які перешкоджають виконанню рішення суду боржником не повідомлено.

Враховуючи вказані обставини державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу від 02.09.2024. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 380/9055/22 позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 27 січня 2022 року № 94-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Галицької митниці Держмитслужби від 24 травня 2022 № 6-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України». Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року. Стягнуто з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 253665,84 грн без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24247,47 копійок без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

06 березня 2023 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року апеляційні скарги Галицької митниці Державної митної служби та Державної митної служби України задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 380/9055/22 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року касаційну скаргу Алексеєнка Андрія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року апеляційні скарги Державної митної служби України та Галицької митниці Державної митної служби залишено без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 380/9055/22 залишено без змін.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30 липня 2024 року відкрито виконавче провадження ВП№75654799 на підставі виконавчого листа, виданого 06.03.2023 Львівським окружним адміністративним судом в частині негайного виконання рішення сулу - поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 рокує.

Боржника зобов`язано виконати рішення суду невідкладно та протягом трьох робочих днів повідомити державного виконавця з наданням підтверджуючих документів.

Листом від 07.08.2024 № 12/12-02-02/5.13/155 Державна митна служба України повідомила Відділ про оскарження в касаційному порядку рішення, на підставі якого видано виконавчий документ. У зв`язку з чим, боржник просив відкласти проведення виконавчих дій до розгляду Верховним Судом касаційної скарги та прийняття рішення у справі.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02 вересня 2024 року на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем 02.09.2024 постанови про накладення штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що не виконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішенням про накладення штрафу має бути встановлено факт не виконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

У спірній постанові від 02.09.2024 зазначено, що листом від 07.08.2024 № 12/12-02-02/5.13/155 Державна митна служба України повідомила Відділ про оскарження рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, в касаційному порядку.

У зв`язку з чим, боржник просив відкласти проведення виконавчих дій до розгляду Верховним Судом касаційної скарги та прийняття рішення у справі.

Підстави відкладення проведення виконавчих дій визначені положеннями статті 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Разом з тим, жодних документів, що є підставою для відкладення проведення виконавчих дій чи зупинення вчинення виконавчих дій боржником не було надано.

Також, відсутнє нормативне та документальне обґрунтування причин невиконання рішення суду.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 380/9055/22 поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року. Рішення допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Відповідно до положень статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Станом на 02.09.2024 інформації про виконання рішення суду від боржника не надійшло. Про поважні причини, які перешкоджають виконанню рішення суду боржником не повідомлено.

Документів, що є підставою для відкладення проведення виконавчих дій чи зупинення вчинення виконавчих дій боржником не надано. Таким чином, рішення суду не виконано боржником без поважних причин.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Враховуючи вказані обставини державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу від 02.09.2024.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 по справі № 380/9055/22 допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року.

06 березня 2023 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року.

Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 380/9055/22 набрало законної сили 18 січня 2024 року.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З моменту набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року до відкриття виконавчого провадження (ВП№75654799) пройшло більше шести місяців.

Проте, Державною митною службою України не було вчинено жодних дій спрямованих на добровільне виконання рішення суду, що набрало законної сили і є обов`язковим для виконання.

З огляду на що суд погоджується із відповідачем, що станом на 02 вересня 2024 року позивачем не було виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року по справі №380/9055/22 без поважних причин.

На думку суду, позивачем задля виконання судового рішення не було вчинено всіх можливих та необхідних дій, спрямованих на відновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що відповідач, приймаючи оскаржену постанову ВП№75654799 від 02.09.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн, діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень, тому підстави для скасування спірної постанови відсутні.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Державної митної служби України відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.