Рішення № 126582100, 14.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року справа №320/56495/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, Броварського об`єднаного відділу Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (далі відповідач 1), Броварського об`єднаного відділу Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (далі відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області у видачі громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, у зв`язку з втратою паспорта у вигляді е-картки;

- визнати протиправною відмову та зобов`язати оформити та видати Броварського об`єднаного відділу Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, у зв`язку з втратою паспорта у вигляді е-картки.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку із втратою паспорта громадянина України у вигляді ID № НОМЕР_1 позивач звернувся до відповідачів із заявами про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями). Проте у видачі такого паспорта було відмовлено, що зумовило його звернення до суду з даним позовом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/56495/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду від 06.12.2024 надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/56495/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В матеріалах справи відсутні відзиви на позовну заяву.

Суд вважає відповідачів належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до органів ДМСУ із заявами, в яких просив видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у зв`язку із втратою паспорта громадянина України у вигляді ID № НОМЕР_1 .

В свою чергу факт втрати паспорта громадянина України у вигляді ID № НОМЕР_1 позивач підтверджує листом-відповіддю СПД №2 Відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 18.06.2023 №1335/109/1302/01-21, відповідно до якого ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до ДМС в Київській області для відновлення ID-картки.

Листом Броварського об`єднаного відділу Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 03.08.2024 №Д-22/6/80.3213-24/80.3213.01/34-24 на звернення позивача від 17.07.2024 повідомлено: «01.09.2018 Згурівським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято позитивне рішення про оформлення паспорта громадянина України за заявою-анкетою, виготовлений засобами Реєстру паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 03.09.2018 отриманий Вами особисто 12.09.2018. Зазначимо, що при оформленні паспорта громадянина України № НОМЕР_2 сформовано унікальний номер запису в реєстрі (далі - УНЗР) - 20040708-05994. В подальшому, за Вашим особистим зверненням 25.09.2021 до Згурівського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на Ваше ім`я виготовлено засобами Реєстру паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 06.10.2021, отриманий Вами особисто 23.10.2021. Слід зазначити, що оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 «прикріплено» до вже існуючої персональної картки Вашої особи в ЄІАС УМП ДМС України, зокрема до вже існуючого УНЗР №20040708-05994. Крім цього, 15.08.2022 Ви документовані паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданим Згурівським відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, в зв`язку з непридатністю для подальшого користування попереднього паспорта (№002269641), який також «прикріплено» до сформованого на Ваше ім`я УНЗР. Станом на 03.08.2024 обидва паспорти громадянина України для виїзду за кордон та паспорт громадянина України у формі картки є діючими. Тобто, Ви власним підписом у відповідних графах заяв-анкет надали Згурівському відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області згоду на обробку Ваших персональних даних із присвоєнням УНЗР, після чого інформацію було внесено до Реєстру. Враховуючи вищезазначене, видалення УНЗР є напряму пов`язаним (в технічному розумінні) з подальшою недійсністю паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 06.10.2021, оформленого на Ваше ім?я».

Аналогічна за змістом відповідь міститься також в листі Броварського об`єднаного відділу Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 09.10.2024 №Д-40/6/80.3213-24/80.3213/39-24; в листі Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 30.10.2024 №Д-1552/6/8010-24/8010.5.1/2911-24.

Листом Броварського об`єднаного відділу Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 26.10.2024 №Д-45/6/80.3213-24/80.3213/43-24 на звернення позивача від 25.10.2025 повідомлено, що оформлення і видача паспортів громадян України зразка 1994 здійснюється виключно на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання територіального підрозділу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить такі висновки по суті пору.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначені Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI від 20.11.2012 (далі - Закон №5492).

Згідно з пп. а п.1 ч.1 ст.13 Закону №5492 документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України : паспорт громадянина України.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №5492 паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Згідно ч.ч.1, 2, 4 ст.14 Закону №5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.24 цього ж Закону, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пунктом 3 Положення про паспорт визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.1-4 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 (далі - Порядок №302), паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.

Відповідно до п. 5 Порядку №302 передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що останній раніше особисто звертався до міграційної служби із заявою-анкетою, в якій просив внести про себе інформацію до Єдиного державного демографічного реєстру України у зв`язку із оформленням паспорта громадянина України у вигляді ID-картки та надала згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців рук та внесення до безконтактного електронного носія. На підставі вказаного позивачу були присвоєно та сформовано унікальний номер запису в Реєстрі №20040708-05994.

Отже, позивачем надавалась згода на обробку персональних даних під час оформлення паспорту громадянина України у вигляді ID-картки, у зв`язку з чим позивачу були присвоєно та сформовано унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та взято відбитки пальців.

Суд звертає увагу, що аналіз положень п.5 Порядку №302 дає підстави для висновку, що у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт. При цьому, нормами Закону №5492, Положенням про паспорт, Порядком №302, не передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року замість втраченого паспорта громадянина України у формі ІD-картки.

Відтак, правові підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки замість втраченого паспорта громадянина України у формі пластикової ІD-картки відсутні.

Щодо посилань позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, суд звертає увагу на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 зазначено, що ознаками цієї типової справи є : а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт.

Крім того, за обставинами цієї зразкової справи позивачка звернулася із заявою про видачу їй паспорта громадянина України у вигляді книжечки з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до Єдиного державного демографічного реєстру; така заява мотивована тим, що через свої релігійні переконання позивач відмовляється від присвоєння їй цифрового ідентифікатора особистості у виді УНЗР, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Разом з тим, згідно встановлених судом обставин цієї справи, відносно позивача вже внесена інформація до Єдиного державного демографічного реєстру за його заявою, у вказаному Реєстрі щодо позивача є наявний УНЗР та йому було видано паспорт громадянина України у формі пластикової ІD-картки.

При цьому, при прийнятті рішення по зразковій справі суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання особи, що унеможливлювало внесення до Єдиного державного демографічного реєстру про таку особу.

Отже, спірні правовідносини у справі, що розглядається, з огляду на різні підстави позову та фактичні обставини, не відповідають ознакам типової справи, зазначеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, тому викладені у вказаній постанові правові висновки не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.

Таким чином, встановлення факту самостійного звернення позивача у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки фактично вказує про відсутність підстав для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ у зв`язку із втратою паспорта громадянина України у формі ID-картки, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 21.12.2022 у справі №160/1/21 та від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд -

В И Р І Ш ИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, Броварського об`єднаного відділу Центрального міжрайонного управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити;

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.